Справа: №2-а-5456/11 Головуючий у 1- й інстанції Кісілевич П.І.
Суддя - доповідач: Глущенко Я.Б.
Іменем України
"15" березня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Бучанської міської ради, Відділу Держкомзему у м. Буча Київської області, треті особи: Комунальне підприємство «БУЖКГ», ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання неправомірними та скасування рішень ради та державного акту про право власності на земельну ділянку, за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 22 червня 2011 року та 08 липня 2011 року,
Позивачі звернулися у суд з позовом до Бучанської міської ради, Відділу Держкомзему у м. Буча Київської області, треті особи: Комунальне підприємство «БУЖКГ», ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, в якому просили визнати протиправними та скасувати рішення Бучанської міської ради від 26 березня 2009 року та 24 вересня 2009 року, а також державний акт на право власності на земельну ділянку від 30 грудня 2009 року, виданий на ім'я третіх осіб.
Ухвалами Ірпінського міського суду Київської області від 22 червня 2011 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку від 30.12.2009 року, в іншій частині позовна заява залишена без руху, а позивачам надано строк до 07 липня 2011 року для усунення недоліків позову.
У зв'язку з тим, що позивачі вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху не виконали, ухвалою від 08 липня 2011 року адміністративний позов повернуто позивачам.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивачі подали апеляційні скарги, в яких просять такі скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а ухвали суду -скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, з наступних підстав.
Як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що вимога позивачів щодо визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тому що спір стосується права власності 3-х осіб на спірну земельну ділянку.
Проте, з таким висновком суду не можна погодитися з наступних підстав.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Компетенція (юрисдикція) судів щодо розгляду таких справ визначається процесуальними законами.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції -це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України до юрисдикції адміністративних судів віднесено, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень», відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 цього Кодексу, означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі при виконанні делегованих повноважень.
Відповідно до пункту «г»частини 3 статті 152 Земельного Кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Як убачається із матеріалів справи, заявлені позивачами вимоги стосуються питання визнання протиправними рішень Бучанської міської ради щодо розгляду питання про надання у приватну власність земельної ділянки.
При цьому, позивачі посилаються на порушення порядку розгляду зазначеного питання, неправомірність прийняття відповідачем рішення про передачу земельної ділянки та подальшу видачу Державного акту на право приватної власності на землю, та ставили вимоги про їх скасування з цих причин.
Таким чином, зазначений спір пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивачів від порушень з боку органу державної влади у сфері публічно-правових відносин, а тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Надаючи правову оцінку доводам апелянтів щодо обґрунтованості ухвал суду від 22 червня 2011 про залишення адміністративного позову без руху та від 08 липня 2011 року про його повернення, колегія суддів приходить до наступного.
Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 22 червня 2011 року позовну заяву залишено без руху через її невідповідність вимогам, встановленим ч. 3 ст. 106 КАС України, та позивачам надано строк на усунення недоліків до 07 липня 2011 року.
При цьому суд послався на те, що позивачем не надано копії позовної заяви відповідно до кількості відповідачів, та відсутнє обґрунтування змісту позовних вимог до кожного із двох відповідачів.
08 липня 2011 року судом першої інстанції постановлена ухвала про повернення позовної заяви позивачам з підстав не усунення недоліків.
Разом з тим, як убачається зі змісту позовної заяви, позивачами до неї додано її копії в 7-ми екземплярах на 9-ти аркушах, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб з додатками до неї.
Окрім того, оскільки у матеріалах справи відсутні докази отримання позивачами копії ухвали від 22 червня 2011 року про залишення позовної заяви без руху, колегія суддів вважає, що ухвала про повернення такої з підстав ненадання позивачами копії позовної заяви з копіями документів, доданих до неї, для відповідача прийнята судом передчасно.
З врахуванням викладеного у суду першої інстанції були відсутні обґрунтовані підстави для повернення позовної заяви позивачам.
Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому розгляду справи, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 199, 204, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 -задовольнити.
Ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 22 червня 2011 року та 08 липня 2011 року -скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Пилипенко О.Є. Романчук О.М