Справа: № 2а-9396/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.
Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
Іменем України
"15" березня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,
при секретарі Іванчуку В.М.,
за участю:
представника позивача -Шкурай Д.Б.,
представника відповідача -Мороза О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києва по роботі з великими платниками податків про визнання нечинним та скасування податкового -повідомлення рішення, за апеляційною скаргою Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 вересня 2011 року,
ДП «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» звернулось у суд з позовом до СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків, в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.06.2011 року № 0000134250.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 вересня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду -скасуванню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі, визначеному п. 126.1. ст. 126 Податкового кодексу України за не сплату узгодженої суми грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим кодексом.
Проте, з таким висновком суду погодитися не можна.
Судовою колегією встановлено, що співробітниками відповідача проведена камеральну перевірку своєчасності сплати позивачем податку на додану вартість за лютий 2011 року та податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів за 4 квартал 2010 року, за наслідками якої складно акт від 31.05.2011 року №330/42-50/20015794.
За результатами перевірки встановлено порушення з боку позивача п. 203 ст. 203 ПК України, що полягало у несвоєчасній сплаті податку на додану вартість за лютий 2011 року.
Виявлення зазначеного порушення стало підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення -рішення від 14.06.2011 року №0000134250, яким на підставі п. 126.1. ст. 126 ПК України за затримку на 1 календарний день сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 1265560,33 грн. позивачу визначено суму штрафу у розмірі 126553,03 грн.
Вважаючи, що розмір штрафних санкцій, визначений в порушення п. 7 підрозділу 1- розділу ХХ ПК України, позивач звернувся до суду з вимогами про скасування такого податкового -повідомлення рішення.
Обговорюючи правомірність накладення на позивача штрафу у розмірі, визначеному п. 126.1 ст. 126 ПК України за допущення такого порушення, як несвоєчасна сплата самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання, колегія суддів виходить з наступного.
Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України, який вступив в силу з 01.01.2011 року.
Відповідно до п.1.1 ст. 1 названого кодексу він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість врегульовані розділом V ПК України.
Так, відповідно до положень п. 203.2. ст. 203 ПК України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Аналогічна правова норма закріплена в п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, згідно якої платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 126.1 ст. 126 зазначеного Кодексу закріплено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
З наведеного вище вбачається, що позивач повинен був сплатити податок на додану вартість до 30.03.2011 року, проте сплатив лише 31.03.2011 року, чим порушив строки сплати суми податкового зобов'язання.
Допущення зазначеного порушення позивач не заперечує.
Однак, допущення позивачем порушення вимог Податкового кодексу України мало місце у березні 2011 року.
Як убачається з вимог п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
З метою однозначного тлумачення норм Податкового кодексу України, Міністерство юстиції України своїм листом №18222-0-26-10-20 від 11.01.2011 р. роз'яснило, що у п. 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України чітко визначено "за період", тобто передбачений проміжок часу, з яким пов'язують виникнення, зміну і припинення відповідних правовідносин, виконання зобов'язань тощо. Отже, штрафна санкція у розмірі не більше 1 гривні застосовується виключно за вчинене у період з 1 січня по 30 червня 2011 року будь-яке порушення податкового законодавства.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції щодо можливості застосування штрафних санкцій у розмірі 1 гривні на підставі п. 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України виключно за порушення податкового законодавства, що полягають у неправильності обчислення податкового зобов'язання.
З огляду на викладене, доводи, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження, а рішення суду постановлене з помилковим застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України»-задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 вересня 2011 року -скасувати.
Адміністративний позов -задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 14.06.2011 року № 0000134250.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
(Повний текст постанови складений 20 березня 2012 року.)
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Романчук О.М