01 березня 2012 р. Справа № 21290/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Сапіги В. П., Хобор Р. Б.;
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства «Рівненська фабрика нетканих матеріалів» та Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 15 листопада 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відкрите акціонерне товариство «Рівненська фабрика нетканих матеріалів», Головне управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними, визнання права на пільгову пенсію, зобов'язання вчинення дій, -
19 січня 2010 року Рівненським міським судом Рівненської області зареєстровано позовну заяву ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відкрите акціонерне товариство «Рівненська фабрика нетканих матеріалів», Головне управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації про визнання протиправною відмови в призначенні пільгової пенсії, визнання права на призначення пільгової пенсії, зобов'язання призначити пільгову пенсію за віком.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 1976 року по даний час позивач працює за однією і тією ж професією, яка віднесена до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, занятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26 січня 1991 року, назва якої перейменовувалась, та виконує одну і ту ж роботу, внаслідок чого відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 15 листопада 2010 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області в призначенні ОСОБА_2 пільгової пенсії відповідно до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, занятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26 січня 1991 року, розділ «Легка промисловість», підрозділ «Текстильна промисловість», позиція 2210200а-16167. Визнано за ОСОБА_2 право на призначення пільгової пенсії за віком відповідно до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, занятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26 січня 1991 року, розділ «Легка промисловість», підрозділ «Текстильна промисловість», позиція 2210200а-16167. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області призначити з 01 листопада 2009 року ОСОБА_2 пільгову пенсію відповідно до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, занятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26 січня 1991 року, розділ «Легка промисловість», підрозділ «Текстильна промисловість», позиція 2210200а-16167.
Зазначену постанову мотивовано тим, що з 01 січня 1988 року має місце перейменування відповідно до КТКД 47, випущеного Державним комітетом СРСР по праці і соціальних питаннях в 1986 році (параграф 10 сторінка 316) посади в'язальниці-чесальниці, яку займала позивач, на посаду оператора чесально-в'язального обладнання.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - Управлінням Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області, а також третьою особою, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - відкритим акціонерним товариством «Рівненська фабрика нетканих матеріалів» подано апеляційні скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду, в яких висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області вказано, що судом зроблено висновок про однотипність займаної позивачем професії без дослідження всіх матеріалів справи. Крім того вказано, що в штатних розписах відкритого акціонерного товариства «Рівненська фабрика нетканих матеріалів» з 1988 року відсутні професії в'язальниць-чесальниць, тому неможливим є посилання на Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, занятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26 січня 1991 року.
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Рівненська фабрика нетканих матеріалів» мотивовано тим, що чинним в період роботи позивача був Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, занятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22 серпня 1956 року, який не містить посад які займала позивач. Крім того, відсутність в архіві підприємства заяви та наказу про переведення на іншу посаду не означає фактичного не існування таких.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, суд, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду першої змінити з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) працювала повний робочий день у Рівненській фабриці нетканих матеріалів і за період з 26 липня 1976 року по 21 серпня 1992 року виконувала (згідно ЕТКД № 47 Москва 1987 р. стор. 316 § 10) ведення процесу виготовлення нетканих полотен і ватіну на чесально-в'язальному обладнанні за професією: в'язальниці-чесальниці з 26 липня 1976 року до 01 січня 1988 року (наказ № 142-к від 26 липня 1976 року); оператора чесально-в'язального обладнання з 01 січня 1998 року по 21 серпня 1992 року (наказ № 356 від 31 грудня 1987 року) (А. с. 27, 52).
Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, занятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26 січня 1991 року, розділ «Легка промисловість», підрозділ «Текстильна промисловість», позиція 2210200а-16167 передбачено професію «оператор чесально-в'язального обладнання».
Листом Управління Пенсійного фонду України № 81/14 від 06 листопада 2009 року позивачу відмовлено в призначенні пільгової пенсії за віком (А. с. 5-6).
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти дише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 р., при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. п. «а», «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
Згідно із ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Виходячи із змісту наведених норм та встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції переконаний у вірності висновку суду першої інстанції стосовно наявності підстав для зарахування періоду роботи позивача з 26 липня 1976 року по 21 серпня 1992 року до пільгового стажу за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, занятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26 січня 1991 року.
Відповідачем не доведено, що виконувана позивачем робота за професією «в'язальниці-чесальниці» відрізняється від роботи за професією «оператора чесально-в'язального обладнання».
Як вірно встановлено судом першої інстанції в наказі по підприємству № 365 від 31 грудня 1987 року йдеться про переведення Рівненської фабрики нетканих матеріалів на нові умови праці, передбачені постановою Ц КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 17 вересня 1986 року № 1115, а не про переведення ОСОБА_2 з посади «в'язальниці-чесальниці» на посаду «оператора чесально-в'язального обладнання», оскільки останнє могло мати місце лише у випадку наявності у штатному розписі підприємства одночасно посади «в'язальниці-чесальниці» та посади «оператора чесально-в'язального обладнання».
Отже позивача, відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», наділено правом на отримання пенсії за віком на пільгових умовах враховуючи, що остання досягла 50 річного віку, має стаж роботи більше двадцяти років, з яких більше 10 років на роботах із шкідливими та важкими умовами праці (з 26 липня 1976 року по 21 серпня 1992 року).
Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції констатує, що відповідач діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, непропорційно.
Поряд з цим, судом першої інстанції, при вирішенні даного спору, захищено порушене право позивача у не передбачений Кодексом адміністративного судочинства України спосіб - шляхом визнання права на перерахунок доплати до пенсії, що на думку суду апеляційної інстанції є безпідставним, оскільки такий спосіб захисту порушеного права як визнання права може бути використано судом лише при розгляді цивільних справ в порядку цивільного судочинства.
У відповідності до ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: 1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; 2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно вирішено справу по суті, але з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому, резолютивну частину рішення суду першої інстанції слід змінити.
Керуючись ст. ст. 158-163, 195, 197, п. 2 ч. 1 ст. 198, ст. 201, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд, -
Апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства «Рівненська фабрика нетканих матеріалів» та Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області залишити без задоволення.
Змінити постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 15 листопада 2010 року в справі № 2а-920/10 виклавши її резолютивну частину в наступній редакції
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відкрите акціонерне товариство «Рівненська фабрика нетканих матеріалів», Головне управління праці та соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними, визнання права на пільгову пенсію, зобов'язання вчинення дій - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне Рівненської області призначити з 01 листопада 2009 року ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» зарахувавши до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах період роботи з 26 липня 1976 року по 21 серпня 1992 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя: С. П. Нос
Судді: В. П. Сапіга
Р. Б. Хобор