Справа: № 2а-106/10 Головуючий у 1-й інстанції: Гнип О.І.
Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
"22" лютого 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Семенівському районі Чернігівської області на постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 05 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Семенівському районі Чернігівської області про визнання протиправним рішення про відмову у перерахунку пенсій та зобов'язання здійснити перерахунок пенсій відповідно до законодавства щодо соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,-
встановив:
29 вересня 2010 року позивач звернувся до Семенівського районного суду Чернігівської області з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Семенівському районі Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування і несплати пенсії у повному розмірі, та зобов'язання зробити перерахунок пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” за період з 20 грудня 2007 року додаткової пенсії та з 17 серпня 2010 року основної пенсії.
Ухвалою Семенівського районного суду Чернігівської області від 01 жовтня 2010 року відмовлено у задоволенні поданої разом з адміністративним позовом заяви позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду та у поновленні такого строку через відсутність підстав; залишено без розгляду позовні вимоги за адміністративним позовом позивача до Управління Пенсійного Фонду України в Семенівському районі Чернігівської області про визнання протиправним рішення про відмову у перерахунку пенсій та зобов'язання здійснити перерахунок пенсій відповідно до законодавства щодо соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за період часу з 20 грудня 2007 року по 28 березня 2010 року внаслідок пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду і відсутності підстав для поновлення цього строку.
Постановою Семенівського районного суду Чернігівської області від 05 листопада 2010 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного Фонду України в Семенівському районі Чернігівської області про визнання протиправним рішення про відмову у перерахунку пенсій та зобов'язання здійснити перерахунок пенсій відповідно до законодавства щодо соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи задоволено частково, а саме: визнано протиправним рішення Управління Пенсійного Фонду України в Семенівському районі Чернігівської області від 31 серпня 2010 року щодо відмови у перерахунку та виплати пенсій позивачу у розмірах відповідно до ст.54 та ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Семенівському районі Чернігівської області здійснити позивачу перерахунок та виплату: згідно зі ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" державної пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 6 (шести) мінімальних пенсій за віком за періоди часу з 17 серпня 2010 року по 31 серпня 2010 року, згідно зі ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 (п'ятдесят)% мінімальної пенсії за віком за період часу з 29 березня 2010 року по 31 серпня 2010 року. В решті адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Пенсійного Фонду України в Семенівському районі Чернігівської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що на користь позивача необхідно здійснити перерахунок та виплату відповідно до ст. ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Семенівському районі Чернігівської області, визнаний інвалідом 3 групи захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС, віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується довідкою МСЕК серії МСЕ-ЧНВ №354228 та посвідченням серії А № НОМЕР_1 виданим Чернігівською облдержадміністрацією 22 січня 2008 року.
У відповідності до ст. 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
За змістом ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам IIІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Всупереч ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2002 року та № 530 від 28 травня 2008 року, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.
Згідно з положеннями ч.4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Зі змісту ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»випливає, що під час визначення розміру пенсій за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до однозначного висновку про обгрунтованість висновків суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок пенсії та додаткової пенсії в розмірі, передбаченому ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Семенівському районі Чернігівської області -залишити без задоволення.
Постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 05 листопада 2010 року -залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Грищенко Т.М. Лічевецький І.О.