ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 62/15921.03.12
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкреін Бізнес Солюшнз», м.Київ, ЄДРПОУ 36424065
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м.Київ, ЄДРПОУ 14305909
за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубль А», м.Одеса, ЄДРПОУ 34055508
за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Євросервіс», м.Миколаїв, ЄДРПОУ 30976248
про стягнення 111444840 грн.
Головуючий суддя: Любченко М.О.
Суддя: Ломака В.С.
Суддя: Гончаров С.А.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 -по дов.
від відповідача: Верхацький І.В. -заст. дир. департ., Поляков Г.А. -гол. експ.
від третьої особи 1: не з'явився
від третьої особи 2: не з'явився
В засіданні суду брали участь
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юкреін Бізнес Солюшнз», м.Київ звернувся до господарського суду м.Києва з позовною заявою до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м.Київ про стягнення збитків в сумі 111444840 грн.
Відповідно до заяви б/н від 21.03.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Юкреін Бізнес Солюшнз», керуючись ст.22 Господарського процесуального кодексу України, зменшило позовні вимоги і заявило про стягнення збитків в сумі 111390360 грн.
Приймаючи до уваги, що ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивачу надано право, зокрема, на зменшення позовних вимог до прийняття рішення по справі, судом розглядаються остаточні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкреін Бізнес Солюшнз»з урахуванням змісту заяви б/н від 21.03.2012р.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач чинив Товариству з обмеженою відповідальністю «Юкреін Бізнес Солюшнз»перешкоди у користуванні майном, яке належить останньому на праві власності, що призвело до настання збитків у визначеному вище розмірі.
Відповідач у відзиві №120-2-0-00/6-1905 від 16.11.2011р., доповненнях до відзиву №120-0000/6-2013 від 07.12.2011р. проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що спірне майно було передано Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль»в іпотеку та заставу в якості забезпечення виконання зобов'язань Відкритого акціонерного товариства «Агроекспорт»за договором №010/08-11/259 від 18.09.2002р. та генеральною кредитною угодою №010/08-11/137CR від 27.07.2004р., внаслідок чого, з метою збереження майна, відповідачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Євросервіс»було підписано договір про надання охоронних послуг №10/06-11/2300 від 07.11.2007р.
Крім того, за твердженням Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», матеріалами справи не доведено наявності вини відповідача у спричиненні збитків позивачу на суму 111390360 грн.
Ухвалою від 23.11.2011р. до участі у розгляді справи в якості третіх осіб 1, 2, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідно позивача та відповідача, було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Дубль А», м.Одеса та Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Євросервіс», м.Миколаїв.
Третя особа 1 у поясненнях б/н та дати, які надійшли на адресу господарського суду 07.12.2012р., підтвердила наявність обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог.
Третя особа 2 у поясненнях б/н та дати, які надішли на адресу господарського суду 09.12.2012р., зазначила, що позивач та третя особа 1 не зверталися до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Євросервіс»з письмовими запитами стосовно надання доступу до об'єктів або про усунення перешкод щодо доступу до майна. Листом б/н та дати, який надійшов на адресу господарського суду 14.03.2012р., третя особа 2 повідомила, що здійснювала охорону наступних об'єктів: елеватор (Миколаївський район, с.Шостаково) -з листопада 2007р. по 06.09.2011р., вознесенські елеватори (м.Вознесенськ, вул.К.Маркса, м.Вознесенськ, вул.Кірова) -з листопада 2007р. по 30.11.2011р., комбікормовий завод (Вознесенський район, с.Новогригорівка) -з листопада 2007р. по 30.11.2011р., зерновий перевантажувальний комплекс (м.Миколаїв, вул.Проектна, 7) -з листопада 2007р. по 30.11.2011р.
Треті особи 1, 2 у судові засідання 07.12.2011р., 17.01.2012р., 30.01.2012р., 08.02.2012р., 29.02.2012р., 07.03.2012р., 21.03.2012р. не з?явилися.
За приписами ст.27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
За таких обставин, незважаючи на те, що треті особи 1, 2 у судові засідання по справі не з'явилися, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті. Одночасно, судом враховано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дубль А»та Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Євросервіс»надали письмові пояснення, в яких виклали свою правову позицію по суті спору.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, господарський суд встановив:
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено принцип мирного володіння майном, який в контексті прецендентної практики Європейського суду з прав людини закріплює засади поваги до права власності та забороняє безпідставне позбавлення або обмеження володіння особою своїм майном, інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених нормами міжнародного права.
Згідно із ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
За приписами ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтями 317, 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Саме власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Як свідчать матеріали справи, 21.08.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юкреін Бізнес Солюшнз»(покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтинг Плюс»(продавець) укладено договір купівлі-продажу 24/25 нерухомості, що розташована за адресою: Миколаївська область, м.Вознесенськ, вул.Маркса Карла, буд.57а.
Крім того, 01.09.2009р. вказаними юридичними особами підписано договори купівлі-продажу нерухомого майна, що розташовано за адресою: Миколаївська область, м.Миколаїв, вул.Проектна, 7, Миколаївська область, Вознесенський район, с.Новогригорівка, вул.Садова, буд.1б, Миколаївська область, Миколаївський район, с.Шостакове, вул.Елеваторна, буд.1, Миколаївська область, м.Вознесенськ, вул.Кірова, 89.
Зазначені угоди відповідно 21.08.2009р. та 01.09.2009р. посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 з одночасним внесенням відомостей до Державного реєстру правочинів України.
Статтею 334 вказаного вище нормативно-правового акту встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
За змістом ст.1.3 договорів від 21.08.2009р., 01.09.2009р. покупець набуває у повному обсязі права власності на нерухоме майно (володіння, користування, розпорядження) з моменту державної реєстрації цих договорів. Статтями 9.6 вказаних угод також встановлено застереження стосовно державної реєстрації.
Таким чином, враховуючи встановлений законодавством момент набуття права власності на нерухоме майно, приймаючи до уваги проведення нотаріального посвідчення та державної реєстрації договорів купівлі-продажу, суд дійшов висновку, що до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкреін Бізнес Солюшнз»перейшло право власності на перелічені вище об'єкти нерухомості.
Одночасно, згідно із ч.1 ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
У відповідності до ч.4 ст.182 Цивільного кодексу України передбачено, що порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»(в редакції, яка діяла на момент проведення державної реєстрації права власності позивача на спірне майно).
Відповідно до ст.2 вказаного нормативно-правового акту державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень -це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
При цьому, п.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом №7/5 від 07.02.2002р. Міністерства юстиції України (у відповідній редакції), встановлено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Як свідчать матеріали справи, право власності позивача на об'єкти нерухомого майна, придбані за угодами від 21.08.2009р., 01.09.2009р. зареєстровано у визначеному законом порядку, що підтверджено витягами №23753084 від 03.09.2009р., №23.753282 від 03.09.2009р., №23753184 від 03.09.2009р. Комунального підприємства «Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації», №23786721 від 08.09.2009р., №23760388 від 04.09.2009р. Комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації».
Крім того, рішенням господарського суду Миколаївської області від 09.06.2011р. по справі №18/191/10 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Агроекспорт», с.Шевченкове до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкреін Бізнес Солюшнз», м.Київ про витребування майна з чужого незаконного володіння та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкреін Бізнес Солюшнз», м.Київ до Відкритого акціонерного товариства «Агроекспорт», с.Шевченкове про визнання добросовісним набувачем у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено; визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Юкреін Бізнес Солюшнз»добросовісним набувачем, у тому числі, наступного майна: 9091/10000 частини нежитлового об'єкту, розташованого за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с.Шостакове, вул.Елеваторна, №1, загальною площею 5 391,10 кв.м; комплексу перевалки зернових культур за адресою: Миколаївська область, м.Вознесенськ, вул.Кірова, 89, загальною площею 61,5 кв.м; 24/25 частин комплексу за адресою: Миколаївська область, м.Вознесенськ, вул.Карла Маркса, №57-а, загальною площею 11 063,50 кв.м; нежитлової будівлі зернового перевантажувального комплексу за адресою: м.Миколаїв, вул.Проектна, №7, загальною площею 8209,00 кв.м; комплексу за адресою: Миколаївська область, Вознесенський р-н, с.Новогригорівка, вул.Садова, №1-б, загальною площею 7191,60 кв.м.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.08.2011р. по справі №18/191/10 вказане рішення місцевого суду залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2011р. по справі №18/191/10 судові акти судів першої та апеляційної інстанцій залишені без змін.
За таких обставин, приймаючи до уваги поняття та зміст права власності, визначені ст.ст.316, 317, 318 Цивільного кодексу України, враховуючи, що вказані вище договори не визнані у встановленому законом порядку недійсними, з огляду на те, що в судовому порядку позивача визнано добросовісним набувачем спірного майна, суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Юкреін Бізнес Солюшнз»набуло повноваження по володінню, користуванню та розпорядженню вказаним вище майном.
Наразі, право володіння означає юридично забезпечену власнику можливість мати майно у своєму безпосередньому фізичному чи юридичному віданні, у сфері свого фактичного господарського чи іншого впливу. Право користування - це юридично закріплена можливість власника щодо господарського, підприємницького, культурно-побутового використання майна та вилучення з нього корисних властивостей власником чи уповноваженими особами. Право розпорядження - це юридично закріплена можливість власника самостійно вирішувати юридичну і фактичну долю майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни його стану чи призначення тощо.
Як свідчать матеріали справи, з огляду на повноваження власника нерухомого майна, 10.09.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юкреін Бізнес Солюшнз»(зерновий склад) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дубль А»(поклажодавець) було підписано договір складського зберігання зерна №10з-09/09, за змістом п.п.1.1, 1.2 якого поклажодавець передає або зобов'язується передати, а зерновий склад приймає або зобов'язується прийняти на оплатне зберігання плоди зернових культур по якості не більше обмежувальних показників якості діючої нормативної документації на відповідний вид зерна, та показників, визначених у даному договорі, забезпечує його переоформлення або відвантаження на умовах визначених цим договором. Поклажодавець передає зерно на зберігання по фізичній вазі в кількості 117000 тон.
Відповідно до п.9.1 вказаної угоди договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до 09.09.2010р. включно.
Аналогічний за змістом договір було підписано сторонами 10.09.2010р. за №10з-09/10 зі строком дії до 09.09.2011р.
Пунктами 1.4 спірних договорів визначено, що зерно зберігається в складських приміщеннях за адресами в наступних об'ємах:
- Миколаївська обл., Миколаївський р., с.Шостакове, вул.Елеваторна, буд.1 -24000 тон,
- Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Проектна, 7 -52000 тон,
- Миколаївська обл., Вознесенський р., м.Вознесенськ, вул.Карла Маркса, 57а -25000 тон,
- Миколаївська обл., Вознесенський р., м.Вознесенськ, вул.Кірова, 89 -1000 тон,
- Миколаївська обл., Вознесенський р., с.Новогригорівка, вул.Садова, 1б -15000 тон.
Згідно із п.8.1 договорів №10з-09/09 від 10.09.2009р., №10з-09/10 від 10.09.2010р. строк зберігання зерна визначається поклажодавцем та зазначається в листі-повідомленні, але не може перевищувати строк дії договору, передбачений п.9.1 договору.
Розділами 4 договорів №10з-09/09 від 10.09.2009р., №10з-09/10 від 10.09.2010р. встановлено обов'язки зернового складу, зокрема, щодо забезпечення своєчасного приймання зерна, схоронності під час зберігання, проведення відвантаження зерна.
Одночасно, вимогами п.6.2 договору №10з-09/09 від 10.09.2009р. було встановлено наступні тарифи на послуги зернового складу (з урахуванням ПДВ):
- приймання -за 1 фізичну тонну -12,78 грн.,
- зберігання -за 1 тону в місяць -20,14 грн.,
- відвантаження авто -за 1 фізичну тону - 40,20 грн.
За змістом п.6.2 договору №10з-09/10 від 10.09.2010р. сторони узгодили наступні тарифи на послуги зернового складу (з урахуванням ПДВ):
- приймання -за 1 фізичну тонну -14,06 грн.,
- зберігання -за 1 тону в місяць -22,15 грн.,
- відвантаження авто -за 1 фізичну тону - 44,22 грн.
На виконання укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юкреін Бізнес Солюшнз»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дубль А»правочинів третьою особою 1 було надано позивачу наступні листи-повідомлення про прийняття на складське зберігання зерна пшениці за заліковою вагою 117000 тон на зернових складах, передбачених п.1.4 договорів:
від 11.09.2009р. на 3 місяці -з 11.09.2009р. по 10.12.2009р.,
від 11.12.2009р. на 3 місяці -з 11.12.2009р. по 10.03.2010р.,
від 11.03.2010р. на 3 місяці -з 11.03.2010р. по 10.06.2010р.,
від 11.06.2010р. на 3 місяці -з 11.06.2010р. по 10.09.2010р.,
від 11.09.2010р. на 3 місяці -з 11.09.2010р. по 10.12.2010р.,
від 11.12.2010р. на 3 місяці -з 11.12.2010р. по 10.03.2011р.,
від 11.03.2011р. на 3 місяці -з 11.03.2011р. по 10.06.2011р.,
від 11.06.2011р. на 3 місяці -з 11.06.2011р. по 10.09.2011р.
Листами-повідомленнями від 11.09.2009р., 11.12.2009р., 11.03.2010р., 11.06.2010р., 11.09.2010р., 11.12.2010р., 11.03.2011р., 11.06.2011р. про прийняття на складське зберігання зерна пшениці за заліковою вагою 117000 тон на зернових складах, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дубль А»гарантувало проведення оплати на загальну суму 111444840 грн.
Як вказує позивач, зобов'язання за договорами №10з-09/09 від 10.09.2009р., №10з-09/10 від 10.09.2010р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Юкреін Бізнес Солюшнз»виконано не було, виходячи з того, що відповідач на спірних об'єктах нерухомості неправомірно встановив охорону та не допускав представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкреін Бізнес Солюшнз»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубль А» до нерухомості, про що складено наступні акти не допуску: №1-№5 від 11.09.2009р., №6-№10 від 11.12.2009р., №11-№15 від 11.03.2010р., №16-№20 від 11.06.2010р., №21-№25 від 11.09.2010р., №26-№30 від 11.12.2010р., №31-№35 від 11.03.2011р., №36-№40 від 11.06.2011р., внаслідок чого позивачу спричинено збитки у розмірі 111390360 грн., виходячи з наступного розрахунку:
Відповідно до договору складського зберігання зерна №10з-09/09 від 10.09.2009р. та листів-повідомлень від 11.09.2009р., 11.12.2009р., 11.03.2010р., 11.06.2010р. третя особа 1 була готова передати на зберігання позивачу 117000 тон зерна пшениці на строк з 11.09.2009р. по 10.09.2010р., за що Товариство з обмеженою відповідальністю «Юкреін Бізнес Солюшнз»отримало б 53 071 200 грн. прибутку, які складаються:
- з прибутку за приймання зерна пшениці (12,78 грн. за тону * 117000 тон * 4 рази за рік) -5 981 040 грн.,
- з прибутку за зберігання зерна пшениці (20,14 грн. у міс. * 117000 тон * 12 міс. зберігання) -28 276 560 грн.,
- з прибутку за відвантаження зерна пшениці (40,20 грн. за тону * 117000 тон * 4 рази за рік) -18 813 600 грн.,
Відповідно до договору складського зберігання зерна №10з-09/10 від 10.09.2010р. та листів-повідомлень від 11.09.2010р., 11.12.2010р., 11.03.2011р., 11.06.2011р. третя особа 1 була готова передати на зберігання позивачу 117000 тон зерна пшениці на строк з 11.09.2010р. по 10.09.2011р., за що Товариство з обмеженою відповідальністю «Юкреін Бізнес Солюшнз»отримало б 58 319 160 грн. прибутку, які складаються:
- з прибутку за приймання зерна пшениці (14,06 грн. за тону * 117000 тон * 4 рази за рік) -6 580 080 грн.,
- з прибутку за зберігання зерна пшениці на об'єктах: Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Проектна, 7, Миколаївська обл., Вознесенський р., м.Вознесенськ, вул.Карла Маркса, 57а, Миколаївська обл., Вознесенський р., м.Вознесенськ, вул.Кірова, 89, Миколаївська обл., Вознесенський р., с.Новогригорівка, вул.Садова, буд.1б (22,15 грн. у міс. * 93000 тон * 12 міс. зберігання) -24 719 400 грн.,
- з прибутку за зберігання зерна пшениці на об'єкті: Миколаївська обл., Миколаївський р., с.Шостакове, вул.Елеваторна, буд.1 (22,15 грн. у міс. * 24000 тон * 11 міс. зберігання) - 5 847 600 грн.,
- з прибутку за відвантаження зерна пшениці (44,22 грн. за тону * 117000 тон * 4 рази за рік) -20 694 960 грн.
За вимогами ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
За змістом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.
Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Аналогічні положення містить ч.2 ст.20 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Таким чином, з урахуванням вимог вказаної статті, відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування котрих для нього настають несприятливі економічні наслідки. Одночасно, для учасника господарських відносин, який потерпів від правопорушення, відшкодування збитків є способом захисту його прав та законних інтересів.
За приписом ст.22 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права.
Збитками є:
- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Одночасно, відповідно до ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відшкодування збитків є наслідком порушення зобов'язання. За таких обставин, можливість використовувати відшкодування збитків як засіб захисту порушених прав виникає у юридичних осіб із самого факту невиконання обов'язку, порушення цивільних прав.
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками, вина боржника. Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; законодавство, на підставі якого подається позов.
За таких обставин, враховуючи зміст ст.129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33, 54 Господарського процесуального кодексу України при зверненні до суду з розглядуваним позовом позивачем повинно бути доведено, зокрема, протиправність поведінки Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»; наявність заподіяних діями відповідача збитків; причинний зв'язок між ними.
Як встановлено судом, 07.11.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євросервіс»(охорона) та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»(замовник) (правонаступником якого є відповідач) було підписано договір про надання охоронних послуг, відповідно до п.1.1 якого замовник передає, а охорона приймає під охорону об'єкти, вказані в дислокації, а саме:
- елеватор (Миколаївський район, с.Шостаково),
- елеватор (м.Вознесенськ, вул.К.Маркса),
- елеватор (м.Вознесенськ, вул.Кірова),
- комбікормовий завод (Вознесенський район, с.Новогригорівка).
За змістом п.п.3.2, 3.3 вказаної угоди Товариство з обмеженою відповідальністю «Євросервіс»зобов'язалося забезпечувати охорону об'єктів замовника, прийнятих під охорону, від розкрадання, не допускати проникнення сторонніх осіб на ці об'єкти; здійснювати на об'єкті перепускний режим, контролювати ввіз та вивіз (вніс та виніс) товарно-матеріальних цінностей на територію та з території об'єктів, що охороняються, за письмовим дозволом замовника.
Відповідно до п.9.1 договору №10/06-11/2300 від 07.11.2007р. встановлено, що договір діє з 07.11.2007р. до 01.03.2008р. Наразі, п.9.2 угоди передбачено, що після закінчення терміну дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається пролонгованим на невизначений термін, але кожна із сторін має право припинити його дію, попередивши про це другу сторону, у відповідності з п.п.8.1, 8.3 цього договору.
Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази припинення дії спірного правочину, а також враховуючи зміст листа третьої особи 2 б/н та дати, який надійшов на адресу господарського суду 14.03.2012р., суд дійшов висновку, що вказаний правочин діяв на момент існування правовідносин сторін, які досліджуються судом у межах цієї справи.
Зазначені обставини з боку відповідача в порядку норм ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.
Одночасно, у відзиві №120-2-0-00/6-1905 від 16.11.2011р., доповненнях до відзиву №120-0000/6-2013 від 07.12.2011р. Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»факту охорони об'єктів за адресою: Миколаївський район, с.Шостаково, м.Вознесенськ, вул.К.Маркса, м.Вознесенськ, вул.Кірова, Вознесенський район, с.Новогригорівка не заперечує. При цьому, стверджує, що охорона нерухомості у м.Миколаєві по вул.Проектній, 7 договором №10/06-11/2300 від 07.11.2007р. не передбачена та не здійснювалась відповідачем. Охорона майна у м.Миколаєві по вул.Карла Маркса, 57 проводиться Державним агентством резерву України.
За змістом листа третьої особи 2 б/н та дати, який надійшов на адресу господарського суду 14.03.2012р., Товариством з обмеженою відповідальністю «Євросервіс»на підставі договору №10/06-11/2300 від 07.11.2007р. з відповідачем охоронялись наступні об'єкти: елеватор (Миколаївський район, с.Шостаково) -з листопада 2007р. по 06.09.2011р., вознесенські елеватори (м.Вознесенськ, вул.К.Маркса, м.Вознесенськ, вул.Кірова) -з листопада 2007р. по 30.11.2011р., комбікормовий завод (Вознесенський район, с.Новогригорівка) -з листопада 2007р. по 30.11.2011р., зерновий перевантажувальний комплекс (м.Миколаїв, вул.Проектна, 7) -з листопада 2007р. по 30.11.2011р.
За приписами ч.ч.2, 3 ст.13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися, у тому числі, від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Оцінивши наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку про наявність складу цивільного правопорушення в діях відповідача щодо порушення права позивача на користування належним на праві власності майном, яке розташовано за адресами: Миколаївський район, с.Шостаково, м.Вознесенськ, вул.К.Маркса, м.Вознесенськ, вул.Кірова, Вознесенський район, с.Новогригорівка. При цьому:
1) протиправність поведінки Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»полягає у вчиненні перешкод у користуванні майном юридичній особі, яка є законним власником нерухомого майна, шляхом встановлення охорони на підставі договору №10/06-11/2300 від 07.11.2007р. на наступних об'єктах: в період з листопада 2007р. по 06.09.2011р. на елеваторі (Миколаївський район, с.Шостаково), з листопада 2007р. по 30.11.2011р. на вознесенських елеваторах (м.Вознесенськ, вул.К.Маркса, м.Вознесенськ, вул.Кірова), з листопада 2007р. по 30.11.2011р. на комбікормовому заводі (Вознесенський район, с.Новогригорівка);
2) про наявність заподіяних збитків (упущеної вигоди) свідчать укладені між позивачем та третьою особою 1 договори зберігання зерна №10з-09/09 від 10.09.2009р., №10з-09/10 від 10.09.2010р., гарантійні зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубиль А»стосовно проведення оплати за вказаними угодами;
3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача, що проявилась у встановленні охорони на вказаних в п.1) об'єктах, та заподіяними збитками полягає у тому, що позивач не отримав прибуток, на який розраховував саме тому, що відповідач чинив перешкоди у користуванні майном;
4) твердження Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»стосовно того, що матеріалами справи не доведено наявності вини відповідача у спричиненні збитків позивача на суму 111390360 грн. є безпідставними з огляду на те, що ч.4 ст.614 Цивільного кодексу України встановлює презумпцію вини завдавача збитків, що означає, що особа, яка завдала збитки, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв'язку із наявністю вини іншої особи або у зв'язку із дією об'єктивних обставин). Крім того, вина відповідача підтверджена свідомою поведінкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросервіс», яке діяло на підставі договору №10/06-11/2300 від 07.11.2007р., що проявилася у не допуску позивача на об'єкти, які належать останньому на праві власності.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, яка мала бути отримана позивачем внаслідок виконання договорів зберігання зерна №10з-09/09 від 10.09.2009р., №10з-09/10 від 10.09.2010р. на об'єктах, що розташовані за адресою: Миколаївський район, с.Шостаково, м.Вознесенськ, вул.К.Маркса, м.Вознесенськ, вул.Кірова, Вознесенський район, с.Новогригорівка, а саме на суму 61 859 320 грн. підлягають задоволенню, виходячи з наступного розрахунку:
1) за договором №10з-09/09 від 10.09.2009р.:
- з прибутку за приймання зерна пшениці (12,78 грн. за тону * 65000 тон * 4 рази за рік) - 3 322 800 грн.,
- з прибутку за зберігання зерна пшениці (20,14 грн. у міс. * 65000 тон * 12 міс. зберігання) -15 709 200 грн.,
- з прибутку за відвантаження зерна пшениці (40,20 грн. за тону * 65000 тон * 4 рази за рік) -10 452 000 грн.,
2) за договором №10з-09/10 від 10.09.2010р.:
- з прибутку за приймання зерна пшениці (14,06 грн. за тону * 65000 тон * 4 рази за рік) - 3 655 600 грн.,
- з прибутку за зберігання зерна пшениці на об'єктах: Миколаївська обл., Вознесенський р., м.Вознесенськ, вул.Карла Маркса, 57а, Миколаївська обл., Вознесенський р., м.Вознесенськ, вул.Кірова, 89, Миколаївська обл., Вознесенський р., с.Новогригорівка, вул.Садова, буд.1б (22,15 грн. у міс. * 41000 тон * 12 міс. зберігання) -10 897 800 грн.,
- з прибутку за зберігання зерна пшениці на об'єкті: Миколаївська обл., Миколаївський р., с.Шостакове, вул.Елеваторна, буд.1 (22,15 грн. у міс. * 24000 тон * 11 міс. зберігання = 5 847 600 грн.) + (0,71 грн. в день * 24000 тонни * 28 днів = 477120 грн.) -6 324 720 грн.,
- з прибутку за відвантаження зерна пшениці (44,22 грн. за тону * 65000 тон * 4 рази за рік) -11 497 200 грн.
Одночасно, правові підстави здійснення охорони на об'єкті за адресою м.Миколаїв, вул.Проектна, 7 згідно договору про надання охоронних послуг №10/06-11/2300 від 07.11.2007р., за висновками суду, відсутні, виходячи з того, що дислокація до вказаної угоди, не визначає зазначену нерухомість в якості об'єкту охорони. Будь-які первісні документи, що підтверджують здійснення охорони на зазначеному об'єкті, до матеріалів справи не представлені.
Тобто, заперечення відповідача в цій частині є правомірними, а позовні вимоги щодо стягнення збитків, що пропорційні упущеній вигоді, яка мала бути отримана позивачем внаслідок виконання договорів зберігання зерна №10з-09/09 від 10.09.2009р., №10з-09/10 від 10.09.2010р. на об'єкті, що розташований за адресою: м.Миколаїв, вул.Проектна, 7, є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Твердження відповідача про те, що об'єкт за адресою: Миколаївська обл., Вознесенський р., м.Вознесенськ, вул.Карла Маркса, 57а є власністю держави і охорону цього об'єкту здійснює Державне агентство резерву України, судом до уваги не приймається, враховуючи наявний у матеріалах справи витяг №23753084 від 03.09.2009р. Комунального підприємства «Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації». Одночасно, судом враховано, що розпорядження №744-р від 03.08.2011р. Кабінету Міністрів України «Про передачу нерухомого майна державного підприємства «Вознесенський комбінат хлібопродуктів», на яке посилається відповідач в обґрунтування своїх заперечень у цій частині, містить відомості про нерухоме майно, розташоване на вул.Карла Маркса, 57 (Верхня база), у м.Вознесенську. Наразі, спірний об'єкт розташовано по вул.Карла Маркса, 57а, факт охорони якого підтверджується, актами не допуску №1 від 11.09.2009р., №6 від 11.12.2009р., №11 від 11.03.2010р., №16 від 11.06.2010р., №21 від 11.09.2010р., №26 від 11.12.2010р., №31 від 11.03.2011р., №36 від 11.06.2011р.
Посилання відповідача на те, що позивач не мав права укладати договори зберігання зерна №10з-09/09 від 10.09.2009р., №10з-09/10 від 10.09.2010р. з огляду на відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкреін Бізнес Солюшнз»статусу зернового складу та сертифікату на відповідність послуг із зберігання зерна, судом до уваги не приймаються, враховуючи, що вказані договори на теперішній час не визнані недійсними у визначеному законом порядку.
Заперечення відповідача в тій частині, що майно, яке є предметом спору у цій справі, було передано Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль»в іпотеку та заставу в якості забезпечення виконання зобов'язань Відкритого акціонерного товариства «Агроекспорт»за договором №010/08-11/259 від 18.09.2002р. та генеральною кредитною угодою №010/08-11/137CR від 27.07.2004р., судом не приймаються, з огляду на те, що позивач є власником відповідної нерухомості та має беззаперечне право на володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи, що матеріалами справи підтверджено заподіяння Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»збитків Товариству з обмеженою відповідальністю «Юкреін Бізнес Солюшнз»в частині, що пропорційна упущеній вигоді, яка мала бути отримана позивачем внаслідок виконання договорів зберігання зерна №10з-09/09 від 10.09.2009р., №10з-09/10 від 10.09.2010р. на об'єктах, що розташовані за адресою: Миколаївський район, с.Шостаково, м.Вознесенськ, вул.К.Маркса, м.Вознесенськ, вул.Кірова, Вознесенський район, с.Новогригорівка, враховуючи, що позивачем не доведено факту охорони об'єкту за адресою: м.Миколаїв, вул.Проектна, 7 відповідачем або на його замовлення, позовні вимоги про стягнення 111 390 360 грн. підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 61 859 320 грн.
За висновками суду є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, клопотання №140-0000/8/99 від 07.03.2012р. відповідача про призначення технічної експертизи документів з метою вирішення наступних питань: 1) чи виготовлені (виконані) договори складського зберігання зерна №10з-09/09 від 10.09.2009р., №10з-09/10 від 10.09.2010р., акти №1-№5 від 11.09.2009р., №6-№10 від 11.12.2009р., №11-№15 від 11.03.2010р., №16-№20 від 11.06.2010р., №21-№25 від 11.09.2010р., №26-№30 від 11.12.2010р., №31-№35 від 11.03.2011р., №36-№40 від 11.06.2011р. у різний час з визначенням орієнтовного періоду їх виготовлення? 2) у якій послідовності виконувались реквізити в договорах складського зберігання зерна №10з-09/09 від 10.09.2009р., №10з-09/10 від 10.09.2010р., актах №1-№5 від 11.09.2009р., №6-№10 від 11.12.2009р., №11-№15 від 11.03.2010р., №16-№20 від 11.06.2010р., №21-№25 від 11.09.2010р., №26-№30 від 11.12.2010р., №31-№35 від 11.03.2011р., №36-№40 від 11.06.2011р. (підпис, відтиск печатки)?
Наразі, у матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо складання вказаних вище документів у дати, які відрізняються від безпосередньо зазначених у них. Одночасно, договори зберігання зерна та акти не допуску скріплені підписами та печатками Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкреін Бізнес Солюшнз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубль А»та не викликають у суду сумнівів щодо підписання цих документів певного визначеного позивачем та третьою особою 1 числа, місяця та року.
Таким чином, клопотання №140-0000/8/99 від 07.03.2012р. відповідача про призначення технічної експертизи документів залишено судом без задоволення як безпідставне.
Всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.
Згідно із ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкреін Бізнес Солюшнз», м.Київ до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м.Київ про стягнення збитків в сумі 111 390 360 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(01011, м.Київ, Печерський район, вул.Лєскова, буд.9, ЄДРПОУ 14305909) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкреін Бізнес Солюшнз»(01011, м.Київ, вул.Панаса Мирного, буд.11, ЄДРПОУ 36424065) збитки в сумі 61 859 320 грн., а також державне мито у розмірі 14 160,15 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 131,05 грн.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
У судовому засіданні 21.03.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Головуючий суддя Любченко М.О.
Суддя Ломака В.С.
Суддя Гончаров С.А.
Повне рішення складено 26.03.2012р.