Україна
22-ц/490/3600/12 Головуючий у 1 й інстанції - Ткаченко Н.В.
Категорія 27 Доповідач - Болтунова Л.М.
19 березня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого: Болтунової Л.М.
суддів: Тамакулової В.О., Козлова С.П.
при секретарі: Куць О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК»до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави,-
У червні 2009 року ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК»(правонаступником якого є ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулось до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 15 лютого 2008 року між ним та ОСОБА_2 був укладений кредитно-заставний договір № GОАWAN70180004, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 65583,80 грн. з терміном повернення до 13 лютого 2015 року та зі сплатою відсотків за користування кредитом. Предметом застави за цим договором є автомобіль марки DAEWOO модель Nexia, 2007 р.в., тип ТЗ - легковий, № кузова НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1. Однак свої зобов'язання позичальник не виконує і має заборгованість за кредитом станом на 14 травня 2009 року в розмірі 64254,10 грн.
З таких підстав позивач просив передати в заклад ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»зазначений автомобіль шляхом вилучення його у відповідача та в рахунок погашення заборгованості за договором № GОАWAN70180004 від 15 лютого 2008 року в розмірі 64254,10 грн. звернути стягнення на предмет застави шляхом продажу автомобіля ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям цього автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням позивачеві всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2011 року позов задоволений в повному обсязі. Передано в заклад ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»шляхом вилучення у ОСОБА_2 належне йому на праві власності заставлене майно -легковий автомобіль марки DAEWOO модель Nexia, 2007 р.в., тип ТЗ - легковий, № кузова НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1.
В рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором № GОАWAN70180004 від 15 лютого 2008 року станом на 14 травня 2009 року в розмірі 64254 грн. 10 коп. звернено стягнення на предмет застави -вищевказаний автомобіль, що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом надання ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»права укладати від імені ОСОБА_2 договір купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, знявши автомобіль з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 642 грн. 54 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
В апеляційній скарзі, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк».
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судом першої інстанції встановлено, що 15 лютого 2008 року між банком та ОСОБА_2 був укладений кредитно-заставний договір № GOАWAN70180004, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 65583, 80 грн., з терміном повернення до 13 лютого 2015 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,48 % річних.
В забезпечення виконання умов кредитно-заставного договору, відповідачем в заставу був переданий автомобіль марки DAEWOO модель Nexia, 2007 р.в., тип ТЗ- легковий, № кузова НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1.
Позивач свої зобов'язання, передбачені кредитно-заставним договором виконав, передав відповідачеві грошові кошти в розмірі 65583,80 грн. на купівлю автомобіля, а також на сплату страхових платежів.
Однак, відповідач не виконував належним чином свої зобов'язання за вказаним договором, а тому станом на 14 травня 2009 року ОСОБА_2 мав заборгованість за кредитно-заставним договором у розмірі 64254,10 грн.
Задовольняючи заявлені позовні вимоги ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет застави -спірний автомобіль, суд виходив з того, що такі вимоги позивача ґрунтуються на нормах закону.
З таким висновком суду погодитися не можна.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»N 1255-IV від 18 листопада 2003 року», якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
Повідомлення повинно містити таку інформацію:
1) зміст порушення, вчиненого боржником;
2) загальний розмір не виконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги;
3) опис предмета забезпечувального обтяження;
4) посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов'язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу;
5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач;
6) вимогу до боржника виконати порушене зобов'язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
Проте в порушення вимог ст.ст.10,60 ЦПК України позивачем, як в суді першої інстанції так і в апеляційному суді не надано доказів про направлення відповідачеві такої письмової вимоги, тому заявлений банком позов про звернення стягнення на предмет застави слід вважати передчасним, що є підставою для відмови в позові.
Зазначені обставини справи та норми закону суд залишив без уваги та належної правової оцінки, дійшовши до помилкового висновку про наявність на цей час законних підстав для звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет застави -спірний автомобіль.
Тому рішення суду, як постановлене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк».
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2011 року скасувати та в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді: