Справа: № 2а-3760/11 Головуючий у 1-й інстанції: Линник В.Я.
Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
"15" березня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м.Ірпінь Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 23 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м.Ірпінь Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсій, -
У квітні 2011 року позивач звернулася до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м.Ірпінь Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсій як особі, що постійно проживає на території посиленого радіоекологічного контролю, має посвідчення встановленого зразка 4 категорії. Свої вимоги мотивує тим, що має право на доплату до основної пенсії та отримання додаткової пенсії відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 23 червня 2011 року позов задоволено.
В зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке відповідно до п. 2 частини першої ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято у порядку скороченого провадження, згідно з абз. 4 частини 8 ст. 183-2, п. 3 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду першої інстанції - зміні з наступних підстав.
Згідно з п.2 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 201 КАС України, суд апеляційної інстанції змінює постанову суду першої інстанції, якщо визнає, що судом першої інстанції правильно по суті вирішено питання чи справу, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції, позивача віднесено до 2 категорії осіб, які постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, є пенсіонером, а тому має право на пільги, передбачені статтями 39, 51 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме, має проводиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та виплачуватися додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Але, як вбачається з матеріалів справи, копії посвідчення позивача, остання має право на перерахунок та виплати доплати до пенсії та додаткової пенсії, як особа віднесена до 4 категорії відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4 категорії призначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Згідно до ч. 2 ст. 39 Закону, пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Всупереч ст. ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до постанов КМУ №530 від 28.05.2008 року та №836 від 26.07.1996р., а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають статті 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не вказані постанови, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено право позивача на отримання пенсії у відповідності до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Частиною 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, а перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною першою статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється в розмірі визначеного законом про Держбюджет на відповідний рік прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити спірні виплати саме з 19.10.2010 року виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених ч. 2 ст. 99 КАС України в шість місяців, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Оскільки позовні вимоги стосуються щомісячних соціальних виплат, то строк коли особа мала дізнатись про порушення своїх прав наступав по закінченню кожного календарного місяця, коли їх отримувала.
Тим більше, позивач щомісяця отримував пенсію і підвищення до неї, тобто усвідомлював її розмір і мав можливість з'ясувати, з яких виплат вона складається. Таким чином, позивач не знав, але повинен був і міг (мав реальну можливість) знати про порушення свого права з дати опублікування Рішень КСУ № 6-рп/2007 від 09.07.2007р. та № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. Правова необізнаність особи не може бути визнана поважною причиною для пропущення строку звернення до суду, як і підставою для його поновлення, оскільки закони і інші нормативно-правові акти друкуються в періодичних виданнях та є доступними необмеженому колу осіб.
Разом з тим, встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції повинен був визнати такі дії незаконними і зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату належних сум відповідно до закону, а саме, як особі, віднесеній до 4 категорії відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Отже, колегія суддів приходить висновку щодо необхідності зміни постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 195, 197, 198, 201, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м.Ірпінь Київської області -залишити без задоволення.
Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 23 червня 2011 року -змінити, виклавши третій абзац її резолютивної частини в наступній редакції: «Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м.Ірпінь Київської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2, як особі віднесеній до 4 категорі, щомісячної доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 19.10.2010 року».
В інший частині постанову Ірпінського міського суду Київської області від 23 червня 2011 року -залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Бужак Н.П.
Твердохліб В.А.