Справа: № 2-а-2206/11 Головуючий у 1-й інстанції: Лихошерст В.В.
Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
Іменем України
"15" березня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Літвіної Н.М.
суддів: Ганечко О.М.
Коротких А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області на постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 22 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити дії,-
Постановою Щорського районного суду Чернігівської області від 22 червня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити дії -задоволено.
На вказану постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»- дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»- фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.
Відповідно до чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районним управлінням Пенсійного фонду України, яке є розпорядником бюджетних коштів по вказаним виплатам, за місцем проживання пенсіонерів, а тому відповідач і є належною стороною по справі.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 46 Конституції України -право громадян на соціальний захист гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Виходячи з тлумачення зазначеної норми, колегія суддів приходить до висновку, що непередбаченість в Бюджеті України коштів на здійснення вказаних виплат не може позбавити позивачів права на їх отримання.
Колегія суддів критично відноситься до позиції відповідача щодо необхідності застосування Постанови Кабінету Міністрів України № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28 травня 2008 року для регулювання спірних правовідносин, оскільки вказаною постановою встановлювалися розміри соціальних виплат лише на 2008 рік. В 2009-2010 роках нормативні документи, які б встановлювали розмір соціальних виплат не приймалися.
Крім того, зважаючи на пріоритетність закону над підзаконними нормативно-правовими актами, застосовувати в даному випадку необхідно саме положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, відповідачем повинна була нараховуватися і виплачуватися щомісячна державна соціальна допомога позивачу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а тому колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Виходячи з наведеного вище, підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України -суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 183-2, 197, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області -залишити без задоволення.
Постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 22 червня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Літвіна Н. М.
Судді: Ганечко О.М. Коротких А. Ю.