Справа: № 2а-5533/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.
Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.
Іменем України
"28" лютого 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Грищенко Т.М.,
суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,
при секретарі Луцак А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ТОВ "Тревелінк Телеком" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2011 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тревелінк Телеком" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.08.2010 №0001762310/0, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тревелінк Телеком»звернулось до окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 31.08.2010 №0001762310/0, позовні вимоги мотивовано необгрунтованим визначенням позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість за порушення пункту 4.9 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки у позивача були обставини, передбачені частиною другою названої норми, за умов яких не потрібно нараховувати зобов'язання з податку на додану вартість, а саме - демонтаж основних фондів відбувався не за рішенням власника, а за рішенням суду.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2011 р. відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач по справі подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що постановлена судом з порушенням норм законодавства та винести нову, якою задовольнити позов.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Тревелінк Телеком»з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010.
За результатами вказаної перевірки державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва складено акт від 18.08.2010 №139/23-10/30176526, яким зафіксовано факт порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Тревелінк Телеком»пункту 4.9 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.
На підставі акту перевірки від 18.08.2010 №139/23-10/30176526 державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 31.08.2010 №0001762310 0, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Тревелінк Телеком»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 503 188,50 грн., з них: 335 459,00 грн. - основного платежу; 167 729,50 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.
За результатами процедури адміністративного оскарження, податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 31.08.2010 №0001762310/0 рішеннями про результати розгляду скарги державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва, Державної податкової адміністрації у місті Києві та Державної податкової адміністрації України залишено без змін.
Як вбачається з акту перевірки, проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.04.2007 по 31.03.2010 в сумі 945 557 грн. на підставі документів, які зазначені в додатку 4 до акту перевірки встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 1 декларації операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%, крім імпорту товарів»за листопад 2009 року на загальну суму 335 459,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тревелінк Телеком»згідно оборотно-сальдових відомостей по рахунку 10 має основні фонди 1, 2, 3, 4. Станом на 01.04.2010 балансова вартість таких фондів становила 1 677 297 грн. Підприємство вело господарську діяльність у перевіряємому періоді лише до II кварталу 2009 року. У цьому періоді основні засоби використовувались у господарській діяльності та нараховувалась амортизація. Також згідно договорів оренди приміщень, підприємство мало змогу їх використовувати у господарській діяльності. У II кварталі 2009 року згідно наданого пояснення, підприємство фактично припинило свою діяльність, повернуло орендовані приміщення, не нараховувало амортизаційні відрахування. Згідно листа-пояснення директора товариства з обмеженою відповідальністю «Тревелінк Телеком»основні фонди знаходяться відповідно до договору використання нежитлового приміщення від 30.11.2009 за адресою: місто Київ, бульвар Дружби народів, 14 в демонтованому вигляді.
З огляду на зазначені вище обставини, зафіксовані в акті перевірки, державною податковою інспекцією зроблений висновок, що основні фонди підприємства підлягли переведенню в невиробничі фонди і підлягали оподаткуванню на підставі пункту 4.9 статті 4, Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини першої пункту 4.9 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій платником податку, а також у разі переведення основних фондів до складу невиробничих фондів така ліквідація, безоплатна передача чи переведення розглядаються для цілей оподаткування як поставка таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такої поставки, а для основних фондів групи 1 - за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.
Частиною другою пункту 4.9 статті 4 визначено, що правила цього пункту не поширюються на випадки, коли основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, в тому числі в разі викрадення основних фондів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основного фонду іншими способами, внаслідок чого основний фонд не може використовуватися у майбутньому за первісним призначенням.
Щодо твердження позивача, що основні фонди не підлягали оподаткуванню, оскільки були ліквідовані без згоди платника податків із врахуванням рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2008 у справі №11/80 за позовом відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»до товариства з обмеженою відповідальністю «Тревелінк Телеком», яким було зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю «Тревелінк Телеком»звільнити спеціалізоване приміщення за адресою: місто Київ, вулиця Ф.Пушиної, 27 та демонтувати основні фонди (телекомунікаційне обладнання), що знаходилось в цьому приміщенні, колегія звертає увагу, що згідно із підпунктом 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, під терміном «невиробничі фонди»слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку.
Згідно із підпунктом 8.1.3 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку, зокрема, на утримання основних фондів, що знаходяться на консервації.
Судом встановлено, що основні фонди зберігаються на складі товариства, на момент здійснення перевірки і станом на час розгляду справи в суді не використовуються у господарській діяльності позивача, проте можуть бути використані в майбутньому у разі наявності відповідних умов їх експлуатації. Разом з тим, амортизаційні витрати з цих основних фондів не нараховуються, консервація основних фондів не здійснювалась.
Таким чином, колегія погоджується з судом першої інстанції, що за умов відсутності ліквідації основних фондів та невикористання цих основних фондів у господарській діяльності позивача, підприємство мало вчинити заходи з переведення основних фондів у невиробничі із відповідним обов'язком щодо сплати податку на додану вартість.
Згідно із приписами пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.
Штрафні (фінансові) санкції нараховано відповідачем відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому не підлягає скасуванню.
Згідно ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ТОВ "Тревелінк Телеком" -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2011 р.-залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Головуючий суддя Грищенко Т.М.
Судді: Лічевецький І.О. Мацедонська В.Е.