Справа: № 2а-8129/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.
Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.
Іменем України
"22" лютого 2012 р. м. Київ
Головуючий суддя Ключкович В.Ю.
Судді: Данилова М. В. Федорова Г. Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про стягнення заборгованості, -
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2011 року у задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про стягнення заборгованості відмовлено.
Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нову про задоволення позовних вимог повністю.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що оскільки адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тому Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивачем була виплачена щомісячна державна адресна допомога за червень 2009 року-липень 2010 року в загальному розмірі 529144,9 грн., а також витрат, пов'язаних із виплатою пенсії по інвалідності у сумі 51454,44 грн., які не приймаються до заліку відповідачем.
Відносини стосовно відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України витрат Пенсійного Фонду на виплату пенсій по інвалідності регулюється Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 (далі-Порядок №5-4/4) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року № 1105-ХІV (далі -Закон № 1105-ХІV).
Відповідно до ч.1 ст. 21 Закону № 1105-ХІV у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відповідно до пункту 4 Порядку №5-4/4 відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року №265 «Про деякі питання пенсійного забезпечення»запроваджена державна адресна допомога, яка сплачується у разі, якщо розмір пенсії не досягає встановленого відсотка прожиткового мінімуму.
Таким чином, законодавством передбачено обов'язок Фонду здійснювати відшкодування пенсійним органам чітко визначеного переліку понесених останніми витрат.
Серед витрат, які підлягають відшкодуванню відсутні витрати на виплату державної адресної допомоги та витрат, у зв'язку з виплатою пенсій по інвалідності.
З огляду на викладене, жодним нормативним актом не передбачено обов'язку відповідача відшкодовувати УПФ витрати на виплату державної адресної допомоги та витрат, у зв'язку з виплатою пенсій по інвалідності.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2011 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.197,198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Ключкович В.Ю.
Судді: Данилова М.В.
Федорова Г.Г.