Справа: № 2а-2328/09 Головуючий у 1-й інстанції: Богінкевич С.М.
Суддя-доповідач: Шостак О.О.
Іменем України
"29" лютого 2012 р. м. Київ
Головуючий суддя Шостак О.О.
Судді: Горяйнов А.М.
Грибан І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві на постанову Подільського районного суду м. Києва від 29.09.2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про зобов'язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни, -
позивач 17.07.2009 року звернувся до Подільського районного суду м. Києва з адмінпозовом до ГУ ПФУ у м. Києві про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року.
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 29.09.2009 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, судове рішення та постановити нове про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст.1 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни»відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється ЗУ «Про державний бюджет України»на відповідний рік.
Всупереч ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
Що стосується задоволення позову про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни за періоди з 01.01.2006 року по 31.12.2008 включно, а також поновлення строку звернення до суду за вказаний період, то судова колегія приходить до висновку про необхідність скасування судового рішення в цій частині, з огляду на наступне.
Виходячи з положень ст. 99 КАС України (в редакції, чинній на момент подачі даного адміністративного позову до суду), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк.
Зважаючи на ту обставину, що відповідач наполягав на застосуванні наслідків пропуску строку звернення до суду до даного адмінпозову, суд першої інстанції повинен був прийти до висновку, що позов підлягає задоволенню за періоди з 17.07.2008 року по 31.12.2008 року, оскільки про порушення своїх прав позивач достовірно усвідомлював (принаймні міг знати) в момент отримання пенсії, в тому числі даного підвищення до неї.
Крім того, судом першої інстанції при постановленні рішення не було враховано, що ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік»було призупинено виплату підвищення до пенсії дітям війни в розмірі, визначеному ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Положення даного нормативно-правового акту не були змінені, скасовані або визнані неконституційними.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України (в редакції, чинній на даний час) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Таким чином, пропуск строку звернення до суду є підставою для залишення позову без розгляду.
Позивач звернувся з даним позовом до суду 17.07.2009 року, а тому суд першої інстанції повинен був прийти до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в межах річного строку звернення до суду, тобто за періоди з 17.07.2008 року по 31.12.2008 року.
Крім того, Подільський районний суд м. Києва прийшов до висновку про необхідність стягнення з ГУ ПФУ у м. Києві на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40 грн. та судові витрати, пов'язані з наданою правовою допомогою в сумі 300,00 грн., а апеляційна інстанція не може погодитися з такими висновками суду з відповідача, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21.01.1993 року №7-93 Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації звільняються від сплати державного мита.
Таким чином, судом першої інстанції неправомірно зобов'язано ГУ ПФУ у м. Києві сплатити судові витрати, понесені позивачем, а, отже, вони підлягають компенсуванню за рахунок Державного бюджету України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга -підлягає частковому задоволенню, а позовні вимоги щодо зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни за періоди з 01.01.2006 року по 16.07.2008 року включно - підлягають залишенню без розгляду, в зв'язку з порушенням норм процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві -задовольнити частково.
Постанову Подільського районного суду м. Києва від 29.09.2009 року в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни за періоди з 01.01.2006 року по 16.07.2008 року включно та в частині поновлення строку звернення до суду за зазначений період -скасувати, позов в цій частині - залишити без розгляду.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн.40 коп.
В частині задоволених позовних вимог щодо відшкодування Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві ОСОБА_3 судових витрат, пов'язаних з наданою правовою допомогою у розмірі 300,00 (триста) гривень постанову Подільського районного суду м. Києва від 29.09.2009 року -скасувати та постановити в цій частині нову постанову про відмову в позові.
В решті постанову суду -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Судді: