15 березня 2012 р. Справа № 87999/11
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Дяковича В.П.,
суддів Носа С.П., Рибачука А.І.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області на постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 07 грудня 2010 року у справі № 2а-4305/10/1916 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області про зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії дитині війни, -
17.11.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив поновити строк звернення до суду зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області нарахувати та виплатити на його користь невиплачене підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по день розгляду справи.
Постановою Чортківського районного суду Тернопільської області від 07 грудня 2010 року позов задоволено частково: зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та починаючи з 22.05.2008 року, на підставі положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка обчислюється відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення спірних правовідносин, з урахуванням виплачених сум. Постанову суду допущено до негайного виконання.
Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач. В апеляційній скарзі покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивує тим, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснювалось в розмірах передбачених Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та в межах передбачених на це видатків. Законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком слід визначати розмір підвищення до пенсії дітям війни.
Оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, колегія суддів відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції, чинній на час подання позовної заяви та розгляду справи судом першої інстанції) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України (в цій же редакції) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Оскільки позивач звернувся до суду 17.11.2010 року і не навів доказів, що свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду, позовні вимоги за період з 09.07.2007 року по 16.05.2010 року слід залишити без розгляду.
Позовні вимоги щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії дитині війни, з врахуванням наведеного вище та ст. ст. 99, 100 КАС України, підлягають задоволенню, починаючи з 17.05.2010 року, оскільки Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей» не зупинено. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Тому відповідач повинен діяти відповідно до приписів діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Враховуючи, що відповідно до законодавства держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% підвищення до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в його систему, але вони не вчинили необхідних дій для нарахування цих коштів та їх виплати, суд першої інстанції вірно зазначив про те, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
Наявність у позивача права на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (стаття 46 Конституції України).
Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідача слід зобов'язати нараховувати та виплачувати на користь позивача підвищення до пенсії як дитині війни до настання обставин, з якими законодавством пов'язує зміну порядку або розміру чи припинення таких виплат.
Згідно із законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Тому правильними є висновки суду першої інстанції щодо неприйняття до уваги положень ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання підвищення до пенсії дітям війни.
Відсутність бюджетного фінансування, на яку вказує відповідач, не може бути підставою невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього обов'язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково допустивши постанову в цілому до негайного виконання.
Так, відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України у постанові, прийнятій у скороченому провадженні, зазначається обов'язок відповідача виконати постанову негайно.
Водночас постанови, які виконуються негайно, визначені ст. 256 КАС України.
До таких постанов згідно з п. 1 ч. 1 та абз. 9 цієї статті належать постанови про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць та постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.
Виходячи із змісту зазначених вище норм, колегія суддів дійшла висновку, що звертаючи до негайного виконання постанови щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень з питань обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання, зокрема, виплат та пільг дітям війни, прийняті в порядку скороченого провадження, необхідно застосовувати положення п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України, який є спеціальним для даної категорії справ.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 160, 183-2, 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області задовольнити частково.
Постанову Чортківського районного суду Тернопільської області від 07 грудня 2010 року у справі № 2а-4305/10/1916 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Позовну заяву в частині вимог щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по 16 травня 2010 року включно - залишити без розгляду.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області нараховувати та виплачувати на користь ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 17 травня 2010 року, з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ В.П. ДЯКОВИЧ
СУДДІ С.П. НОС
А.І. РИБАЧУК