Справа: № 2а-5341/11 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко О.М.
Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
"22" лютого 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Таращанському районі Київської області на постанову Таращанського районного суду Київської області від 07 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Таращанському районі Київської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни»,-
встановив:
20 травня 2011 року позивач звернулася до Таращанського районного суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Таращанському районі Київської області про зобов'язання здійснити перерахунок державної соціальної допомоги ,як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком за період з листопада 2010 року та в подальшому.
Постановою Таращанського районного суду Київської області від 07 червня 2011 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного Фонду України в Таращанському районі Київської області задоволено частково, а саме: визнано відмову Управління Пенсійного Фонду України в Таращанському районі Київської області щодо перерахунку та виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії, як «дитині війни», виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", неправомірною; зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Таращанському районі Київської області здійснювати нарахування та виплату недоотриманої щомісячної доплати до пенсії позивачу, як «дитині війни», відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 20 листопада 2010 року з урахуванням фактично виплачених сум; стягнуто з Управління Пенсійного Фонду України в Таращанському районі Київської області на користь позивача 3,40 грн. судових витрат. В решті вимог позовну заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Пенсійного Фонду України в Таращанському районі Київської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати постанову суду та прийняти нову постанову.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01 січня 2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік.
Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії, яка у 2010 році становила: з 01 січня 2010 року -695,00 грн., з 01 квітня 2010 року -706,00 грн., з 01 липня 2010 року -709,00 грн., з 01 жовтня 2010 року -723,00 грн., з 01 грудня 2010 року -734 грн.
На момент звернення позивача до суду, нарахування підвищення до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим вона звернулася до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Крім того, колегія суддів не може погодитися з висновком про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення державного мита з відповідача, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Таким чином, судом першої інстанції неправомірно зобов'язано відповідача сплатити судові витрати, оскільки такі позивачем не понесені.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення питання, тому постанова Таращанського районного суду Київської області від 07 червня 2011 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.94, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Таращанському районі Київської області -задовольнити частково.
Постанову Таращанського районного суду Київської області від 07 червня 2011 року скасувати в частині стягнення з Управління Пенсійного Фонду України у Таращанському районі Київської області судового збору.
В іншій частині постанову Таращанського районного суду Київської області від 07 червня 2011 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Грищенко Т.М.
Лічевецький І.О.