ун. № 2-6302/11
пр. № 2/2608/1255/12
02 лютого 2012 року Святошинський районний суд м.Києва
в складі: головуючого Морозова М.О.
при секретарі Олешко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 боргу в розмірі 398635 грн. 54 коп., інфляційних в розмірі 81683 грн. 47 коп., 3 процентів річних від простроченої суми в розмірі 29897 грн. 63 коп., судових витрат по справі, посилаючись на те, що відповідачу 18.12.2008 р. він позичив на строк в 100 днів 50000 доларів США, про що оформили домовленість розпискою. Відповідачу 19.12.2008 р. він позичив на строк до 1.04.2009 р. ще 50000 доларів США, про що оформили домовленість розпискою Відповідно до договорів ОСОБА_2 зобов'язався повернути гроші у встановлені розписками строки, але гроші не були сплачені та у подальшому й на дату звернення з позовом до суду відповідач уникає зустрічей з ним, кошти не повертає.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала.
Відповідач повторно в судове засідання не з'явилася, судові повістки з зазначенням часу, місця слухання справи направлялися йому, повертаються назад до суду без вручення з позначками поштового відділення, що обслуговує зареєстроване місце проживання відповідача, підтверджене адресним бюро,-«за закінченням терміну зберігання», тому суд відповідно до ст.ст. 76, 169 ЦПК України, вважає за можливе вирішити без його участі спір.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволнню з слідуючих підстав.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов*язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Згідно ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Судом встановлено, що 18.12.2008 р. ОСОБА_1 надав у борг ОСОБА_2 50000 доларів США на строк в 100 днів, про що вони уклали договір позики (безпроцентної цільової). У зазначений строк відповідач позичені гроші не повернув. 19.12.2008 р. ОСОБА_1 надав у борг ОСОБА_2 ще 50000 доларів США на строк до 1.04.2009 р., про що відповідач підписав розписку. У зазначений строк відповідач позичені гроші не повернув (а.с.9, 10).
Суд, аналізуючи правовідносини між сторонами по справі, вважає, що фактично між ними були укладені договори позики.
Оскільки судом встановлено, що між сторонами існували договірні зобов*язання, пов*язані з позикою грошей, то позивач правомірно просить стягнути з відповідача борг, що залишився неповернутим, і в цьому є вина останнього.
Так як позивач свої вимоги про стягнення боргу пред'являє станом на момент подачі позову до суду, тобто станом на 3.10.2011 р., що є правом позивача, в сумі 50000 доларів США, то по курсу НБ України з розрахунку за 100 доларів США-799, 2700 грн., виходячи з неповернутих грошей, сума боргу становить в еквівалентному перерахуванні 398635 грн., і вимоги по основній сумі боргу підлягають задоволенню саме в цій сумі.
Згідно ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Три процента річних від простроченої суми за період з 1.04.2009 р. по жовтень 2011 р. за 30 місяців прострочення становить 29897 грн. 63 коп. з розрахунку (398635 грн. х 3% х 30 : 12).
Всього, сума боргу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, дорівнює 428532 грн. 63 коп. (398635 грн.+29897 грн. 63 коп.).
Не підлягають задоволенню вимоги по стягнення інфляційні в сумі 81683 грн. 47 коп. за період з 1.04.2009 р. по жовтень 2011 р., оскільки діючим законодавством таке стягнення передбачено лише по грошовим зобов'язанням, де предметом позики є національна валюта, а не долари США.
Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати по справі, понесені позивачем, в сумі 1820 грн., підлягають стягненню на його користь з відповідача в межах задоволених позовних вимог, враховуючи, що ОСОБА_1 при подачі позову до суду сплатив судовий збір в сумі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, що підтверджується квитанціями від 30.09.2011 р. (а.с.1, 2).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 536, 612, 625, 1046-1048 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 76, 88, 169, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 борг по договору позики від 18.12.2008 року в розмірі 428532 грн. 63 коп., судові витрати по справі в розмірі 1820 грн., а всього 430352 гривні 63 копійки.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особа, яка брала участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні під час проголошення рішення, може подати апеляційну скаргу на рішення суду протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя