713/921/12
27.03.2012 м. Хуст
Хустський районний суд
Закарпатської області
в складі: головуючого Довжанин М. М.
при секретарі Попадинець Я.В.
з участю: представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
представника третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст справу за позовом ОСОБА_4 до Хустської міської ради, третя особа ОСОБА_5 про скасування рішення Хустської міськради, -
ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом про скасування рішення №1623 від
28.01.2010 року ХІV сесії п»ятого скликання Хустської міської ради в частині передачі
ОСОБА_5 у приватну власність земельної ділянки площею 0,0303 га
по вул. Панькевича, 21 - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та
споруд.
Свої позовні вимоги позивачка мотивує тим, що будинок по вул. Панькевича, 21 в м. Хуст
складається з двох квартир, а саме квартири № 1, власником якої є ОСОБА_5 та квартири № 2,
власником якої є ОСОБА_4.
Житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 608 кв.м. та має один
спільний вхід та заїзд.
Оспорюваним рішенням передано у приватну власність ОСОБА_5 частину земельної
ділянки, яка була загальним для співвласників двох квартир в»їздом в загальний двір та
входом в квартиру як під № 1 так і під № 2.
Таким чином позивач, що є власником квартири № 2 в будинку 21 не має доступу до входу
до своєї квартири, а враховуючи неприязні стосунки, що склалися між двома
співвласниками позивачка на протязі двох останніх років не може вільно володіти та
розпоряджатися своїм майном. За таких обставин при вирішенні питання про надання у
приватну власність земельної ділянки з цільовим призначення для обслуговування
житлового будинку, господарських будівель та споруд відповідачем не взято до уваги , що
будинок складається з двох квартир та не враховано інтереси іншого співвласника, ОСОБА_4
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала, посилаючись на наведені в заяві обставини.
Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала та пояснила, що земельна ділянка передана у власність ОСОБА_5 в передбаченому законом порядку на підставі висновку земельної комісії та враховуючи рішення Хустського народного суду від 17 листопада 1977 року, яким здійснено розподіл будинку між двома співвласниками та відповідно розділено земельну ділянку порівну - ліву сторону позивачу, праву сторону за хатою відповідачу.
Представник третьої особи ОСОБА_3 позов не визнала , ствердила, що поділ земельної
ділянки був зроблений за рішенням Хустського народного суду від 17.11.1977 року, згідно якого ОСОБА_6 виділено ліву частину земельної ділянки, яка в послідуючому передана у
власність ОСОБА_5. Вважає, що підстав для скасування рішення Хустської міської ради немає.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного:
В судовому засіданні встановлено, що позивачка, ОСОБА_4 є власником 1/2 частини в будинку під № 21 по вул. Панькевича, тобто квартири № 2, на підставі договору дарування від 17 серпня 1995 року.
Співвласником іншої частини в будинку, що становить квартиру № 1 є ОСОБА_5
Григорович на підставі договору дарування від 8 липня 2009 року.
Як вбачається із договорів дарування жодна із сторін земельної ділянки в дар не
отримала, і з договорів дарування вбачається, що земельна ділянка на момент відчуження
квартир в будинку реально в передбаченому законом порядку розподілена не була.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС Укрїни в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач - Хустська міська рада не довела в судовому засіданні правомірність свого рішення від 28.01.2010 року.
Рішення народного суду Хустського району від 17 листопада 1977 року, на яке посилається відповідач та третя особа, судом не може бути взято до уваги як таке, яким здійснено розподіл земельної ділянки, так як в самому рішенні не вказано розмір земельної ділянки, яка поділена порівну, не визначено порядок та площу двору, яка мала залишатися в спільному користуванні співвласників квартир, оскільки на момент винесення судового рішення окремого доступу до кв. № 2 не було. Крім цього вищезазначеним рішенням вирішено питання користування земельною ділянкою між двома співвласниками будинку, що розташований на цій земельній ділянці, тобто між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Однак всі послідуючі угоди про відчуження обох квартир в будинку свідчать про те, що розмір земельних ділянок за кожною із квартир не визначено, що дає підстави вважати про відсутність на час прийняття оспорюваного рішення реального поділу спільної для співвласників земельної ділянки та врахування інтересів всіх співвласників.
За таких обставин оспорюване позивачем рішення порушує його інтереси, поскільки цим рішенням фактично позбавлено позивача його права на вільний доступ до своєї квартири.
Виходячи з наведеного та враховуючи положення ст. 393 ЦК України суд приходить до висновку, що рішення Хустської міської ради №1623 від 28.01.2010 року порушує право позивача у вільному доступі до своєї квартири, тому це рішення є протиправним і підлягає скасуванню, тим самим суд відновлює становище позивача, яке існувало до ухвалення незаконного рішення.
Керуючись ст. ст. 71, 157-163 КАС України, ст. ст. 319, 393 ЦК України,
суд -
Позов задоволити.
Рішення № 1623 XIV сесії 5 скликання Хустської міської ради від 28 січня 2010 року в частині надання у приватну власність ОСОБА_5 земельної ділянки по вул. Панькевича, 21, визнати незаконним та скасувати.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Хустського
районного суду: ОСОБА_8
03.04.2012