Справа: № 2а-4711/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.
Суддя-доповідач: Шостак О.О.
Іменем України
"06" березня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Шостака О.О.,
суддів: Горяйнова А.М., Грибан І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної Державної податкової інспекції у Дніпропетровській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2011 року у справі за позовом дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Новомосковської об'єднаної Державної податкової інспекції у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Новомосковської об'єднаної Державної податкової інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 000641530/0 від 30.12.2010 р., № 0000641530/2 від 28.02.2011 р., а також № 0000651530/0 від 30.12.2010 р. та № 0000651530/2 від 28.02.2011 р.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2011 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.04.2010 року філією позивача - ГУ «Харьківгазвидобування», як окремим платником плати за користування надрами, до податкового органу подано податкові розрахунки (№№ 5433-5435) по платі за користування надрами для видобування нафти, конденсату та природного газу за перший квартал 2010 року в яких, зокрема, задекларовано податкове зобов'язання по платі за користування надрами для видобування нафти, конденсату та природного газу загалом у розмірі 642084,64 грн.
03.08.2010 року філією подано до податкового органу податкові розрахунки по платі за користування надрами для видобування нафти, конденсату та природного газу за другий квартал 2010 року (№№ 9403-9408 загальні та уточнені -у зв'язку із зміною коефіцієнту до базового нормативу плати) в яких, зокрема, задекларовано податкове зобов'язання по платі за користування надрами для видобування нафти, конденсату та природного газу у розмірі 683756,00 грн.
Зазначені податкові зобов'язання (по розрахунках №№ 5433-5435) сплачені у повному обсязі платіжним дорученням № 266 від 18.05.2010 року (за перший квартал 2010 р.), що підтверджується банківською випискою та копією платіжного доручення.
Платіжним дорученням № 90 від 19.08.2010 року в повному обсязі сплачено податкові зобов'язання за другий квартал 2010 р., що також підтверджується банківською випискою.
23 грудня 2010 року Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією в Дніпропетровській області проведено перевірку своєчасності сплати філією ДК «Укргазвидобування»узгоджених податкових зобов'язань до бюджету.
Перевіркою встановлено, що в порушення п. 5.3. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі - Закон № 2181) несвоєчасно перераховувались узгоджені податкові зобов'язання по платі за користування надрами для видобування нафти, конденсату та природного газу у загальному розмірі 193676,30 грн.
Зокрема, перевіркою встановлено затримку платежу відповідно до розрахунків за перший квартал 2010 року на 82 дня, а саме - граничний строк платежу настав 20.05.2010 року, а фактично платіж сплачений 19.08.2010 року.
До того ж, перевіркою встановлено затримку платежу відповідно до розрахунків за другий квартал 2010 року на 91 день, а саме - граничний строк платежу настав 19.08.2010 року, а фактично платіж сплачений 09.11.2010 року
На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.12.2010 року за № 000641530/0 та № 000651530/0, які ухвалені на підставі пп. 17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 та якими нараховано штраф відповідно у розмірі 47688,07 грн. та 19660,03 грн.
Позивач скористався правом на адміністративне оскарження та подав до ДПІ в Дніпропетровській області скарги на зазначені повідомлення-рішення № 2-07-313 та № 2-07-312 від 13.01.2011 року, зазначені скарги отримані ДПІ в Дніпропетровській області 18.01.2011 року.
Рішення ДПІ у Дніпропетровській області про результати розгляду зазначених скарг позивач не отримував, але 05.03.2011 року на адресу ДК «Укргазвидобування»надійшли нові податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000641530/2 та № 0000651530/2 від 28.02.2010 року.
Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправним позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.
Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) -у рівних пропорціях.
Згідно ж з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 цієї ж статті 7 Закону джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку.
Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед цих заходів відсутній такий захід, як зміна визначеного платником призначення платежу шляхом спрямування внесених таким платником коштів в оплату його податкового боргу.
Крім того, з аналізу норм цього Закону, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов'язань, встановленого пунктом 7.7 статті 7 вказаного Закону.
Також чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків уживаються передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.
Отже, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.
Як вбачається з матеріалів справи податкові зобов'язання (по розрахунках №№ 5433-5435) сплачені у повному обсязі платіжним дорученням № 266 від 18.05.2010 року (за перший квартал 2010 р.), що підтверджується банківською випискою та копією платіжного доручення; платіжним дорученням № 90 від 19.08.2010 року в повному обсязі сплачено податкові зобов'язання за другий квартал 2010 р., що також підтверджується банківською випискою.
Таким чином, позивачем фактично перераховані відповідачу грошові кошти на сплату вказаних податкових зобов'язань, однак останнім ці кошти віднесено в рахунок оплати існуючого податкового боргу.
Вище викладене свідчить про самовільну зміну позивачем призначення платежу, що є порушенням норм податкового законодавства.
Аналогічна правова позиція викладене в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.12.2011 року № К-8342/09.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких підстав, апеляційну скаргу -необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
В задоволенні апеляційної скарги Новомосковській об'єднаній Державній податковій інспекції у Дніпропетровській області -відмовити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Шостак О.О.
Судді: Горяйнов А.М. Грибан І.О.