ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-5/2117-201222.03.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Георгіївський"
до Малого підприємства "Київзв'язокбуд"
треті особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
1. Приватне підприємство "Оптика-Трейд"
2. Приватне підприємство "Будком-2004"
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІСЕ"
про стягнення 1 697 868,73 грн.
Суддя Ломака В.С.
Представники учасників судового процесу:
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 01/12 від 06.02.2012 р.;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи-1: не з'явився;
від третьої особи-2: не з'явився;
від третьої особи-3: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Георгіївський" (далі -позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Малого підприємства "Київзв'язокбуд" (далі - відповідач, МП "Київзв'язокбуд") про стягнення з відповідача 1 697 868,73 грн., в тому числі 1 374 775, 21 грн. основного боргу, 317 991, 76 грн. штрафу, 1 532, 36 грн. інфляційних втрат та 3 569, 40 грн. 3 % річних за Договором купівлі-продажу товарів з відстрочкою платежу від 24.02.2009 р., укладеним між МП "Київзв'язокбуд" та Приватним підприємством "Оптика-Трейд" (далі - ПП "Оптика-Трейд"), та Договором № Б-26 від 07.11.2008 р., укладеним між МП "Київзв'язокбуд" та Приватним підприємством "Будком-2004" (далі - ПП "Будком-2004"), право вимоги за якими перейшло до позивача згідно з укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІСЕ" (далі - ТОВ "ТІСЕ") Договором відступлення права вимоги № ТІ/01 від 06.02.2012 р.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідач неналежним чином виконував зобов'язання з оплати поставленого ПП "Оптика-Трейд" товару за Договором купівлі-продажу товарів з відстрочкою платежу від 24.02.2009 р., а також оплати виконаних ПП "Будком-2004" за Договором № Б-26 від 07.11.2008 р. робіт, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед вказаними третіми особами на суму 1 374 775, 21 грн., право вимоги щодо стягнення якої перейшло до ТОВ "ТІСЕ" на підставі Договору відступлення права вимоги № 30/01-ОТ від 30.01.2012 р. та Договору відступлення права вимоги № БК 12/01-30 від 30.01.2012 р., та в подальшому до позивача на підставі Договору відступлення права вимоги № ТІ/01 від 06.02.2012 р. Оскільки відповідач не погасив заборгованість перед позивачем, останній вирішив звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.02.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-5/2117-2012, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Приватне підприємство "Оптика-Трейд" (далі третя особа-1), Приватне підприємство "Будком-2004" (далі -третя особа-2), Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІСЕ" (далі -третя особа-3); розгляд справи призначено на 12.03.2012 р.
06.03.2012 р. через відділ діловодства суду від ПП "Оптика-Трейд" надійшли письмові пояснення у справі.
Також, 06.03.2012 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він не заперечує проти наявності заборгованості за відповідними договорами та заміни кредитора у зобов'язанні.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2012 р., у зв'язку з неявкою представників третіх осіб розгляд справи відкладено на 22.03.2012 р.
15.03.2012 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення у справі, в яких він зазначає, що 23.12.2011 р. між ПП "Оптика-Трейд" та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору купівлі-продажу товарів з відстрочкою платежу від 24.02.2009 р., відповідно до якої датою остаточного розрахунку визначено 31.12.2011 р., та яка помилково не була додана до позовної заяви.
Також, 15.03.2012 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшли письмові пояснення щодо вказаної Додаткової угоди № 2.
У судове засідання 22.03.2012 р. представники відповідача та третіх осіб не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що неявка представників відповідача та третіх осіб не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
У судовому засіданні 22.03.2012 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
24.02.2009 р. між третьою особою-1 (продавець) та відповідачем (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу товарів з відстрочкою платежу, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язався передати покупцю у власність товар, на умовах відстрочення остаточної оплати на певний термін, а покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити його вартість на умовах цього договору.
Відповідно до п. 1.2. Договору від 24.02.2009 р. ціна, кількість, асортимент обумовлюється заказом та підтверджується у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору.
Продавець надає покупцю відстрочення остаточного розрахунку до 31 грудня 2011 року (п. 2.1.).
При цьому, 22.12.2011 р. між третьою особою-1 та відповідачем було підписано Додаткову угоду № 1 до Договору купівлі-продажу товарів з відстрочкою платежу від 24.02.2009 р., якою вони виклали п. 2.1. у наступній редакції: "Продовжити термін відстрочення остаточного розрахунку до 30.06.2012 р."
У свою чергу 23.12.2011 р. між третьою особою-1 та відповідачем було підписано Додаткову угоду № 2 до Договору купівлі-продажу товарів з відстрочкою платежу від 24.02.2009 р., якою вони, зокрема, вирішили вважати датою остаточного платежу дату, яка зазначена в договорі купівлі-продажу товарів з відстрочкою платежу від 24.02.2009 р., а саме 31 грудня 2011 року.
Згідно з п. 5.1.2. Договору від 24.02.2009 р. покупець у випадку порушення строків оплати поставленого товару сплачує продавцю штраф у розмірі 28 % від простроченої суми оплати.
На виконання умов Договору від 24.02.2009 р. третя особа-1 поставила відповідачу товар на загальну суму 766 181, 61 грн. на підставі видаткових накладних № № 20, 21, 22, 23, 24 від 24.02.2009 р.
30.01.2012 р. між третьою особою-1 (первісний кредитор) та третьою особою-3 (новий кредитор) було укладено Договір відступлення права вимоги № 30/01-ОТ, відповідно до п. 1.3. якого новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів у розмірі 766 696, 93 грн., які не були сплачені боржником первісному кредитору за поставлені товари за Договором купівлі-продажу товарів з відстрочкою платежу від 24.02.2009 р.
Листом ПП "Оптика-Трейд" від 30.01.2012 р. відповідач був повідомлений про заміну кредиторів у зобов'язанні за Договором купівлі-продажу товарів з відстрочкою платежу від 24.02.2009 р.
Також, 07.11.2008 р. між третьою особою-2 (підрядник) та відповідачем (замовник) було укладено Договір № Б-26, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов'язання щодо виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті "Ремонт лінійно-кабельних споруд та стаціонарного обладнання на об'єктах КМФ ВАТ "Укртелеком" відповідно до затвердженої ціни, що є невід'ємною частиною договору та підставою для проведення взаємних розрахунків.
Вартість робіт за Договором визначається сумою в розмірі 811 648, 00 грн., ПДВ - 162 329, 60 грн. Загальна вартість Договору -973 977, 60 грн. (п. 2.1. Договору від 07.11.2008 р.).
Відповідно до п. 2.3. Договору від 07.11.2008 р. замовник сплачує підряднику 100 % договірної ціни за фактично виконані роботи на підставі переліку та обсягів виконаних робіт та витрат, що включені до акту прийому виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в та форма КБ-3) і своєчасно виставлених підрядником розрахункових документів.
11.10.2010 р. між третьою особою-2 та відповідачем було підписано Додаткову угоду № 01 до Договору № Б-26 від 07.11.2008 р., відповідно до якої сторони домовились продовжити строк дії Договору до 19.01.2012 р.
Крім того, сторони виклали п. 6.3. Договору від 07.11.2008 р. в редакції, відповідно до якої у випадку, якщо замовник не здійснив оплату робіт підряднику в останній день дії договору, замовник зобов'язується сплатити підряднику штраф у розмірі 17 % від вартості неоплачених підряднику виконаних робіт.
На виконання умов Договору від 07.11.2008 р. третя особа-2 виконала відповідні роботи, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року на суму 973 977, 60 грн.
У свою чергу, відповідач за вказані роботи розрахувався частково, сплативши протягом 2009 - 2011 р.р. 365 384, 00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, доданими до матеріалів справи, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у сумі 608 593, 60 грн.
30.01.2012 р. між третьою особою-2 (первісний кредитор) та третьою особою-3 (новий кредитор) було укладено Договір відступлення права вимоги № БК 12/01-30, відповідно до п. 1.3. якого новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів у розмірі 608 593, 60 грн., які не були сплачені боржником первісному кредитору за виконані роботи за Договором № Б-26 від 07.11.2008 р.
Листом від 30.01.2012 р. ПП "Будком-2004" повідомило відповідача про заміну кредитора у зобов'язанні за Договором № Б-26 від 07.11.2008 р.
06.02.2012 р. між позивачем (новий кредитор) та ТОВ "ТІСЕ" (первісний кредитор) було укладено Договір відступлення права вимоги № ТІ/01, відповідно до п. 1.3. якого новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів у загальному розмірі 1 374 775, 21 грн., які не були сплачені боржником за Договором купівлі-продажу товарів з відстрочкою платежу від 24.02.2009 р., укладеному між МП "Київзв'язокбуд" та ПП "Оптика-Трейд", та пов'язаному з ним Договором про відступлення права вимоги № 30/01-ОТ від 30.01.2012 р., укладеного між первісним кредитором і ПП "Оптика-Трейд", та Договором № Б-26 від 07.11.2008 р., укладеним між МП "Київзв'язокбуд" та ПП "Будком-2004" та пов'язаним з ним Договором про відступлення права вимоги № БК 12/01-30 від 30.01.2012 р., укладеного між первісним кредитором і ПП "Будком-2004".
Відповідно до п. 1.4. Договору № ТІ/01 від 06.02.2012 р. до нового кредитора також перейшло право вимагати від боржника сплати штрафних санкцій, які передбачені відповідними договорами.
06.02.2012 р. ТОВ "ТІСЕ" також на підставі акту приймання-передачі документів передало позивачу документи, що підтверджують право вимоги до відповідача.
Листом ТОВ "ТІСЕ" від 06.02.2012 р. відповідач був повідомлений про заміну кредиторів у зобов'язанні за Договором купівлі-продажу товарів з відстрочкою платежу від 24.02.2009 р. та за Договором № Б-26 від 07.11.2008 р.
07.03.2012 р. між позивачем та відповідачем було підписано Акт звірки розрахунків, відповідно до якого станом на 07.03.2012 р. заборгованість відповідача складає 1 374 775, 21 грн.
Оскільки відповідач не здійснив оплати боргу за вказаними договорами позивачу, останній вирішив звернутись за захистом своїх прав до суду.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Укладений між відповідачем та третьою особою-1 договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як зазначалось вище, 23.12.2011 р. між третьою особою-1 та відповідачем було підписано Додаткову угоду № 2 до Договору купівлі-продажу товарів з відстрочкою платежу від 24.02.2009 р., якою вони, зокрема, вирішили вважати датою остаточного платежу дату, яка зазначена в договорі купівлі-продажу товарів з відстрочкою платежу від 24.02.2009 р., а саме 31 грудня 2011 року.
Таким чином, починаючи з 01.01.2012 р. відповідач є таким, що прострочив оплату поставленого товару у розмірі 766 181, 61 грн.
Що стосується укладеного між третьою особою-2 та відповідачем договору, він за своєю правовою природою є договором підряду.
Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, -достроково.
Зі змісту Додаткової угоди № 01 до Договору № Б-26 від 07.11.2008 р. вбачається, строк дії Договору закінчується 19.01.2012 р., а на замовника покладено обов'язок розрахуватись до останнього дня дії договору включно.
Таким чином, починаючи з 20.01.2012 р. відповідач є таким, що прострочив оплату виконаних робіт в частині несплаченої суми у розмірі 608 593, 60 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові, при цьому, відповідно до ч. 1 ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Отже, за приписами зазначених норм, уступка первісним кредитором права вимоги до його боржника новому кредиторові здійснюється у тій самій формі, на тих самих умовах і у тому саме обсязі, що і основне зобов'язання, яке існувало на момент переходу прав, і такі права мають бути підтверджені належними документами.
Так, укладаючи Договір відступлення первісний кредитор засвідчив та передав, а новий кредитор отримав оригінали документів, які обґрунтовують підстави виникнення основного боргу та його розмір в сумі 608 593, 60 грн. та в сумі 766 181, 61 грн.
З огляду на викладене, третя особа-3, в силу ст. ст. 512-520 Цивільного кодексу України, передала, а позивач отримав права вимоги на стягнення з відповідача, в тому числі, коштів в розмірі 1 374 775, 21 грн.
Відповідно до 2 ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (ч. 2 ст. 517 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 2 ст. 518 Цивільного кодексу України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.
З правових конструкції відповідних правових норм випливають як обов'язки нового кредитора у зобов'язанні, зокрема, на нового кредитора покладається обов'язок повідомити боржника про перехід прав у зобов'язанні, оскільки в протилежному випадку новий кредитор несе ризик настання для себе різного роду несприятливих правових наслідків, так і права боржника у такому зобов'язанні, за якими, боржник має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором, не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні або виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові.
Судом встановлено, що відповідач щоразу повідомлявся про заміну кредитора у зобов'язанні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що факт повідомлення відповідача про перехід прав у зобов'язанні за відповідними договорами є доведеним належним чином з боку позивача.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів користування передбаченими ч. 1 ст. 518 Цивільного кодексу України правами щодо того, що боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора, відповідачем до суду не представлено.
Документів належного виконання зобов'язання в частині перерахування на користь третьої особи оплати боргу відповідач суду також не надав.
Зважаючи на викладене та враховуючи відсутність в матеріалах справи контрррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів про повернення боргових коштів за Договором відступлення, а також доказів про визнання недійсним договору або визнання його в судовому порядку таким, що не відбувся (неукладеним) між сторонами, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача, як нового кредитора, про стягнення з відповідача, як боржника, заборгованості у розмірі 1 374 775, 21 грн. є обґрунтованими.
Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).
Позивач, користуючись приписами п. 6.3. Договору № Б-26 від 07.11.2008 р. у редакції від 11.10.2010 р., за порушення строків розрахунків нарахував відповідачу штраф у розмірі 17 % - 103 460, 91 грн.
Крім того, користуючись приписами п. 5.1.2. Договору купівлі-продажу товарів з відстрочкою платежу від 24.02.2009 р., за порушення строків розрахунків позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 28 % - 214 530, 85 грн.
Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).
Позивач, нарахував відповідачу 1 050, 45 грн. 3 % річних на суму боргу 608 593, 60 грн. та 2 518, 95 грн. % річних і 1 532, 36 грн. інфляційних втрат на суму боргу 766 181, 61 грн., розрахунок яких є вірним.
Відповідно до п. 3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. "Про судове рішення", зі змінами та доповненнями, рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено обґрунтованість позовних вимог, вони підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Малого підприємства "Київзв'язокбуд" (02068, м. Київ, Дарницький район, вулиця Ревуцького, будинок 14 код ЄДРПОУ 13695015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Георгіївський" (02140, м. Київ, Дарницький район, вулиця М. Гришка, будинок 4, код ЄДРПОУ 38078073) 1 374 775 (один мільйон триста сімдесят чотири тисячі сімсот сімдесят п'ять) грн. 21 коп. основного боргу, 3 569 (три тисячі п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 40 коп. 3 % річних, 317 991 (триста сімнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто одну) грн. 76 коп. штрафу та 33 957 (тридцять три тисячі дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 37 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя В.С. Ломака
Повне рішення складено 28.03.2012 р.