Постанова від 25.09.2008 по справі 4/106

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.10.2008 р. справа №4/106

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів:

при секретарі:

Рибачук Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача:

не з'явились,

від відповідача:

Співак О.Є. - по довір. №237/0109 від 27.03.08р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Закритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод" м. Макіївка Донецької області

на рішення господарського суду

Донецької області

від

04.08.2008 року

по справі

№4/106

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "МКЗ-Україна" м. Київ

до

Закритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний завод"м. Макіївка Донецької області

предмет спору

стягнення 233 606грн.40коп. з якої: борг за договором поставки №1118/07 від 17.05.07р. в сумі 184 000грн. 00коп., інфляційні в сумі 33 120грн. 00коп., пені в сумі 16 486грн. 40коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МКЗ-Україна»м. Київ (далі по тексту -ТОВ «МКЗ-Україна») звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод»м. Макіївка Донецької області (далі по тексту -ЗАТ ««Макіївський металургійний завод») про стягнення 233 606грн. 40коп., з якої 184 000грн. 00коп. -заборгованість за поставлені 40тон леточної маси марки ВUН-VI виробництва комбінату ВАТ «Моравські керамічні заводи»(Чехія) за договором №1118/07 від 17.05.07р., індексу інфляції за період з жовтня 2007 року по травень 2008 року в сумі 33 120грн. 00коп., та пені за порушення строків оплати за 224 дні в сумі 16 486грн. 40коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на договір поставки №1118/07 від 17.05.07р.; специфікації №3, 4 від 22.08.07р. до договору №1118 від 17.05.07р.; видаткові накладні №РН-0000084 від 17.09.07р. на суму 138 000грн. 00коп., та №РН-0000085 від 17.09.07р. на суму 46 000грн. 00коп., які підписані сторонами по справі; рахунки-фактури №СФ-000084 від 17.09.07р. на суму 138 000грн. 00коп., та №СФ-000085 від 17.09.07р. на суму 46 000грн. 00коп., які виставлені відповідачу для оплати поставленого товару; претензію №13 від 25.04.08р. Як на правову підставу вимог позивач посилався на ст. 530, 625 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.08.08р. по справі №4/106 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МКЗ-Україна»м. Київ задоволені у повному обсязі.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем доведений доказами матеріалів справи факт отримання відповідачем леточної маси марки ВUН-VI, виробництва комбінату ВАТ «Моравські керамічні заводи»(Чехія) в кількості обумовленій специфікаціями, за цінами, передбаченими договором №1118/07 від 17.05.07р., та доведено факт не оплати відповідачем прийнятого за видатковими накладними від позивача товару, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 184 000грн. 00коп. задоволені господарським судом.

Задовольняючи вимоги позивача щодо стягнення з ЗАТ ««Макіївський металургійний завод»пені, відповідно до п.7.2 договору, в сумі 16 486грн. 40коп. суд визнав їх обґрунтованими, тому задовольнив їх.

ЗАТ ««Макіївський металургійний завод»звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 04.08.08р. по справі №4/106 скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ «МКЗ-Україна»у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Зокрема скаржник посилається на те, що господарський суд дійшов невірного висновку щодо доведеності позивачем доказами матеріалів справи того, що спірна продукція поставлялася на підставі договору і до неї необхідно застосовувати умови договору, в тому числі і по оплаті поставленої продукції.

Заявник в апеляційній скарзі вважає, що судом першої інстанції неповно були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а саме не було прийнято до уваги те, що оскільки позивачем не було виконано обов'язку щодо надання відповідачу пакету документів, передбаченого п.6.2 договору, тому у відповідача не настав строк для виконання свого обов'язку щодо оплати позивачу поставленого товару.

ТОВ «МКЗ -Україна»у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Донецької області від 04.08.08р. по справі №4/106 залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

У відзиві позивач посилається на те, що матеріалами справи підтверджується факт того, що саме відповідач ініціював поставку товару 40 тон леточної маси марки ВUН-VI, виробництва комбінату ВАТ «Моравські керамічні заводи»(Чехія). У зв'язку з чим, позивачем за умовами договору №1118/08 було поставлено відповідачу зазначений товар у загальній кількості 40 тон, за специфікаціями №3 і №4, які розробив сам відповідач, і на підставі яких були виставлені рахунки та надані видаткові та податкові накладні.

Позивачем у відзиві також вказано на те, що доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі є суперечливими, оскільки скаржник в одному випадку стверджує, що поставка товару позивачем відбулась не за договором поставки №1118/07 від 17.05.07р., втім в іншому випадку, як на підставу своїх заперечень посилається саме на пункти зазначеного договору.

20.10.08р. до Донецького апеляційного господарського суду від ТОВ «МКЗ-Україна»надійшли додаткові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу, в яких позивач просить розглядати справу без присутності його представника.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Дослідивши доводи заявника апеляційної скарги за доказами матеріалів справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні 29.09.08р. представників сторін, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «МКЗ-Україна»та ЗАТ «Макіївський металургійний завод» було укладено договір поставки №1118/07 від 17.05.07р., за умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачу леточну масу марки ВUН-VI з якісними характеристиками -ИСО 9001 виробництва комбінату ВАТ «Моравські керамічні заводи»(Чехія), а відповідач зобов'язався прийняти зазначену продукцію і оплатити на умовах і в строки, передбачені цим договором.

Відповідно до п.4.1 зазначеного договору сторони передбачили, що поставка товару здійснюється за цінами, зазначеними у специфікаціях до цього договору. Оплата за поставлений товар здійснюється після приймання товару на склад відповідача з наданням документів обумовлених в п.6.2 договору, та строк оплати протягом 20 банківських днів з дати приймання товару и надання пакету документів (п.5.2, п.5.3 договору).

Позивачем від відповідача був отриманий лист №988/009 від 06.08.07р., в якому останній просив директора ТОВ «МКЗ-Україна»підтвердити можливість поставки у серпні-вересні 2007 року 40т. леточної маси виробництва комбінату ВАТ «Моравські керамічні заводи»(Чехія), про що просив повідомити у найкоротші строки, посилаючись на необхідність своєчасного оформлення специфікацій до договору.

Так, на виконання умов договору поставки №1118/07 від 17.05.07р. між сторонами були складені специфікації від 22.08.07р. № 3 на поставку 30т. леточної маси марки ВUН-VI на суму 137 999грн. 88коп. і № 4 на поставку 10т. леточної маси марки ВUН-VI на суму 45 999грн. 96коп., які підписані керівниками обох сторін, підпис яких скріплений печатками підприємств.

У п. 2 специфікацій №3 і №4, які є невід'ємними частинами договору поставки №1118/07 від 17.05.07р. сторонами визначені строк поставки: серпень-вересень 2007року, та оплата по факту поставки в термін 20 банківських днів.

В наведеного слідує, що сторони у специфікаціях встановили конкретні строки поставки товару, його кількість і вартість, та порядок оплати, тому судова колегія дійшла до висновку про безпідставність посилання заявника апеляційної скарги на те, що у відповідача обов'язок щодо оплати товару виникає з моменту отримання пакету документів передбаченого саме умовами договору №1118/07 від 17.05.07р.

За умовами договору № 1119/07 від 17.05.07р. позивачем здійснена поставка товару обумовленої марки, якісних характеристик, кількості та виробника, що підтверджується залізничними накладними (арк. справи 39-42), та видатковими накладними № РН-0000084 на суму 138 000грн. 00коп. і № РН-0000085 на суму 46 000грн. 00коп. від 17.09.07р., які підписані представником як позивача, так і представником відповідача в графі «отримав». Всього відповідачем одержано леточної маси на загальну суму 184 000грн. 00коп.

Як вбачається з видаткових накладних, в них у пункті 1 зазначені номери, а саме: у видатковій накладній №РН-0000084 від 17.09.07р. -23822976, та у видатковій накладній №РН-0000085 від 17.09.07р. -23589823.

Дослідивши докази матеріалів справи апеляційна інстанція звертає увагу на те, що вищезазначені цифри відповідають номерам вагонів, в яких надійшов товар до відповідача, та які зазначені у залізничних накладних.

Позивач у поясненнях, які надійшли на адресу Донецького апеляційного господарського суду 20.10.08р. підтвердив, що він є власником поставленої відповідачу продукції, крім цього в підписаних видаткових накладних обумовлений постачальник, яким є ТОВ «МКЗ-Україна»м. Київ, про що був обізнаний відповідач підписавши ці видаткові накладні.

На виконання п. 5.2 договору позивачем були виставлені відповідачу для оплати поставлено товару рахунки-фактури:

№СФ-000084 від 17.09.07р. на суму 138 000грн. 00коп., та №СФ-000085 від 17.09.07р. на суму 46 000грн. 00коп. Одержання цих рахунків не спростовано відповідачем.

Представник заявника апеляційної скарги у судовому засіданні апеляційної інстанції підтвердив, що фактично отримав зазначену продукцію за документами матеріалів справи (що зафіксовано записом судового засідання).

Крім цього відповідач, як в апеляційній скарзі, так і у судовому засіданні не заперечує, що поставка продукції була здійснена в рамках договору, оскільки посилається на те, що оплата за поставлений товар повинна здійснюватися після отримання пакету документів, тобто відповідно до умов саме договору поставки №1118/07 від 17.05.07р. Доказів наявності між сторонами інших договірних відносин у спірний період, відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищевикладене судова колегія дійшла до висновку, що поставка позивачем відповідачу леточної маси марки ВUН-VI в загальній кількості 40т. на загальну суму 184 000грн. 00коп. була здійснена в рамках договору поставки №1118/07 від 17.05.07р. укладеного між сторонами, що підтверджується доказами матеріалів справи.

Таким чином як вже зазначалось, оскільки сторони специфікаціями № 3 і № 4 до договору поставки №1118/07 від 17.05.07р. змінили порядок оплати, то відповідач, згідно до умов порядку оплати визначеному у специфікаціях, повинен був здійснити оплату по факту поставки продукції протягом 20 банківських днів, що відповідачем виконано не було.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та у встановлений строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

З огляду на зазначене, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено факт отримання відповідачем леточної маси марки ВUН-VI в кількості, та за вартістю обумовлених специфікаціями №3 і №4 від 22.08.07р. до договору поставки №1118/07 від 17.05.07р., та факт не оплати відповідачем цієї продукції, та правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача 184 000грн. суму основного боргу.

Відповідно до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.

Згідно п.7.2 договору поставки №1118/07 від 17.05.07р., у випадку порушення строку оплати товару покупець сплачує пеню у розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період.

Таким чином з огляду на те, що відповідачем не було надано доказів оплати заборгованості за отриманий товар, судом першої інстанції правомірно задоволені позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат за період з листопада 2007р. по травень 2008р. в сумі 33 120грн., та пені за порушення строків оплати за 224 дні в сумі 16 486грн. 40коп.

Враховуючи вищевикладене судова колегія дійшла до висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи спростовуються доказами матеріалів справи, і тому не можуть бути підставою для скасування оскарженого рішення.

Таким чином, апеляційна інстанція вважає, що господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення від 04.08.08р. по справі №4/106 з'ясував всі обставини справи в їх сукупності, з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ТОВ «МКЗ-Україна»м. Київ.

Рішення господарського суду Донецької області від04.08.08р. по справі №4/106 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги -Закрите акціонерне товариство «Макіївський металургійний завод»м. Макіївка Донецької області.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний завод»м. Макіївка Донецької області залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 04.08.08р. по справі №4/106 залишити без змін.

Головуючий:

Судді:

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

1. відповідачу

1. у справу

1. ДАГС

1. господарському суду

Попередній документ
2234012
Наступний документ
2234014
Інформація про рішення:
№ рішення: 2234013
№ справи: 4/106
Дата рішення: 25.09.2008
Дата публікації: 05.11.2008
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Донецький апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію