Справа: № 2а-10095/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Блажівська Н.Є.
Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
Іменем України
"15" березня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТЕ ГРУП»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2011 року,
ТОВ «МОНТЕ ГРУП»звернулося у суд з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, у якому просило визнати протиправним дії щодо анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, скасувати рішення від 25.05.2011 року №327/29 про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість та зобов'язати відповідача поновити анульоване свідоцтво з 25.05.2011 року та відновити ТОВ «МОНТЕ ГРУП»в реєстрі платників податку на додану вартість.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 серпня 2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасоване рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №327/29 від 25.05.2011 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «МОНТЕ ГРУП»та зобов'язано вчинити відповідно до вимог чинного законодавства дії щодо поновлення свідоцтва про реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду -скасуванню з таких підстав.
Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем протиправно анульовано реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість.
Проте, з таким висновком суду не можна погодитися.
Колегією суддів установлено, що 25 травня 2011 року відповідачем прийнято рішення №397/29 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «МОНТЕ ГРУП» у зв'язку з тим, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Вказане, на думку відповідача, є підставою для скасування свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «МОНТЕ ГРУП»відповідно до пп. «ж»п. 184.1. ст. 184 Податкового кодексу України.
Обговорюючи законність прийнятого відповідачем рішення судова колегія зважає на таке.
Відповідач, як на підставу анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість, посилається на п.п. «ж»п. 184.1. ст. 184 ПК України, згідно якого реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб -підприємців підпадають під регулювання Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»від 15.05.2003 року №755-VІ (далі по тексту Закон №755-VІ).
Так, відповідно до визначення Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, яке міститься у названому Законі, це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.
Відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. Перелік відомостей, що підлягають включенню до Єдиного державного реєстру визначений статтею 17 Закону №755-VІ, а відповідно до ст. 18 названого Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Порядок внесення відомостей до реєстру визначений статтею 19 Закону №755-VІ та передбачає, що юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу (ч. 11).
У разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.
Тільки у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу (ч. 14).
Як убачається із матеріалів справи, державна реєстрацію позивача як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі проведена 17 березня 2010 року, а тому у строк до 18 квітня 2011 позивач був зобов'язаний подати до державного реєстратора реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Проте, у зв'язку з невиконанням суб'єктом господарювання покладеного на нього обов'язку, 18 квітня 2011 року державним реєстратором Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації на адресу позивача направлено поштовим відправленням повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки та відповідно до положень ч. 14 ст. 19 Закону №755-VІ, 20 травня 2011 року внесено запис до Єдиного державного реєстру про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Разом з тим, постановляючи рішення про часткове задоволення позову, судом першої інстанції взято до уваги витяги з Єдиного державного реєстру, надані позивачем станом на 18.05.2011 року та на 30.05.2011 року.
Названі докази, на які посилався суд в обґрунтування свого рішення, є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують існування в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу станом на 25.05.2011 року, а відтак, і обґрунтованість анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість.
Відповідно до ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає (частини 4, 5).
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо правомірності прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «МОНТЕ ГРУП»ДПІ вказувала, що відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі станом на 20.05.2011 року, в ньому наявний запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу -позивача.
Аналогічні дані містяться і в самому оскаржуваному рішенні податкового органу. Незважаючи на це, вищезазначені доводи ДПІ, всупереч вимогам статей 11, 159 КАС України, судом не перевірялися, хоча вони піддавали сумніву обґрунтованість позовних вимог щодо неправомірності рішення податкового органу.
У свою чергу, із наданої апелянтом копії відомостей з Єдиного державного реєстру, отриманих податковою інспекцією 23.05.2011 року убачається, що 20.05.2011 року до реєстру внесено запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу ТОВ «МОНТЕ ГРУП».
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, що є підставою для відмови в їх задоволенні, а тому оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва -задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2011 року - скасувати.
У задоволенні адміністративного позову -відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Романчук О.М