15 березня 2012 р. Справа № 93916/11
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Дяковича В.П.,
суддів - Носа С.П., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 травня 2011 року у справі № 2а-1360/11/0712 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області про зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії дитині війни,-
ОСОБА_1 17.02.2011 року звернулася до суду із адміністративним позовом, яким просила зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області нарахувати та виплатити в її користь не виплачене як дитині війни підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за 2007-2010 роки та зобов'язати нараховувати та виплачувати таке підвищення до пенсії надалі.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 травня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області в частині нарахування та виплати підвищення до пенсії дитині війни за період з 01.07.2007 року по 16.08.2010 року відповідно до ст. 100 КАС України залишено без розгляду в зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 травня 2011 року позов задоволено : зобов'язано управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області нарахувати та виплатити позивачу за період з 17.08.2010 року до 31.12.2010 року доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
З таким рішенням суду не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивує тим, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснювалось в розмірах передбачених Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та в межах передбачених на це видатків. Законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком слід визначати розмір підвищення до пенсії дітям війни.
Оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 1832 КАС України, колегія суддів відповідно до ч. 1 п. 2 ст.197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану постанову слід змінити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Враховуючи, що позивач звернулася до суду 17.02.2011 року, та не навела доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про зобов'язання провести нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.07.2007 року по 16.08.2010 року необхідно залишити без розгляду.
Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії за 2010-2011 роки підлягають задоволенню, так як Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей» не зупинено. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Такі ж норми були встановлені Законом України «Про Державний бюджет на 2011 рік». Таким чином, відповідач у 2010-2011 роках повинен діяти відповідно до приписів діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Враховуючи, що відповідно до законодавства держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% підвищення до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в його систему, але вони не вчинили необхідних дій для нарахування цих коштів та їх виплати, суд першої інстанції вірно зазначив про те, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
Наявність у позивача права на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (стаття 46 Конституції України).
Крім того, згідно із законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Тому правильними є висновки суду першої інстанції щодо неприйняття до уваги положень ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання підвищення до пенсії дітям війни.
Відсутність бюджетного фінансування, на яку вказує відповідач, не може бути підставою невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього обов'язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Разом з тим, суд першої інстанції не вирішив усіх позовних вимог, а саме щодо зобов'язання відповідача нараховувати та виплачувати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни протягом усього часу дії Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Колегія суддів вважає, що такі вимоги підлягають задоволенню, оскільки обмеження кінцевою датою періоду, за який необхідно здійснювати перерахунок пенсії позивачу, суперечить самій правовій природі інституту призначення, перерахунку та виплати пенсії, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в межах піврічного строку звернення до суду з 17 серпня 2010 року до настання обставин, з якими закон пов'язує припинення виплати.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану постанова слід змінити, оскільки суд першої інстанції не вирішив всіх позовних вимог, що відповідно до п. 2 ст. 201 КАС України є підставою для зміни оскаржуваної постанови.
Керуючись ст. ст.160, 195, 197, п. 2 ч. 1 ст. 198, п. 2 ст. 201, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254, 256 КАС України,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області задоволити частково.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 травня 2011 року у справі № 2а-1360/11/0712 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області про зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії дитині війни - змінити, виклавши резолютивну частину постанови в наступній редакції.
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Ужгороді Закарпатської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 17 серпня 2010 року до настання обставин, з якими закон пов'язує припинення виплати, з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
ГОЛОВУЮЧИЙ В.П. ДЯКОВИЧ
СУДДІ С.П. НОС
А.І. РИБАЧУК