15 березня 2012 р. Справа № 102940/11
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді - Дяковича В.П.,
суддів - Носа С.П., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області на постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 12 лютого 2011 року у справі №2а-1225/11/1916 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області про зобов'язання нарахувати та виплатити доплату до пенсії особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, -
28.01.2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, яким просила зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області здійснити перерахунок та виплату доплати до державної пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за період з 01.01.2010 року по даний час та нараховувати і виплачувати доплату до пенсії з врахуванням наступного збільшення мінімальної заробітної плати.
Постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 12 лютого 2011 року позов задоволено частково: зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області здійснити перерахунок та виплатити позивачу доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ч.2 ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” починаючи з 28.07.2010 року, з врахуванням виплачених сум, до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин; позов в частині стягнення коштів за період з 01.01.2010 року по 27.07.2010 року залишено без розгляду, в зв'язку з пропуском строку звернення до суду. При цьому суд першої інстанції зобов'язав відповідача продовжувати нарахування і виплату позивачу додаткової пенсії та доплати до пенсії відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на весь час дії цього Закону. Постанову суду допущено до негайного виконання.
Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає її такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову в цій частині скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснювалось в розмірах передбачених Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та постановами Кабінету Міністрів України та в межах передбачених на це видатків.
Оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 1832 КАС України, колегія суддів відповідно до ч. 1 п. 2 ст.197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що оскаржувану постанову слід змінити з наступних підстав.
Позивач є особою, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується відповідним посвідченням та отримує пенсію за віком при повному стажі, доплату за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі № 1-28/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким, зокрема, було внесено зміни до окремих положень Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Частиною 2 ст. 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки Конституційний Суд України рішенням від 22.05.2008 року визнав неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими було змінено редакцію ст. 39 зазначеного Закону, з дня прийняття даного рішення діє його попередня редакція.
Однак позивачу доплата до пенсії виплачувалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи» в розмірі 5,20 грн..
Тобто, здійснюючи нарахування та виплату позивачу зазначеної виплати, позивач обчислював їх розмір не з розміру мінімальної заробітної плати, встановлених законодавством, як це передбачено Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а керувався положеннями підзаконних нормативно правових актів - постанов Кабінету Міністрів України.
Такі дії відповідача є неправомірними, виходячи принципу з пріоритетності законів над підзаконними актами, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачу не підлягають застосуванню постанови Кабінету Міністрів України, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача, передбачених ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відсутність бюджетного фінансування, на яку вказує відповідач, не може бути підставою невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього обов'язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Також суд першої інстанції підставно та обґрунтовано зобов'язав відповідача продовжувати нарахування і виплату позивачу додаткової пенсії та доплати до пенсії відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на весь час дії цього Закону, оскільки визначення кінцевого періоду, за який необхідно здійснювати перерахунок та виплату додаткової пенсії та доплати до пенсії позивачу, є безпідставним та суперечить самій правовій природі інституту призначення, перерахунку та виплати пенсії.
Разом із тим, суд першої інстанції правильно застосував шестимісячний строк звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України та наслідки пропуску такого строку відповідно до ч. 1 ст. 100 цього Кодексу, залишивши без розгляду позов в частині стягнення коштів за період з 01.01.2010 року по 27.07.2010 року, в зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Крім того, відповідно до ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Разом з тим, суд вважає, що суд першої інстанції помилково допустивши постанову в цілому до негайного виконання.
Так, відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України у постанові, прийнятій у скороченому провадженні, зазначається обов'язок відповідача виконати постанову негайно.
Водночас постанови, які виконуються негайно, визначені ст. 256 КАС України.
До таких постанов згідно з п. 1 ч. 1 та абз. 9 цієї статті належать постанови про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць та постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.
Виходячи із змісту зазначених вище норм, суд дійшов висновку, що звертаючи до негайного виконання постанови щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень з питань обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання, зокрема, доплат, прийняті в порядку скороченого провадження, необхідно застосовувати положення п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України, який є спеціальним для даної категорії справ.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно вирішивши справу по суті, допустив помилкове застосування норм процесуального права, допустивши постанову в цілому до негайного виконання, що відповідно до п. 2 ст. 201 КАС України є підставою для зміни оскаржуваної постанови.
Керуючись ст. ст.160, 195, 197, п. 2 ч. 1 ст. 198, п. 1 ст. 201, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254, 256 КАС України,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області задоволити частково.
Постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 12 лютого 2011 року у справі №2а-1225/11/1916 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області про зобов'язання нарахувати та виплатити доплату до пенсії особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, - змінити, виклавши четвертий абзац постанови в наступній редакції: «Звернути до негайного виконання постанову в межах суми стягнення за один місяць».
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ В.П. ДЯКОВИЧ
СУДДІ С.П. НОС
А.І. РИБАЧУК