Рішення від 20.01.2012 по справі 1806/2-1510/11

Справа№1806/2-1510/11

Провадження №2/1806/119/12

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2012 року м.Суми

Ковпаківський районний суд міста Суми в складі: головуючого - судді Кондратенко М.В.,при секретарі - Безкровній К.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства ОСОБА_2 « Біг Енергія « , третя особа - приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про : визнання недійсним кредитного договору і договору іпотеки ; виключення з реєстру іпотек і заборон відчуження нерухомого майна; повернення кожній стороні отримане за договором ; зобов»язання сторін проведення взаємозаліку ; відшкодування понесених збитків -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 свої кінцеві вимоги обґрунтовує тим, що між ним і Відкритим акціонерним товариством ОСОБА_2 « Біг Енергія « 23.11.2007 р. укладений кредитний договір за № 07737 на купівлю житла, згідно якого ОСОБА_2 зобов»язався надати кошти у сумі 45600 доларів США , в т.ч. 37694 доларів США- в день підписання договору, а останні 7906 доларів США - не пізніше дня підписання договору купівлі-продажу квартири.

Вважає, що підписання зазначеного договору про надання споживчого кредиту стало наслідком чисельних порушень Банком норм чинного законодавства та прав позичальника, а саме:

1. Невиконання переддоговірної роботи з позичальником. Згідно п. 2. ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмлові форм про кредитні умови, зокрема: мету витрачання кредиту; форми його забезпечення; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі по зобов'язаннями споживача; тип відсоткової ставки та спосіб її нарахування; суму, на яку кредит може бути виданий; орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення ); строк, на який кредит може бути одержаний; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; можливість дострокового повернення кредиту та його умови; необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

Вказані вимоги до переддоговірної роботи з позичальником встановлені також положеннями Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, які затверджені Постановою національного банку України від 10.05.2007р. №168, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25.05.2007р.

Таким чином в порушення вказаних норм, Відповідачем не надана інформація про умови кредитування та орієнтовану сукупну вартість кредиту.

ОСОБА_2 відповідно до ч. 2 п. 4 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачено, що у договорі про надання споживчою кредиту повинен зазначатись детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача, який відсутній. Таким чином відсутня істотна умова договору - його ціна, що суперечить вимогам ст. 632 ЦК України.

2. Згідно ч. 2 п. 2. ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

В порушення вимог п.3.6 згаданих Правил де зазначено, що Банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди - на укладення кредитного договору тощо), відповідач в п.1.7 Кредитного договору встановив плату за супровід договору та винагороду банку в розмірі 0,1% від суми кредиту у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день нарахування відсотків.

ОСОБА_2 нарахування і платежі для нього мають істотне значення, бо необхідно щомісячно сплачувати від 300 до 400 грн.

3. Не маючи роз'яснення щодо методу нарахування (обчислення процентних доходів) , був введений в оману Банком відносно вигідності застосування методу обчислення нарахування відсотків «факт/360» в зрівнянні з іншими методами.

Нарахування відсотків по методу «факт/360» завідомо погіршує умови кредитування для споживача . В порівнянні з методом нарахування (загально прийнятному в діловому обороті методі «факт/факт» , він надлишково щомісяця сплачував Банку процент за користування кредитом в розмірі від 5 до 5,5 доларів США, що має істотне значення .

4. До кредитного договору не було додано графіку погашення заборгованості по основному кредиту та процентам в момент підписання договору. ОСОБА_2 фіктивний додаток вручений йому тільки в 2010 року.

В цьому графіку значиться сума кредиту не 45600 доларів США, як передбачено в основному договорі додатком до якого повинен був графік погашення кредиту, а сума 43385 доларів США, яка зафіксована в додатковій угоді від 02.04.08 р., тобто значно пізніше ніж дата основного договору і відповідно додаткової угоди повинен був перероблений новий графік погашення кредиту та процентів.

ОСОБА_2 не виконавши умови кредитного договору, з урахуванням додаткової угоди від 02 квітня 2008 р. , не надав йому кредит в сумі 5691 долар США, а в графіку погашення боргу передбачив погашення основної суми кредиту та відсотків і на суму не наданої частки кредиту.

Крім того, в графіку зазначено початок погашення кредиту та відсотків починаючи з травня 2008 р. на суму 43385 доларів США, з огляду на те, що відсотки погашались позичальником починаючи з листопаду 2007 р. на суму фактично отриманого кредиту - 37694 доларів США.

У зв'язку з відсутністю реального графіку погашення заборгованості , не було визначено конкретних сум сплати коштів, які вносились у розмірах, визначених Банком і зараховувались ним тільки на погашення відсотків, чим порушувались вимоги ст. 11 Закону «Про захист прав споживачів».

5. Зміст правочину суперечить чисельним нормам законодавства України, в тексті якого і складеного Банком існують положення, які значно погіршили його становище.

Договір про надання споживчого кредиту суперечить ряду норм чинного законодавства, а саме:

- відповідач надавши кредит у доларах США порушив норми статті 99 Конституції України, статті 524 Цивільного Кодексу України, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», статті 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст. 6.7 Постанови Національного банку України №200 від 30.05.2007р. «Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України», тому що використання долара США як предмету кредитування за споживчим кредитом є внесення в кредитний договір умови, яка є дискримінаційною і що значно погіршує його становище як споживача порівняно з відповідачем (надавачем фінансових послуг) в разі настання певних подій. А це дає йому право відповідно до пункту 2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» вимагати в цілому визнати кредитний договір недійсним.

- відповідно до пункту 4,1 кредитного договору ,позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки. Вказаний пункт договору порушує вимоги ст. З Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» і де зазначено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та п. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та яка зазначає , що умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

6. Застосувано іноземну валюту при споживчому кредитуванні .

Відповідно до ст. 99 Конституції України,грошовою одиницею України є гривня. Ст. 524 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має бути виражене в грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Крім того, на день укладання кредитного Договору курс валюти становив у співвідношенні 1 долар США = 5,05 грн., а на день подачі позову становить у співвідношенні 7.99 гри. Отже, існує істотна зміна становища щодо виконання боргових зобов'язань за кредитним договором, бо сума боргу значно зросла, яку йому як позичальнику необхідно сплачувати. Тому значно погіршився його фінансовий стан.

Отже, подальше виконання кредитного договору на умовах, що діють на даний час, є порушенням одного із принципів цивільно-правових відносин, які закріплені у статті 3 Цивільного кодексу України - принципу справедливості.

ОСОБА_2 умови кредитного договору є несправедливими, так, як всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договорених прав та обов'язків на шкоду позичальника- споживача кредитних послуг.

Частина 1ст. 216 ЦК України встановлює, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Не маючи реального уявлення про вигідність чи не вигідність умов майбутнього кредитування у відповідача, ним до підписання кредитного договору 19.11.2007 р. підписано нотаріально посвідчений попередній договір купівлі продажу квартири з TOB «Созіданіє», за що заплатив за послуги нотаріуса 2580 грн.

Виконуючи вимоги кредитного договору від 23.11.07 р. , він 18.03.2008р. заключив з продавцем квартири TOB «Созіданіє» договір купівлі-продажу квартири, який також був нотаріально посвідчений, за що ним витрачено 7476 грн.

Після підписання додаткової угоди до кредитного договору від 02.04.08 р. на вимогу відповідача 03 квітня 2008 р. підписаний іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстраційний № 3085 та зареєстрований в реєстрі накладення заборони № 97, за що поніс витрати в сумі 600 грн. Всього було витрачено 10656 грн.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

У разі застосування наслідків недійсності правочину він як позивач повинен повернути відповідачу суму наданого кредиту, а саме 37694 доларів США, що в еквіваленті на момент надання коштів за офіційним курсом НБУ по ставці 5,05 грн. у відношенні до 1 долару США (курс НБУ 5,05 на день оформлення кредиту) становить 190354,70 грн. А відповідач - ОСОБА_2 повинен повернути йому сплачені платежі за кредитом та послуги в загальній сумі 187320,56 грн.

Таким чином різниця складає 3034,14 грн. на користь відповідача. Після заліку взаємної заборгованості він повинен повернути Банку 3034,14 грн. ,без врахування збитків 10566 грн.

Враховуючи зазначене, просить ухвалити рішення, яким :

1. Визнати недійсним кредитний договір № 07737 від 23.11.2007 р. ;

2. Визнати недійсним договір іпотеки від 03 квітня 2008 р., посвідченим приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_3 і зареєстрованим № 3085 ;

3. Зобов'язати приватного нотаріуса ОСОБА_3 виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження нерухомого майна, яке було передане в іпотеку відповідно до договору від 03.04.2008 р. за № 97;

4. Застосувати вимоги ст. 216 ЦК України в частині повернення кожній стороні (позивачем та відповідачем) всього, що одержали по кредитному договору;

5. Зобов'язати сторони , з урахуванням вимог ст. 538 ЦУК (зустрічне виконання зобов'язання) провести взаємозалік зустрічних вимог - прийняти від нього на користь Банку 3034,14 грн. як різницю взаємних вимог.

6. Відшкодувати за рахунок відповідача понесені ним збитки на загальну суму 10656 грн.

У судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_5 заявлені вимоги підтримав з зазначених вище підстав.

Представник відповідача - Банківської установи ОСОБА_6 позов не визнав з тих підстав, що у кредитному договорі і укладеним між сторонами , зазначені всі необхідні умови, з якими позивач був ознайомлений та з ними погодився, про що свідчить його підпис у документі.

Договір укладався з метою проплати Банком коштів, які надавались ОСОБА_1 для придбання житла у ТОВ « Созіданіє « . Кошти перераховувались на підставі заяви позичальника і наданих ним платіжних документів і перший внесок становив 37964 доларів США. Залишкова сума у розмірі 5691 доларів США не була перерахована товариству Банком, бо не було звернення позичальника на їх перерахування.

По кредитному договору , а також за додатковою угодою до нього про зміну суми кредиту розроблялись графіки сплати заборгованості та які доводились до позичальника. Суми щомісячних платежів розраховувались з коштів, які фактично були перераховані ТОВ « Созіданіє «.

Порядок і методика розрахунку відсотків за користування кредитом, сплата коштів за супровід договору зазначені в договорі і обумовлені сторонами та про зміну яких позичальник до Банку офіційно не звертався.

Тому вважає,що права позичальника ніяким чином не порушені і судовому захисту не підлягають.

Суд, вислухавши доводи представників сторін, вивчивши і оцінивши надані докази вважає, що позов не підлягає задоволенню згідно вимог ст.ст. 11, 202, 626-629 , 1054 ЦК України, враховуючи наступні обставини.

1. Встановлено, що 23.11.2007 р. між ВАТ ОСОБА_2 « Біг Енергія « в особі директора Сумської філії та ОСОБА_1 на підставі заяви-анкети отримувача кредиту укладений кредитний договір № 07737 на суму 45600 доларів США , під 12, 7 % річних , з строком погашення кредиту до 22.11.2022 р. Згідно умов договору ОСОБА_2, який мав право згідно дозвільних документів Національного Банку України здійснювати операції з валютою , надає позичальнику 37 694 доларів США в день підписання цього договору, а залишкову суму 7 906 доларів США - не пізніше дня підписання договору купівлі-продажу квартири / а.с. 6-7, 25-41 /. Договір підписаний позичальником ОСОБА_1 без будь -яких застережень чи заперечень і ця обставина свідчить , що він з умовами угоди / в т. ч. щодо нарахування відсотків, штрафних санкцій , оплата коштів за супровід кредиту / ознайомлений у повному обсязі та з якими погодився.

Кредит позичальнику видавався на придбання квартири, з перерахунком коштів на рахунок продавця - ТОВ « Созіданіє « на підставі заяви покупця нерухомого майна / п.1.2 договору, а.с. 6 / і попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між товариством і покупцем ОСОБА_1 / а.с. 17./

Згідно умов додаткової угоди від 02.04.2008 р. до кредитного договору № 07737 від 23.11.2007 р. видача кредиту ОСОБА_1 повинна проводитись двома частинами : 37694 доларів США - в день підписання договору, а 5691 доларів США - після підписання договору купівлі-продажу квартири. Перша частина коштів у сумі 37694 доларів США видана позичальнику згідно заяви на видачу готівки 23.11.2007 р. і що вбачається з платіжного доручення / а.с. 7, 27 /.

Як вбачається з договору купівлі-продажу від 18.03.2008 р. з розстроченням платежу, ТОВ «Созіданіє « продало, а ОСОБА_1 придбав квартиру за № 16 по вул. Металургів, 30 у м. Суми / а.с. 8 /.

В забезпечення зобов»язання по кредитному договору позичальника ОСОБА_1, між ним і кредитором - Банком « Біг Енергія « укладений 03.04.2008 р. іпотечний договір і предметом іпотеки є квартира за № 16 по вул. Металургів, 30 у м. Суми / а.с. 9 /.

На виконання умов кредитного договору за № 07737 від 23.11.2007 р. , з врахуванням умов додаткової угоди , складено графіки погашення заборгованості - з залишкової суми 45509, 12 доларів США / а.с. 87-88 /, так і з суми залишку 43298, 55 доларів США / а.с. 15-16 /. і про які /графіки/ позичальник повідомлений під розписку, що спростовує доводи позивача про не повідомлення йому Банком графіків сплати коштів .

З виписки руху коштів з особового рахунку позичальника вбачається , що ним сплачувались Банку кошти за умовами кредитного договору , про що і не заперечував сам позивач, надавши суду виготовлений ним реєстр платежів / а.с. 42- 53, 71-73 /.

Як пояснив представник Банку, сума залишкових кошті у розмірі 5691 долар США за умовами додаткової угоди від 02.08.2008 р. не була перерахована Банком на рахунок ТОВ « Созіданіє « в рахунок вартості придбаної ОСОБА_1 квартири з тих підстав, що позичальник не подавав заявку про видачу йому готівки. А тому графік погашення заборгованості за умовами додаткової угоди , з нарахуванням відсотків за користування коштами , не враховував коштів у сумі 5691 доларів США та які фактично позичальнику не видавались. Зазначені доводи представника відповідача у судовому засіданні представником позивача, самим позивачем ніяким чином не спростовані.

Тому суд не може погодитись з доводами представника позивача, що при укладанні кредитного договору порушені права позичальника ОСОБА_1 як споживача , бо при укладанні угоди сторонами погоджені всі умови правочину і які є для них обов»яковими для виконання , що свідчить про їх волевиявлення та відповідає вимогам ст. ст. 202, 626-629 ЦК України.

2. Встановлено, що предметом кредитного договору від 23.11.2007 р. за № 07737 була валюта - долари США.

Стаття 1064 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець / зобов»язується надати грошові кошти / кредит / позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов»язанні визначено еквівалент в іноземній валюті, сума , що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Зазначені норми права встановлюють, що позичальник повинен повернути кошти у тій валюті , в якій вони видавались. ОСОБА_2 допускається сплата коштів по валютному зобов»язаню у гривнях України, однак по офіційному курсу валют на день платежу.

Тому суд не може погодитись з доводами позивача, що умови кредитного договору є несправедливими - що стосується зміни курсу валют в сторону збільшення, бо таке збільшення курсу долара США відбулось на кредитному ринку, з урахуванням економічним факторів у державі.

Враховуючи зазначене, а також межі і підстави заявлених вимог , суд не вбачає підстав для захисту прав позичальника ОСОБА_1

Керуючись вимогами ст. 11, 202, 533, 626-629, 1064 ЦК України, ст. ст. 10,11,60,88, 208, 213-215,218 ЦПК України , суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_4 про :

- визнання недійсним кредитного договору від 23.11.2007 р. за № 07737 ;

- визнання недійсним договору іпотеки від 03.04.2008 р. на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 ;

- зобов»язання приватного нотаріуса ОСОБА_3 виключити з реєстру іпотек і заборон відчуження нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 і зареєстровану в реєстрі заборон за № 97 від 03.04.2008 року ;

- зобов»язання сторін по договору проведення взаємозаліку , відшкодування понесених збитків - відмовити за безпідставністю вимог.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня його проголошення .Так як сторони, які приймали участь у справі, не були присутні при проголошенні вступної і резолютивної частини рішення, вони мають право на оскарження протягом 10 днів з дня отримання повного його вмотивованого тексту.

Суддя М.В. Кондратенко

Попередній документ
22315236
Наступний документ
22315238
Інформація про рішення:
№ рішення: 22315237
№ справи: 1806/2-1510/11
Дата рішення: 20.01.2012
Дата публікації: 17.01.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ковпаківський районний суд м. Суми
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу