Справа: № 2а-930-1/10 Головуючий у 1-й інстанції: Макуха А.А.
Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
"15" березня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Солом»янському районі м.Києва на постанову Солом»янського районного суду м.Києва від 16 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Солом»янському районі м.Києва про зобов»язання перерахунку та виплати пенсії, як дитині війни, -
У листопаді 2010 року позивач звернулася до Солом»янського районного суду м.Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Солом»янському районі м.Києва про зобов»язання перерахунку та виплати пенсії, як дитині війни. Просила суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування і недоплати соціальної допомоги, як дітям війни, зобов'язати відповідача донарахувати та виплатити дану допомогу. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивач відносяться до осіб, які є дітьми війни, а тому має право на державну соціальну підтримку у вигляді щомісячної доплати до пенсії (щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги) в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Солом»янського районного суду м.Києва від 16 грудня 2010 року позов задоволено частково.
Визнано незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Солом»янському районі м.Києва щодо відмови у перерахунку позивачу щомісячної соціальної державної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року по 01.01.2008 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Солом»янському районі м.Києва здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з нарахуванням щомісячної соціальної державної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року по 01.01.2008 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року.
В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду -скасуванню в частині задоволення позовних вимог за період з 09.07.2007 року по 10.05.2010 року включно.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до положень ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є дитиною війни, і, відповідно, має право на отримання щомісячної надбавки до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яка повинна нараховуватись виходячи з розміру прожиткового мінімуму у відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.
При цьому, статтею 19 вказаного закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року передбачено, що розмір мінімальної пенсії за віком дорівнює розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність Законом України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік.
Однак, враховуючи те, що позов було подано до суду першої інстанції 11.11.2010 року, а відповідно до ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України, а у відповідності до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, за таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повинен був прийняти до уваги, що позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 11.05.2010 року, оскільки, у відповідності до ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
За таких обставин, позовні вимоги за періоди з 09.07.2007 року по 10.05.2010 року включно, слід залишити без розгляду у відповідності до вимог ст. ст. 99, 100 КАС України.
Таким чином, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 198, частини 1 статті 203 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції скасовує її та залишає позовну заяву без розгляду з підстав, встановлених статтею 155 цього Кодексу.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України, ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає, як така, що постановлена за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції в справах, розгляд яких передбачено п. 2 ч. 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 99, 100, 159, 183-2, 197, 198, 200, 203, 205, 206, 211 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Солом»янському районі м.Києва -задовольнити частково.
Постанову Солом»янського районного суду м.Києва від 16 грудня 2010 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Солом»янському районі м.Києва про зобов»язання перерахунку та виплати пенсії, як дитині війни за періоди з 09.07.2007 року по 10.05.2010 року включно -скасувати та позовні вимоги в цій частині -залишити без розгляду.
В решті постанову Солом»янського районного суду м.Києва від 16 грудня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Бужак Н.П. Твердохліб В.А.