Справа: № 2а/2370/6486/11 Головуючий у 1-й інстанції: Кульчицький С.О.
Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
Іменем України
"15" березня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом прокурора Корсунь-Шевченківського району Черкаської області в інтересах держави в особі Корсунь-Шевченківського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, сплачених як допомога по безробіттю, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року,
Прокурор Корсунь-Шевченківського району Черкаської області звернувся у суд з позовом в інтересах держави в особі Корсунь-Шевченківського районного центру зайнятості до ОСОБА_2, в якому просив стягнути кошти, виплачені останньому як допомога по безробіттю та вартість навчання згідно кошторису, а також матеріальну допомогу в період професійного навчання.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить таку скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач неправомірно отримував допомогу по безробіттю, оскільки на момент отримання такої був зареєстрований як фізична особа - підприємець.
З таким висновком суду не можна не погодитися.
Як убачається з матеріалів справи, 28.03.2006 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до Корсунь-Шевченківського районного центра зайнятості з питання допомоги в працевлаштуванні.
28.03.2006 р. на підставі зазначеної заяви, в якій відповідач вказував, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, йому був наданий статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю.
Наказом від 29.03.20076 року ОСОБА_2 було припинено виплату допомоги по безробіттю, у зв'язку з проходженням ним професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації за направленням та призначено матеріальну допомогу у період професійного навчання.
У зв'язку з працевлаштуванням, наказом від 30.06.2006 року відповідачу було припинено виплату допомоги по безробіттю.
У період перебування на обліку в службі зайнятості з 28.03.2006 року по 30.06.2006 року відповідачу було виплачено допомогу по безробіттю на суму 66,67 грн., матеріальну допомогу в період професійного навчання в сумі 2332,41 грн., а також 433,66 грн. за навчання згідно кошторису.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, з 21.06.2001 року відповідач зареєстрований як фізична особа підприємець, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.
Відповідно до ст.1 п.3 пп. «б»Закону України «Про зайнятість населення»належать до зайнятого населення та не можуть бути безробітними і отримувати допомогу по безробіттю громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.
Відповідно до п. 3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Ураховуючи вищенаведене та те, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця -ОСОБА_2 у період отримання допомоги, не вносився, що не заперечується і самим відповідачем в апеляційній скарзі, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову та зобов'язання відповідача повернути Корсунь-Шевченківському районному центру зайнятості 2832,74 грн. незаконно отриманої допомоги по безробіттю.
Посилання відповідача на те, що позивачем пропущений річний строк звернення до суду, колегія суддів вважає помилковим, з огляду на таке.
Частиною першої статті 99 КАС України, в редакції чинній на момент проведення позивачем перевірки правомірності отримання відповідачем допомоги по безробіттю, тобто станом на лютий 2011 року, було закріплено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 99).
Як убачається із матеріалів справи, відповідно до положень п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2006 року №357, якою затверджено Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»позивачем у лютому 2011 року було проведено перевірку достовірності інформації, що була надана відповідачем до центру зайнятості з метою отримання допомоги по безробіттю (далі -Порядок №357).
За наслідками названої перевірки позивачем було виявлено подання відповідачем недостовірної інформації стосовно того, що він не є зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності.
Саме виявлення зазначеної обставини і стало підставою для прийняття позивачем відповідно до п. 6.3. названого Порядку наказу від 23.03.2011 року про повернення коштів ОСОБА_2
Окрім того, відповідно до положень п. 6.14 Порядку № 357, згідно з якими якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
Аналізуючи наведені правові норми, судова колегія приходить до висновку, що про порушення з боку відповідача правових норм, які регулювали порядок отримання допомоги по безробіттю, а саме шляхом подання недостовірних відомостей, позивачу стало відомо лише у лютому 2010 року за наслідками проведення відповідної перевірки, а тому і право на звернення до суду з відповідним позовом виникло у останнього саме з цього моменту.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим постанову суду слід залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Пилипенко О.Є. Романчук О.М