Справа: № 2-а-4576/11 Головуючий у 1-й інстанції: Линник В.Я.
Суддя-доповідач: Федотов І.В.
Іменем України
"02" березня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -судді Федотова І.В.,
суддів -Бабенка К.А., Мельничука В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпінь Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 29 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпінь Київської області про зобов'язання провести перерахунок пенсії, підвищень та доплат до неї, -
ОСОБА_2 (далі -позивач) звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України м. Ірпінь Київської області (далі -відповідач) про зобов'язання провести перерахунок пенсії за віком у відповідності до ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 календарний рік, додаткової пенсії відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 29 червня 2011 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке відповідно до п. 2 частини першої ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято у порядку скороченого провадження, згідно з абз. 4 частини 8 ст. 183-2, п. 3 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 2 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач є громадянином, який постійно проживає (проживав) на території зони посиленого радіоекологічного контролю, має відповідне посвідчення встановленого зразка 4 категорії, а тому має право на пільги, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до 4 категорії, виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15 % від мінімальної пенсії за віком.
Всупереч ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказана доплата виплачувалася частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1, а не виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачу застосуванню підлягає стаття 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Частиною 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, а перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною першою статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється в розмірі визначеного законом про Держбюджет на відповідний рік прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо права позивача на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15 % від мінімальної пенсії за віком є вірним.
Між тим, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії за віком згідно ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в галузях економіки за 2009 рік.
Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає вимогам Закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції, що діяла до 01.01.2008 року, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Зазначена редакція ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»є чинною після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктом «а»підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. №107-VI до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 1 ст. 40 зазначеного Закону, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, що зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
З відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 зазначеного Закону вбачається, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).
Також слід звернути увагу на те, що в ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»у редакції, що діяла до 01.01.2008 року, у формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії зазначено, що показник Зс -це середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
На вказаний показник є посилання лише у формулі, передбаченій для визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії. Посилання на нього у статті, яка передбачає порядок та підстави перерахунку пенсії, -відсутні.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії, тобто це -середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії (абзац четвертий частини другої статті 40 Закону № 1058-IV).
Вказана позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної в листі від 19.07.2011 року № 1049/11/13-11.
Таким чином, правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за 2009 рік відсутні. Показники середньої заробітної плати у галузях економіки застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.
На підставі вищевикладеного, оскільки доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, та підтверджені в ході апеляційного провадження, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог щодо проведення позивачу перерахунку пенсії за віком у відповідності до ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 календарний рік, з ухваленням в цій частині постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпінь Київської області -задовольнити частково.
Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 29 червня 2011 року -скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпінь Київської області про зобов'язання провести перерахунок пенсії за віком у відповідності до ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 календарний рік та ухвалити в цій частині нову, якою в задоволенні позову -відмовити.
В іншій частині постанову Ірпінського міського суду Київської області від 29 червня 2011 року -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Федотов І.В.
Судді: Бабенко К.А
Мельничук В.П.