Україна
22-ц/490/2245/12 Головуючий у 1 й інстанції - Похваліта С.М.
Категорія 40 Доповідач - Кіктенко Л.М.
12 березня 2012 року Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Кіктенко Л.М.
Суддів: Пищиди М.М., Кочкової Н.О.
При секретарі: Горлаковій Ю.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області від 16 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Фонду комунальної власності міської ради м. Дніпродзержинська про визнання права власності на квартиру, -
Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області від 16 листопада 2011 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Фонду комунальної власності міської ради м. Дніпродзержинська про визнання права власності на квартиру /а.с. 23/.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставлять питання про скасування вказаного рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення їх позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками квартири АДРЕСА_1 Медичній в м. Дніпродзержинську на підставі свідоцтва про право власності, видане ВАТ „Дніпроцемент" 25 липня 1997 року, згідно розпорядження № 8718 від 25 липня 1997 року (а.с.7) .
З листа директора Обласного комунального підприємства „Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації" від 19 серпня 2011 року № 2 93 убачається, що право власності за позивачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано відповідно в органах державної реєстрації (а.с.7).
Відповідно до пояснень позивача ОСОБА_2, остання знищила свідоцтво про право власності на квартиру, у зв'язку з чим, неодноразово зверталась до Комунальної підприємства „Ордер", директор якого повідомив, що неможливо оформити дублікат свідоцтва про право власності на житло, у зв'язку з тим, що потрібні архівні документи (а.с.10).
Згідно листа Голови Фонду комунальної власності м. Дніпродзержинська міської ради Олексієнко Ю.О. повідомлено, що на теперішній час Відкритим акціонерним товариством „Дніпроцемент" архівні приватизаційні документи по приватизації житла до фонду комунальної власності м. Дніпродзержинська не передані, тому видати дублікат свідоцтва про право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1, немає можливості (а.с.11).
Листом Начальника архівного управління м. Дніпродзержинська Дніпродзержинської міської ради ОСОБА_7 повідомлено, що акціонерне товариство „Дніпроцемент" приватизаційні справи по приватизації житла до архівного управління м. Дніпродзержинська міської ради на збереження не передавало, тому видати копію свідоцтва на право власності на квартиру немає можливості.
Відмовляючи позивачам у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на те, що позивачем не надано суду ніяких доказів того, що свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 було втрачено, а також будь-які звернення позивача до ЖЕКу.
З таким висновком суду погодитися неможливо.
Згідно вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Неодноразові звернення позивачів у вищевказані інстанції підтверджують втрату ними свідоцтва на приватизацію спірної квартири.
Тому відповідно до вимог ст.392 ЦК України , яка передбачає визнання права власності у разі втрати власником майна правовстановлюючого документу, у суду першої інстанції були достатні підстави для задоволення вимог позивачів.
Відповідно до вимог п.,п.3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, або зміни рішення є:
п.3/ невідповідність висновків суду обставинам справи;
п.4/ порушення або неправильне застосування норм матеріального права або процесуального права.
У зв*язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням судом норм матеріального права, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання за ними права власності на квартиру АДРЕСА_1, по 1/3 частині за кожним.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 листопада 2011 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_1, по 1/3 частині за кожним.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: