Справа: № 2-а-6058/11 Головуючий у 1-й інстанції: Бабоїд О.М.
Суддя-доповідач: Межевич М.В.
Іменем України
"05" березня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого -судді Межевича М.В., суддів Вівдиченко Т.Р. та Губської О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області на постанову Таращанського районного суду Київської області від 12 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
11.07.2010 року позивач звернувся в суд з позовом про визнання дій відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті доплати до пенсії неправомірними, зобов'язати відповідача призначити, перерахувати та сплатити на його користь доплату до пенсії відповідно до ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 08.07.2011 року по даний час та з послідуючим перерахунком.
Постановою Таращанського районного суду Київської області від 12 липня 2011 року позовні вимоги задоволено частково, а саме: визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду у Таращанському районі Київської області щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні, перерахуванні доплати до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат, відповідно до ч. 2 ст. 39 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язано Управління Пенсійною фонду України в Тарашанському районі призначити, провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 доплати до пенсії відповідно до ч. 2 ст. 39 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з розрахунку двох мінімальних заробітних плат за період з 08.07.2011 року по 01.03.2012 року.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду у Тарашанському районі Київської області підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - зміні з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.
За ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є непрацюючим пенсіонером, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення.
Згідно ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення підвищуються на дві мінімальні заробітні плати.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем неправомірно застосовувались положення підзаконних актів - постанов Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та від 25.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що у даному випадку застосуванню підлягає саме Закон України № 796-ХІІ, а не зазначені постанови Кабінету Міністрів України.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про зобов'язання відповідача проводити в подальшому позивачу виплати підвищення до пенсії, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушення з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
Між тим, при винесенні рішення судом першої інстанції було передбачене його негайне виконання без зазначення строку такого виконання.
Відповідно до ч. 1 статті 256 КАС України - негайно виконуються постанови суду, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідна норма визначає категорії адміністративних справ, постанови у яких виконуються або можуть виконуватися негайно, тобто до набрання постановою законної сили.
Оскільки судом першої інстанції не був зазначений строк негайного виконання постанови, рішення суду в цій частині підлягає зміні.
Також, апеляційна інстанція не може погодитися з такими висновками суду в частині стягнення судового збору з відповідача, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21.01.1993 року №7-93 Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації звільняються від сплати державного мита.
Таким чином, судом першої інстанції неправомірно зобов'язано відповідача сплатити судові витрати, понесені позивачем, а, отже, вони підлягають компенсуванню за рахунок Державного бюджету України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга - підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні.
Керуючись ст. ст. 197, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області -задовольнити частково.
Постанову Таращанського районного суду Київської області від 12 липня 2011 року -змінити виклавши абзаци третій, п'ятий та шостий резолютивної частини постанови в наступній редакції:
«Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Таращанському районі Київської області призначити, провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 доплати до пенсії відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з розрахунку двох мінімальних заробітних плат за період з 08.07.2011 року».
«Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць».
«Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 3,40 грн. судового збору».
В іншій частині постанову Таращанського районного суду Київської області від 12 липня 2011 року -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Межевич М.В.
Судді: Вівдиченко Т.Р.
Губська О.А.