Постанова від 06.03.2012 по справі 2а-84/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-84/11 Головуючий у 1-й інстанції: Васильєва Т.М.

Суддя-доповідач: Шостак О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"06" березня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Горяйнова А.М., Грибан І.О.,

при секретарі: Лелюх М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за апеляційною скаргою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 15.02.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської державної адміністрації про визнання незаконними та скасування розпоряджень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з адміністративним позовом про визнання незаконними та скасування розпоряджень КМДА № 1192 від 15.10.2009 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення», № 1193 від 15.10.2009 року «Про подовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 978, № 979, № 980 від 31.08.2009 року».

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.02.2011 року позов задоволено частково: визнані нечинними з моменту прийняття КМДА розпоряджень № 1192 від 15.10.2009 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення», № 1193 від 15.10.2009 року «Про подовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 978, № 979, № 980 від 31.08.2009 року».

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення Шевченківським районним судом м. Києва норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.10.2009 року КМДА були прийняті розпорядження № 1192 від 15.10.2009 року «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення», № 1193 від 15.10.2009 року «Про подовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 978, № 979, № 980 від 31.08.2009 року».

На думку позивача, зазначені розпорядження порушують його права та законні інтереси, оскільки не пройшли державної реєстрації, у зв'язку з чим він звернувся до суду з даним позовом.

При винесенні оскаржуваної постанови, суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову, посилаючись при цьому на ті обставини, що всупереч п. 3 Указу президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»оскаржувані розпорядження не пройшли державної реєстрації.

Судова колегія не погоджується з такими висновками Шевченківського районного суду м. Києва з огляду на наступне.

Згідно ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 140 Конституції України та ч. 2 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами про міста Київ і Севастополь.

Відповідно ст. 10 Закону України «Про столицю України -місто герой Київ», Київська міська та районні в місті ради мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідно Київською міською радою, районними в місті радами, підзвітні та підконтрольні відповідним радам.

Пунктом 2 Перехідних положень Закону України «Про столицю України -місто герой Київ»встановлено, що міська та районні в місті Києві ради протягом місяця після набрання чинності цим Законом вирішують питання щодо формування власних виконавчих органів на базі відповідних державних адміністрацій, які паралельно виконують функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

Таким чином, виходячи з приписів ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»та особливостей здійснення місцевого самоврядування в місті Києві, які визначаються Законом України «Про столицю України -місто герой Київ», виконавчий орган створюється Київською міською радою.

Так, Рішенням Київської міської ради від 20 червня 2002 року 28/28 «Про утворення виконавчого органу Київської міської ради та затвердження його структури і загальної численності»було утворено виконавчий орган Київради, який відповідно до пункту 2 розділу VII Прикінцевих положень Закону України «Про столицю України -місто герой Київ»паралельно виконує функції органу державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування в місті Києві, із збереженням існуючої назви «Київська міська державна адміністрація».

Розглядаючи конституційність цього положення Конституційний суд України своїм рішенням від 25.12.2003 № 21-рп/2003 (справа про особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті Києві) надав тлумачення ст. 10 Закону України «Про столицю України -місто герой Київ»де зазначив: Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади. З питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, цей орган підзвітний і підконтрольний Київській міській раді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади - Кабінету Міністрів України.

Таким чином, Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади.

Виходячи з викладеного, колегія суддів зазначає, що Київська міська державна адміністрація, як виконавчий орган Київської міської ради, наділена повноваженнями органу місцевого самоврядування і як орган виконавчої влади - повноваженнями органу державної влади.

До повноважень Київської міської державної адміністрації як виконавчого органу Київської міської ради згідно п. 2 п. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 20 Закону України «Про теплопостачання», та п. 2 ч. «а»ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», віднесено повноваження встановлювати ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги, тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а тому виконавчим органом Київради (Київської міської державної адміністрації) було прийнято оскаржувані розпорядження в межах його повноважень та у спосіб, що встановлений законами України.

Стосовно посилань суду першої інстанції на відсутність реєстрації оскаржуваних розпоряджень в Міністерстві юстиції України, колегія суддів знаходить за необхідне зазначити наступне.

З метою впорядкування видання міністерствами, іншими органами виконавчої влади нормативно-правових актів, забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій Президентом України було видано Указ «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»(далі - Указ).

Відповідно до ст. 1 Указу, з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Згідно зі ст. 3 Указу, нормативно-правові акти, зазначені в ст. 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Відповідно до п. 15 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Однак, відповідно до преамбули та п. 1 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»та п. 1 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, до предмета регулювання цих актів не віднесено акти органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів.

Таким чином, нормативно-правові акти Київської міської державної адміністрації (виконавчого органу Київради) щодо встановлення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги не підлягають державній реєстрації.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про доведеність вимог апелянта, в зв'язку з чим постанова суду підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зважаючи на те, що Шевченківський районний суд м. Києва порушив зазначені норми матеріального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова -скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - задовольнити.

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 15.02.2011 року -скасувати та постановити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Київської міської державної адміністрації про визнання незаконними та скасування розпоряджень -відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Горяйнов А.М.

Грибан І.О.

Попередній документ
22312981
Наступний документ
22312983
Інформація про рішення:
№ рішення: 22312982
№ справи: 2а-84/11
Дата рішення: 06.03.2012
Дата публікації: 04.04.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (25.02.2011)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 13.09.2010
Предмет позову: про скасування постанови