Справа: № 2а-21793/10/1003 Головуючий у 1-й інстанції: Закаблук О.В.
Суддя-доповідач: Собків Я.М.
Іменем України
"28" лютого 2012 р. м. Київ
Головуючий суддя Собків Я.М.
Судді: Борисюк Л.П. Ісаєнко Ю.А.
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області про стягнення недоотриманої суми щомісячної доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю, -
Позивач звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області, в якому просив стягнути з відповідача недоотриману ним суму щомісячної доплати до його пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за 2008-2010 р.р.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2010 року даний позов в частині вимог про стягнення недоотриманої суми доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю за період з 01.01.2008 року по 23.03.2010 року залишено без розгляду, як такий, що був поданий позивачем після закінчення встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно із ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Враховуючи те, що апелянтом не заявлялася вимога щодо апеляційного перегляду ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2010 року якою частково було залишено без розгляду даний позов, колегія суддів вважає за необхідним розглядати дану справу в межах вимог поданої відповідачем апеляційної скарги.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе дану справу в зв'язку з неприбуттям, належно повідомлених про дату, час і місце судового засідання, жодної з осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання, розглядати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних в ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ у місті Білій Церкві Київської області та отримує доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З наявних в справі доказів вбачається, що позивач зареєстрований та постійно проживає в АДРЕСА_1 яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 року віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Обґрунтовуючи правомірність нарахування позивачу доплати до його пенсії як непрацюючому пенсіонеру за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю, колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до абз. 4 ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції, що діяла до 28.12.2007 року), громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в наступних розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю -одна мінімальна заробітна плата.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»всупереч Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, встановлено конкретні розміри таких компенсацій, зокрема:
- для доплати громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного контролю -520 тис. крб. (5,20 грн.).
Нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»не було зупинено, змінено чи скасовано дію положень окремих законів в частині надання пільг, гарантій, компенсацій окремим категоріям громадян, у тому числі встановлених ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому вказане дає підстави для висновку про наявність у позивача права на отримання щомісячної доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю за період з 13 березня 2010 року по 27 грудня 2010 року (в межах шестимісячного строку з моменту звернення позивача з позовом до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів по дату винесення судом оскаржуваного рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зважаючи на норми ч. 2 ст. 99 КАС України колегія суддів вважає, що заявлені позивачем вимоги підлягають до задоволення в частині визнання неправомірними дій та зобов'язання проведення перерахунку доплати до його пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю за період з 13 березня 2010 року по 27 грудня 2010 року у розмірі, визначеному абз. 4 ч.1 ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Отже, висновки суду першої інстанції в цій частині колегія суддів знаходить правильними та такими, що не спростовуються доводами апелянта.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Згідно ч. 10 статті 1832 КАС України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя
суддя
суддя
Я.М. Собків
Л.П. Борисюк
Ю.А. Ісаєнко