Справа: № 2-а-2660/11 Головуючий у 1-й інстанції: Васалатій К.А.
Суддя-доповідач: Федотов І.В.
Іменем України
"02" березня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -судді Федотова І.В.,
суддів -Бабенка К.А., Мельничука В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні суду, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 26 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва про зобов'язання вчинити певні дії та здійснити перерахунок пенсії, -
ОСОБА_2 (далі -позивач) звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва (далі -відповідач) про зобов'язання провести перерахунок пенсії за віком у відповідності до ст. ст. 40, 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 26 травня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
В зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке відповідно до п. 2 частини першої ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято у порядку скороченого провадження, згідно з абз. 4 частини 8 ст. 183-2, п. 3 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при проведенні розрахунку розміру пенсії не допущено порушень норм законодавства, зокрема, положень ст.ст. 24, 40, 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає вимогам закону та виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, набувши право на отримання пенсії за віком, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком. За заявою позивача, її було взято на облік відповідача 16.11.2010 року та нараховано пенсію.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
У відповідності до ст. 40 даного Закону, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців страхового стажу підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим частини першої цієї статті, період, за який враховується заробітна плата, після виключення 10 відсотків тривалості страхового стажу, не може бути меншим ніж 60 календарних місяців.
За ч. 3 ст. 41 вказаного Закону, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону.
Таким чином, колегія суддів приходить висновку, що відповідачем при розрахунку розміру пенсії позивачу правомірно та у відповідності до положень ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до страхового стажу враховано період отримання допомоги по безробіттю, а заробітна плата за вказаний період врахована нулями у відповідності до ст. 40 даного Закону.
За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -залишити без задоволення, а постанову Оболонського районного суду м. Києва від 26 травня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Федотов І.В.
Судді: Бабенко К.А Мельничук В.П.