Справа № 2-а-3078/11
09 червня 2011 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді А.П. Кривов»яза
при секретарі Н.Ю. Рудик
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,-
встановив:
Позивачка 05.04.2011 р. звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати дії відповідача по відмові у перерахунку та виплаті додаткової пенсії відповідно до ст..51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»протиправними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.04.2008 р. по 31.03.2011 р.
Посилається на ті підстави, що вона має статус потерпілого від наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії. Згідно ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до потерпілих 2 категорії, виплачується щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для непрацюючих громадян.
Відповідач відмовив у проведенні перерахунку додаткової пенсії з 01.04.2008 р. в добровільному порядку, що змусило її звернутись з даним позовом до суду.
29.04.2011 р. відповідач надав письмові заперечення проти позову, у яких зазначив, що Постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»становить для осіб, що належать до 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, 15% від прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність. З квітня 2010 р. розмір додаткової пенсії позивача становить 105,90 грн., з липня 2010 р. - 106,35 грн., з жовтня 2010 р. -108,45 коп.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. (категорія 2), перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю згідно ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 15% від прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.
Вказаний розмір додаткової пенсії відповідачем визначено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Проте, згідно ч. 1 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008) особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що при визначенні розміру додаткової пенсії застосуванню підлягає ч. 1 ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для розрахунку розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсій за віком використовується як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної додаткової пенсії, передбаченої Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно України "Про державний бюджет на 2010р." розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність з 01.04.2010 р. становить 706 грн., з 1.07.2010 р. - 709 грн., з 01.10.2010 р. - 723 грн.
Як вбачається з відповіді Управління Пенсійного фонду України в Святошинському району м. Києва від 21.02.2011р., розмір додаткової пенсії позивача з жовтня 2010 р. становить 108,45 грн., що не відповідає ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до якого її розмір з 01.10.2010 р. повинен бути не менше 723 х 30% =216 грн. 90 коп.
За таких підстав бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Святошинському району м. Києва, що полягає у відмові позивачу здійснити перерахунок додаткової пенсії та привести її розмір у відповідність з Законом "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є протиправною.
Відповідно до частин 1 і 2 ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється строк 6 місяців, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву позивачем подано до суду 05.04.2011 р.
Приймаючи до уваги, що відповідач наполягає на застосуванні строку позовної давності, підстав для поновлення цього строку не вбачається, а тому в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості за невиплаченими сумами у період з 01.04.2008 р., суд відмовляє з мотивів пропущення строку звернення до адміністративного суду.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про необхідність зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва здійснити перерахунок додаткової пенсії позивача з урахуванням проведених виплат до розміру 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 05.10.2010 р. по 09.06.2011 р.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64 Конституції України, ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст.ст. 9-11, 69-71, 86, 254 КАС України, суд,-
Постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва щодо невиплати ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ч.1 ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 05.10.2010 р. по 09.06.2011 р. за виключенням вже проведених виплат.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: