Справа: № 2а-9376/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.
Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
Іменем України
"01" березня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів: Хрімлі О.Г.,
Коротких А.Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛБІ»до Київської регіональної митниці про скасування податкового рішення,-
Підприємство з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛБІ»звернулось до суду із позовом до Київської регіональної митниці про скасування податкового рішення форми “Р” від 16 червня 2011 року № 127, яким позивачу визначено податкове зобов'язання в розмірі 17 491,16 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2011 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення Київської регіональної митниці форми “Р” від 16 червня 2011 року № 127 про нарахування Підприємству з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “ФАЛБІ” податкових зобов'язань на загальну суму 17 491,16 грн.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач -Київська регіональна митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2011 року, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Київською регіональною митницею проведено позапланову документальну перевірку дотримання Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛБІ» законодавства з питань митної справи при декларуванні товарів:
- вітамінно -мінеральних препаратів «Гіпсон»та «Бодимарин»за кодом 3004501000 згідно УКТЗЕД за вантажно-митними деклараціями;
- «ліки для людей : Ідеос» за кодом 3004501000 згідно УКТЗЕД за вантажно -митними деклараціями.
На підставі проведеної перевірки відповідачем складено акт № н/20/11/100000000/21568905 від 13 травня 2005 року, відповідно до якого, у зв'язку із невірним декларуванням позивачем коду товарів «Бодимарин», «Ідеос»та «Гінсомін», було виявлено порушення Закону України “Про митний тариф”, в наслідок чого позивачем занижено суму податкового зобов'язання по сплаті мита у розмірі 13 992,93 грн.
За результатами перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення форми “Р”від 16 червня 2011 року № 127 про нарахування податкового зобов'язання на загальну суму 17 491,16 грн. у тому числі за основним платежем 13 992,93 грн., за штрафними санкціями 3 498,23 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку із тим, що позивачем при декларуванні товарів «Бодимарин», «Ідеос»та «Гінсомін»за перевіряємий період вимоги Закону України “Про митний тариф України” не порушені.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Як вбачається з вантажних митних декларацій, що містяться в матеріалах справи, позивач задекларував товари «Бодимарин», «Ідеос» та «Гінсомін»за кодом УКТ ЗЕД 3004 901100 (ставка мита 0%).
Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України “Про Митний тариф України”та з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, затверджених наказом Державної митної служби України від 31.01.2004р. №68.
Відповідно до розділу 2 Інструкції про порядок заповнення ВМД при декларуванні товарів, що ввозяться на митну територію України, у графі 33 ВМД декларантом зазначається код товару за УКТ ЗЕД, а у графі 47 ВМД проводиться розрахунок податків та зборів, що підлягають сплаті.
Зокрема, у графі 47 ВМД ввізного мита зазначається основа нарахування, розмір ставки мита.
Розмір ставки мита визначається Законом України “Про митний тариф України” для кожного товару, в залежності від коду такого товару згідно УКТ ЗЕД
Статтею 8 Закону України “Про Єдиний митний тариф” передбачено, що ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України, а ставки ввізного мита передбачені Єдиним митним тарифом України.
Для товарів, за кодом УКТЗЕД 3004 50 10 00 (лікарські засоби [ліки] (за винятком товарів, включених до товарних позицій 3002, 3005 або 3006), що складаються із змішаних або незмішаних продуктів для терапевтичного або профілактичного застосування, у дозованому вигляді або розфасовані для роздрібної торгівлі) Митним тарифом України встановлено ставку ввізного мита нуль відсотків.
Відповідно до реєстраційних посвідчень на лікарський засіб №UA/6952/01/01, №UA/4912/01/01 та №Р.02.03/05906, які видані Державним фармакологічним центром Міністерства здоров'я України на «Гінсомін», «Бодимарин»та «Ідеос»зазначено, що вказані медичні препарати являються лікарським засобом.
Апелянт посилається на невірне застосування позивачем коду товару, оскільки вважає, що даний товар повинен декларуватись за кодом 2106 90 92 00.
Так відповідно до групи 21 Митного тарифу України “Різні харчові продукти” за кодом 2106 90 92 00 передбачена митна ставка у розмірі 8% за харчові продукти.
Згідно з Додатковою приміткою 1 до групи 30 Пояснень до УТК ЗЕД, п. 3 Додаткових загальних положень Пояснень до групи 30, препарати, виготовлені на основі таких активних компонентів як вітаміни, мінеральні речовини, компоненти амінокислот або жирних кислот, які класифікуються у межах товарної позиції 3004, повинні мати високий вміст вітамінів або мінералів, як правило, щонайменш у три рази більше, ніж рекомендованою середньодобовою нормою вживання.
Апелянт посилається, що товар «Гінсомін», «Бодимарин»та «Ідеос», який ввозив позивач, не містить компоненти, щонайменш у три рази більше, ніж рекомендованою середньодобовою нормою вживання, і є харчовим продуктом. При цьому належних доказів на підтвердження цього суду не було надано.
Суд першої інстанції правомірно не взяв такі твердження до уваги, оскільки питання щодо кількості приймання капсул препарату на добу носить фармакологічний характер і визначається індивідуально до кожної особи, яка його потребує, а добове дозування препарату не є визначальним для характеристики його як харчового продукту.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що віднесення даного товару до харчових продуктів є безпідставним, а відповідач всупереч вимогам законодавства відносить зазначений товар до коду 2106 90 92 00, оскільки даний товар зазначений в іншому розділі Митного тарифу України, а саме в розділі 30 за кодом товару 3004 90 11 00 за митною ставкою 0%.
Крім того, відповідно до п. 2.1 Порядку подання документів, які підтверджують право суб'єктів підприємницької діяльності на користування встановленими законодавством податковими пільгами під час митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 22 червня 2006 року № 514 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07 липня 2006 року за № 816/12690 (надалі - Порядок) для того, щоб здійснити митне оформлення товарів із застосуванням пільг в оподаткуванні відповідно до положень нормативно -правових актів, митному органу необхідно подати документи, перелік яких визначений в додатках 1 -2 до цього Порядку.
Так, в пункті 2 додатку 1 до Порядку встановлено, що для лікарських засобів (крім підакцизних товарів), зареєстрованих та допущених до застосування в Україні в установленому законом порядку, що ввозяться на митну територію України (за переліком, що визначаються Кабінетом Міністрів України), підставами для отримання пільг в оподаткуванні є наявність лікарського засобу в міжвідомчій базі даних, зареєстрованих в Україні лікарських засобів або оригінал реєстраційного посвідчення, або його копія, або підтвердження лікарських засобів, видане Міністерством охорони здоров'я України чи підтвердження виробника лікарських засобів згідно з реєстраційним посвідченням.
Вказані підстави існували на момент митного оформлення позивачем лікарських засобів.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків, зборів регулюється Митним кодексом України.
Згідно ст.86 Митного кодексу України, встановлено, що митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом міністрів України, або уповноваженим ним органом.
Митним органом митна декларація приймається, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додані всі необхідні документи.
Відповідно наказу Держмитслужби України № 314 “Про затвердження Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації” від 20.04.2005р. встановлено, що працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення та здійснення митного контролю. При цьому у пункті 17 розділу 3 “Здійснення митних процедур” вказано, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів згідно з поданими документами.
Пункт 25 Порядку містить норму, за якою посадова особа митного органу ініціює проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо, потребуються проведення такого огляду.
Згідно ст.313 МК України, митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств та громадян.
Таким чином, митний орган зобов'язаний перевірити правильність класифікацію товару, а відповідно і визначає суму мита, збору, податку на додану вартість до сплати.
Відповідно ст.17 Закону України “Про єдиний митний тариф” від 05.02.1992р. за № 2097-ХП, мито нараховується митним органом України відповідно до цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації.
При здійсненні митного оформлення ВМД позивач виконав вимоги, передбачені наказом Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005р. “Про затвердження порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації.
Під час заповнення позивачем спірних ВМД в графі 33 “Код товару” вказаний код 3004501000 відповідно до УКТ ЗЕД, що згідно Закону України “Про Єдиний митний тариф” від 05.02.1992р. класифікується за ставкою мита -0%.
При цьому, працівниками Київської регіональної митниці здійснені необхідні процедури щодо прийняття ВМД до оформлення шляхом поставлення відбитку штампу “Під митним контролем”, що підтверджується відповідними відмітками в ВМД.
Здійснений також митний контроль, який включає в себе згідно п. 17 наказу ДМС України № 314 від 20.04.2005р. перевірку правильності класифікації та кодування товарів відповідно з поданими документами та згідно п. 21 перевірку правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх платі у відповідності з законодавством.
Під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до ВМД, поданих позивачем, були відсутні, а тому відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених спірних ВМД, що стверджується завершальною стадією митного оформлення - проставленням відбитку печатки у відповідній графі.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що при проведенні митного контролю та оформленні ВМД позивачем були дотримані чинні нормативні акти, не були допущені арифметичні помилки, а також дотримана методологія нарахування та повнота сплати податків і зборів, що було підтверджено відповідачем при оформленні вантажно-митних декларацій шляхом проставлення відміток у відповідних графах ВМД.
Колегія суддів вважає, якщо митні органи, приймаючи вантажні-митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями щодо звільнення позивача від сплати ПДВ, чи кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, тому митниця не мала правових підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку помилковим визначенням коду товарної номенклатури.
Виходячи з наведеного суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків, що відповідач в даних спірних правовідносинах діяв з порушенням законодавчих норм та наявності підстав для задоволення позовних вимог.
За таких обставин доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Київської регіональної митниці залишити без задоволенні, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 липня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Коротких А. Ю. Хрімлі О.Г.