ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-25/582-201227.03.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нігма-С»
до Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
про стягнення 84 716,72 грн., -
Суддя Морозов С.М.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (представник за довіреністю №57/03-12 від 12.03.2012р.)
від відповідача: ОСОБА_2 (представник за довіреністю №2-26д від 26.12.2011р.)
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нігма-С»(надалі -позивач) звернулось до суду з зустрічною позовною заявою про стягнення з Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(надалі - відповідач) заборгованості по оплаті вартості поставленого товару на суму 84 716,72 грн., в тому числі 2 081,27 грн. пені, 59 802,03 грн. інфляційних втрат та 22 833,42 грн. 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором не виконав, вчасно вартість поставленого товару у строки визначені договором не оплатив.
Ухвалою від 07.10.2011р. судді Господарського суду м. Києва Балац С.В. зустрічні позовні матеріали було повернуто позивачу без розгляду на підставі п.п. 4, 10 частини 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2011р. Ухвала Господарського суду м. Києва від 07.10.2011р. була скасована та матеріли справи направлені на розгляд по суті до Господарського суду міста Києва.
Проведеним 19.01.2012р. автоматичним розподілом справ в Господарському суді міста Києва, дана справа була розподілена на суддю Морозова С.М.
Ухвалою суду від 19.01.2012р. справі було присвоєно №5011-25/582-2012, порушено провадження у справі та призначено слухання на 07.02.2012р.
02.02.2012р. до Господарського суду міста Києва надійшов запит Київського апеляційного господарського суду про надіслати матеріалів даної справи до апеляційного суду для вирішення питання про розподіл судових витрат за розглядом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нігма-С»на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2011р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2012р. провадження в справі було зупинено та скеровано матеріали справи до Київського апеляційного господарського суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2012р. позивачу було відмовлено в задоволенні заяви про вирішення питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2012р. провадження в справі було поновлено та призначено слухання справи на 20.03.2012р. В судовому засіданні 20.03.2012р. в справі №5011-25/582-2012 було оголошено перерву до 27.03.2012р.
Відповідач надав відзив на позов в якому проти позову заперечував. Заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що позивачем свої зобов'язання за договором виконано лише частково та не поставлено всього товару відповідачу, а також не надано рахунку на оплату. Отже, на думку відповідача, з огляду на порушення позивачем умов договору, відповідач не вважається таким що прострочив виконання зобов'язання по оплаті товару.
З огляду на те, що позивачем позовна заява зазначена як зустрічна, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.
Оскільки дана позовна заява не відповідає вимогам вказаної норми та не розглядається спільно з первісним позовом, розгляд справи №5011-25/582-2012 відбувається в порядку статті 54 Господарського процесуального кодексу України, як первісної позовної заяви. Окрім того, в поданих до суду поясненнях, позивач просить суд, зустрічний позов вважати позовною заявою в розумінні статті 54 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи відбувався в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в матеріалах справи доказами.
В судовому засіданні 27 березня 2012 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
03 вересня 2010 року між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Покупець) було укладено Договір поставки №УГВ1614/11-10 (надалі -Договір), згідно п. 1.1. якого позивач зобов'язався передати, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити на умовах цього договору товар, визначений у специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 2.1. Договору номенклатура, ціна, кількість та асортимент товару визначаються в специфікації.
Згідно специфікацій №1 та №2 до Договору від 03.09.2010р., сторонами визначено конкретний перелік товарів на постачання.
Позивачем відповідно до Актів прийому-передачі: №65 від 05.10.2010р. на суму 271 393,20 грн., №68 від 06.10.2010р. на суму 501 840,00 грн., №117 від 11.10.2010р. на суму 196 161,30 грн., №119 від 14.10.2010р. на суму 256 397,40 грн., №118 від 18.10.2010р. на суму 82 864,80 грн., №271 від 29.11.2010р. на суму 350 376,00 грн., №66 від 15.12.2010р. на суму 425 880,00 грн., було передано відповідачу товар на загальну суму 2 084 912,70 грн. Товар був прийнятий відповідачем, що підтверджено підписами його представників в актах прийому-передачі (належним чином засвідчені копії актів прийому-передачі містяться в матеріалах справи).
Однак, як встановлено судом згідно матеріалів справи, товари поставлені позивачем згідно актів прийому-передачі: №65 від 05.10.2010р. на суму 271 393,20 грн., №271 від 29.11.2010р. на суму 350 376,00 грн., №66 від 15.12.2010р. на суму 425 880,00 грн. не відповідають переліку в специфікаціях №1 та №2 від 03.09.2010р. до Договору, а отже поставка товарів за зазначеними актами прийому-передачі була здійснені позивачем не у відповідності до Договору.
Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Статтею 206 Цивільного кодексу України встановлено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення
Отже, товари поставлені позивачем згідно актів прийому-передачі: №65 від 05.10.2010р. на суму 271 393,20 грн., №271 від 29.11.2010р. на суму 350 376,00 грн., №66 від 15.12.2010р. на суму 425 880,00 грн. є такими, що поставлені за усним договором поставки, а тому строк виконання зобов'язань за таким правочином встановлюється у відповідності до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Позивачем не надано до матеріалів справи вимогу до відповідача про сплату вартості товару поставленого позивачем за актами прийому-передачі: №65 від 05.10.2010р., №271 від 29.11.2010р., №66 від 15.12.2010р. Отже, строк по сплаті вартості поставленого позивачем товару, згідно зазначених актів приймання-передачі, не настав.
З огляду на те, що умовами специфікацій №1 та №2 від 03.09.2010р. до Договору визначено лише товари, які поставлені позивачем згідно Актів прийому-передачі: №68 від 06.10.2010р. на суму 501 840,00 грн., №117 від 11.10.2010р. на суму 196 161,30 грн., №119 від 14.10.2010р. на суму 256 397,40 грн., №118 від 18.10.2010р. на суму 82 864,80 грн., то загальна сума поставки позивачем товару на умовах Договору складає 1 037 269,50 грн.
Як зазначено відповідачем в своєму відзиві, та не спростовано позивачем, вартість поставленого останнім товару за Актами прийому-передачі: №68 від 06.10.2010р., №117 від 11.10.2010р., №119 від 14.10.2010р., №118 від 18.10.2010р. була оплачена відповідачем згідно платіжного доручення №301 від 10.03.2011р.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до частини 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 5.1. Договору відповідач проводить оплату по факту поставки товару на підставі рахунку та акту приймання-передачі або накладної, шляхом перерахування коштів на рахунок позивача, з урахуванням ПДВ, на умовах зазначених у специфікаціях.
Пунктами 4 специфікації №1 та №2 від 03.09.2010р. до Договору встановлено, що оплата по факту поставки проводиться протягом 30 календарних днів з дати поставки товару.
Отже, відповідно:
- оплата за поставку товару згідно акту прийому-передачі №68 від 06.10.2010р. на суму 501 840,00 грн. повинна була бути здійснена відповідачем до 04.11.2010р.
- оплата за поставку товару згідно акту прийому-передачі №117 від 11.10.2010р. на суму 196 161,30 грн. повинна була бути здійснена відповідачем до 09.11.2010р.
- оплата за поставку товару згідно акту прийому-передачі №119 від 14.10.2010р. на суму 256 397,40 грн. повинна була бути здійснена відповідачем до 12.11.2010р.
- оплата за поставку товару згідно акту прийому-передачі №118 від 18.10.2010р. на суму 82 864,80 грн. повинна була бути здійснена відповідачем до 16.11.2010р.
Відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати вартості отриманого товару виконав неналежним чином та сплатив заборгованість за поставлений товар лише 10.03.2011р., тобто з порушенням строку встановленого Договором та специфікаціями до нього.
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 7.8. Договору визначено, що за порушення строків оплати відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 0,001% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Зважаючи на викладені норми, положення пунктів 4 специфікації №1 та №2 від 03.09.2010р. до Договору, щодо строку сплати відповідачем вартості отриманого від позивача товару, а також за умови обрахування суми простроченої відповідачем до сплати за Договором в сумі 1 037 263,50 грн. згідно Актів прийому-передачі: №68 від 06.10.2010р., №117 від 11.10.2010р., №119 від 14.10.2010р., №118 від 18.10.2010р., то розрахунки, наведені позивачем в позовній заяві, не приймаються судом, оскільки нарахування пені позивачем здійснювалось на суми більші ніж ті, строк по сплаті яких настав.
Тому, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення останнім зобов'язання за Договором щодо своєчасної оплати вартості отриманого від позивача товару в сумі 1 037 263,50 грн., з відповідача підлягає стягненню пеня за наступними розрахунками суду:
- за актом прийому-передачі №68 від 06.10.2010р. на суму 501 840,00 грн. за період з 04.11.2010р. по 09.03.2011р. (126 днів) підлягає стягненню пеня в розмірі 632,32 грн.;
- за актом прийому-передачі №117 від 11.10.2010р. на суму 196 161,30 грн. за період з 09.11.2010р. по 09.03.2011р. (121 день) підлягає стягненню пеня в розмірі 237,36 грн.;
- за актом прийому-передачі №119 від 14.10.2010р. на суму 256 397,40 грн. за період з 12.11.2010р. по 09.03.2011р. (118 днів) підлягає стягненню пеня в розмірі 302,55 грн.;
- за актом прийому-передачі №118 від 18.10.2010р. на суму 82 864,80 грн. за період з 16.11.2010р. по 09.03.2011р. (114 днів) підлягає стягненню пеня в розмірі 94,47 грн. Розрахунки пені судом проводились за наступною формулою: пеня = сума заборгованості * розмір пені за Договором * кількість днів прострочки / 100.
Отже, з урахуванням викладеного, в загальному підрахунку до стягнення з відповідача підлягає пеня в розмірі 1 266,70 грн.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, за розрахунками суду, стягненню з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України та Договору на користь позивача підлягає, сума інфляційних нарахувань:
- за актом прийому-передачі №68 від 06.10.2010р. на суму 501 840,00 грн. за період з 04.11.2010р. по 09.03.2011р. (індекс інфляції 1,030) підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 15 055,20 грн.;
- за актом прийому-передачі №117 від 11.10.2010р. на суму 196 161,30 грн. за період з 09.11.2010р. по 09.03.2011р. (індекс інфляції 1,030) підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 5 884,84 грн.;
- за актом прийому-передачі №119 від 14.10.2010р. на суму 256 397,40 грн. за період з 12.11.2010р. по 09.03.2011р. (індекс інфляції 1,030) підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 7 691,92 грн.;
- за актом прийому-передачі №118 від 18.10.2010р. на суму 82 864,80 грн. за період з 16.11.2010р. по 09.03.2011р. (індекс інфляції 1,027) підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 2 237,35 грн. Розрахунки інфляційних втрат судом проводились за наступною формулою: інфляційне збільшення = сума заборгованості * розмір інфляції за період прострочки.
Отже, з урахуванням викладеного, в загальному підрахунку до стягнення з відповідача підлягають інфляційні втрати в розмірі 30 869,31 грн.
Розрахунок 3% річних судом проводиться за наступною формулою: , а тому:
- за актом прийому-передачі №68 від 06.10.2010р. на суму 501 840,00 грн. за період з 04.11.2010р. по 09.03.2011р. (126 днів) підлягають стягненню 3% річних в розмірі 5 197,14 грн.;
- за актом прийому-передачі №117 від 11.10.2010р. на суму 196 161,30 грн. за період з 09.11.2010р. по 09.03.2011р. (121 день) підлягають стягненню 3% річних в розмірі 1 950,86 грн.;
- за актом прийому-передачі №119 від 14.10.2010р. на суму 256 397,40 грн. за період з 12.11.2010р. по 09.03.2011р. (118 днів) підлягають стягненню 3% річних в розмірі 2 486,70 грн.;
- за актом прийому-передачі №118 від 18.10.2010р. на суму 82 864,80 грн. за період з 16.11.2010р. по 09.03.2011р. (114 днів) підлягають стягненню 3% річних в розмірі 776,43 грн. Розрахунки 3% річних судом проводились за наступною формулою: сума санкції = сума заборгованості * 3 * кількість днів прострочки / 365 / 100.
Отже, з урахуванням викладеного, в загальному підрахунку до стягнення з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 10 411,13 грн.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості в розмірі 42 547,14 грн., з якої пеня складає 1 266,70 грн., інфляційні втрати складають 30 869,31 грн. та 3% річних складають 10 411,13 грн. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати позивача пропорційно сумі задоволених вимог у розмірі 544,00 грн. (425,47 грн. державного мита та 118,53 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (ідентифікаційний код 30019775, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нігма-С»(ідентифікаційний код 34825347, адреса: 36015, м. Полтава, вул. Сортувальна, 41, к. 3) пеню в розмірі 1 266,70 грн. (одна тисяча двісті шістдесят шість гривень 70 копійок), інфляційні втрати в розмірі 30 869,31 грн. (тридцять тисяч вісімсот шістдесят дев'ять гривень 31 копійку), 3% річних в розмірі 10 411,13 грн. (десять тисяч чотириста одинадцять гривень 13 копійок), державне мито в розмірі 425,47 грн. (чотириста двадцять п'ять гривень 47 копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,53 грн. (сто вісімнадцять гривень 53 копійки). Видати наказ.
В іншій частині в позові відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 91, 93 ГПК України.
Суддя С.М. Морозов
Дата підписання повного тексту рішення 29.03.2012р