12.08.08р.
Справа № 34/103-08
За позовом Державного підприємства "Донецька залізниця", в особі Краснолиманської дирекції залізничних перевезень, м. Донецьк
до Дніпропетровської митниці, м. Дніпропетровськ
Третя особа без самостійних вимог, з боку відповідача: Відкрите акціонерне товариство "Комінмет", м. Дніпропетровськ
про стягнення 363 грн.74 коп.
Суддя Примак С.А.
Представники:
Від позивача - Старченко В.В., предст., дов. №Н-01/2545 від 16.07.2008р.
Від відповідача - Сімоненко О.О., предст., дов. № 1707-1/592 від 22.01.2008р.
Від третьої особи - Щурова О.М., предст., дов. № 15-386 від 17.01.2008р.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 363 грн. 74 коп.- заподіяних збитків, завданих бездіяльністю працівниками Дніпропетровської митниці при виконанні останніми Наказу Державної митної служби України за №771 від 08.12.1999р..
А також просить стягнути з відповідача 102,00 грн. - держмита, 118,00 - грн. інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Відповідач у відзиві на позов просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Третя особа надала відзив на позов в якому зазначила що 20.12.2007р. зі станції Нижньодніпровськ Пристань Придніпровської залізниці третя особв відвантажила труби стальні електрозварювальні в вагоні №67715450 призначенням ст.Марцево Північно-Кавказької залізниці. Вказаний вагон затримано на прикордонній станції Іловайськ Донецької залізниці Амровсієвською митницею, у зв'язку з відсутністю електронної копії вантажної митної декларації, вантаж прийнято залізницею до перевезення 20 грудня 2007р. з оформленням Вантажної митної декларації, про що свідчить відмітка митниці від 20.12.2007р. в накладній № 47661253.
Справа згідно зі статтею 75 ГПК України розглядається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні 12.08.2008р. в порядку ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши попередні пояснення представників сторін, господарський суд, -
22.12.2007р. на прикордонний передвальній станції Іловайськ Донецької залізниці Амвросієвською митницею був затриманий вагон №65715450 з вантажем-труби стальні електрозварювальні , який 20.12.2007р. по накладній № 47661253 із станції Пристань Придніпровської залізниці призначенням ст. Марево Північно-Кавказької залізниці Російської Федерації був відправлений ВАТ «Комінмет», м.Дніпропетровська.
Вказаний вагон з вантажем був затриманий Амвросієвською митницею на підставі п.3.10 «Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення», затв. Наказом Державної митної служби України від 08.12.1999р. №771 який зареєстрований Міністерством юстиції України 22.01.1998р. за № 42/3335 у зв'язку з відсутностю в Центральній базі даних ЄАІС ДМСУ електроної копії Вантажної митної декларації № 110000001/7/164704.
На думку позивача факт затримки вищевказаного вагону підтверджується актом загальної форми від 24.12.2007р. за №899 і вагон простояв на станції Іловайськ 53 години, у зв'язку з чим Донецька залізниця зазнала витрат у сумі 363 грн. 74 коп. з урахуванням ПДВ.
Позивач зазначив що затримка вагона з вантажем виникла з вини посадових осіб Дніпропетровської митниці, які у відповідності з п.3.3 Наказу Державної митної служби України від 08.12.1998р. №771 повинні були після оформлення вантажної митної декларації відправити протягом 4-х годин її електрону копію в Центральну базу даних ЄАІС ДМСУ.Далі позивач зазначив що вантажна декларація № 110000001/7/164704 була оформлена Дніпропетровською митницею 20.12.2007р. а її електрона копія була введена в Центральну базу даних тільки 24.12.2007р. тобто через дві доби після прибуття вагона з вантажем на прикордонну передавальну станцію Іловайськ Донецької області.
Позивач в своїх позовних вимогах на підставі вищевказаного просить суд стягнути з відповідача заподіяних збитків у розмірі 363грн. 74 коп. які виникли на підставі його бездіяльності , а саме не виконання вимог Наказу №771 від 08.12.1998р.
Відповідач у своєму відзиві на позов зазначив що права, обов'язки та відповідальність залізниць й інших підприємств, установ, організацій та громадян при користуванні залізничним транспортом, регулюються Статутом залізниць України, затвердженим постановою КМУ від 06.04.1998р. № 457.Відповідно до вимог ст.137 Статуту позови залізниць що впливають з нього подаються до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів і на думку відповідача Дніпропетровська митниця не вступала в правовідносини з залізницею, а тому не може виступати відповідачем у зазначеній справі і просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Третя особа надала відзив на позов в якому зазначила що 20.12.2007р. зі станції Нижньодніпровськ Пристань Придніпровської залізниці третя особв відвантажила труби стальні електрозварювальні в вагоні №67715450 призначенням ст.Марцево Північно-Кавказької залізниці. Вказаний вагон затримано на прикордонній станції Іловайськ Донецької залізниці Амровсієвською митницею, у зв'язку з відсутністю електронної копії вантажної митної декларації, вантаж прийнято залізницею до перевезення 20 грудня 2007р. з оформленням Вантажної митної декларації, про що свідчить відмітка митниці від 20.12.2007р. в накладній № 47661253.
Господарський суд згідно вищевикладеного дослідивши матеріали справи вважає відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав:
При дослідженні судом матеріалів справи суд вважає , що Дніпропетровська митниця своїми діями в не відправці протягом 4-х годин електронної копії вантажно митної декларації №110000001/7/164704 в Центральну базу даних ЄАІС ДМСУ після її оформлення , порушила вимоги п.3.3 Наказу №771 від 08.12.1998р.
Відповідно до вимог ст.22 під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Позивач в своїх позовних вимогах на погляд суду неправильно кваліфікував ті витрати які він поніс від бездіяльності відповідача , а саме в позовній заяві не зробив жодного посилання на нормативні статті діючого законодавства котрі стосуються стягнення збитків.
Крім цього на погляд суду позивач не надав документальних обґрунтованих доказів на підставі чого він нарахував збитки за роботу локомотива, роботу складальника поїздів, телеграфного збору на загальну суму у розмірі 363 грн. 74 коп.
Розрахунок збитків якій відображений в акті загальної форми №899 на погляд суду не може бути обґрунтованим доказом.
Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На підставі вищевикладеного суд вважає відмовити в задоволенні позовних вимогах позивача у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33,34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У позові відмовити у повному обсязі.
Суддя
С.А. Примак
Рішення підписано 18.08.2008р.