Справа: № 2-а-17011/10 Головуючий у 1-й інстанції: Гапоненко А.П.
Суддя-доповідач: Мамчур Я.С
Іменем України
"06" березня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Мамчура Я.С.
суддів: Горяйнова А.М., Грибан І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження відповідно до ст. ст. 41, 197 КАС України в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії незаконними, зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії відповідно до ст.51 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, щомісячну доплату до пенсії відповідно до ст.39 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за період з 01 серпня 2007 року.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду в частині задоволення позовних вимог за період з 06 серпня 2007 року по 12 березня 2012 року - скасувати, дані позовні вимоги -залишити без розгляду. В іншій частині оскаржувану постанову - залишити без змін.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.198 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду та залишає позовні заяву без розгляду з підстав, передбачених ст.100 КАС України.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є непрацюючим пенсіонером, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ої категорії.
Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:
- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати;
- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;
- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст.51 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до ст. ст.39,51 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»були внесені змін, якими зменшено розмір, зазначених в ній виплат.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 року визнано таким, що не відповідають Конституції України положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»якими внесено зміни до ст.ст. 39,51 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Частиною 2 ст. 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Про порушення свого права на отримання вищевказаних виплат за період з 06 серпня 2007 року по 12 березня 2010 року позивач мав дізнатися відповідно в 2007, 2008, 2009 роках та січні -березні 2010 року, оскільки дана виплата є періодичною, щомісячною. Однак з позовною заявою позивач звернулась тільки 13 вересня 2010 року, тобто з пропуском строку, встановленого ст.99 КАС України.
Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення позивачу строку, про що постановляється ухвала. Колегія суддів не вбачає підстав для поновлення строку звернення до суду з даною позовною заявою. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність задоволення позовних вимог за період з 06 серпня 2007 року по 12 березня 2010 року, чим порушив норми процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що задоволенню підлягають тільки позовні вимоги починаючи з 13 березня 2010 року.
Отже, оскаржувана постанова суду в частині задоволення позовних вимог за період з 06 серпня 2007 року по 12 березня 2010 року підлягає скасуванню, а дані позовні вимоги залишенню без розгляду. В частині задоволення позовних вимог з 13 березня 2010 року - оскаржувану постанову суду слід залишити без змін.
Керуючись статтями 41, 99, 100, 197, 183-2, 198, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області -задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2010 року в частині визнання дій неправомірними та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної додаткової пенсії відповідно до ст.51 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, щомісячну доплату до пенсії відповідно до ст.39 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за період з 06 серпня 2007 року по 12 березня 2010 року -скасувати, дані позовні вимоги -залишити без розгляду.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2010 року в частині визнання дій неправомірними та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної додаткової пенсії відповідно до ст.51 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, щомісячну доплату до пенсії відповідно до ст.39 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за період з 13 березня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Мамчур Я.С
Судді: Горяйнов А.М. Грибан І.О.