Справа: № 2а-690/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Карамзін О.А.
Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.
Іменем України
"01" березня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого
суддів Хрімлі О.Г.,
Ганечко О.М.,
Літвіної Н.М.,
при секретарі Архіповій Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київський іподром»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 червня 2011 року в адміністративній справі за позовом заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва до Комунального підприємства «Київський іподром»про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків та фінансових санкцій, -
Заступник прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства «Київський іподром»про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків та фінансових санкцій у розмірі, з урахуванням зменшення позовних вимог, 27 745,69 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 червня 2011 року адміністративний позов задоволений.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Комунальне підприємство «Київський іподром»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволенні адміністративного позову.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Комунальне підприємство «Київський іподром»зареєстроване із статусом юридичної особи 20.04.2001 року за адресою: 03022, м. Київ, вул. Академіка Глушкова, 10, із присвоєнням ідентифікаційного коду № 00846346.
Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в Голосіївському районі м. Києва та є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
У зв'язку із несплатою визначених у розрахунках та самостійно узгоджених сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період червень-вересень 2010 року Пенсійним фондом прийняті та направлені на ім'я позивача вимоги про сплату боргу № Ю-74 у від 02.08.2010 року на суму 53 824,43 грн., № Ю-74у від 02.09.2010 року на суму 60 847,13 грн., № Ю-74у від 05.10.2010 року на суму 52 060,49 грн. та № Ю-74у від 01.11.2010 року на суму 45 286,51 грн., які отримані відповідачем.
Зазначені вимоги в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувались .
Частиною 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(в редакції, чинній на момент виникнення заборгованості та направлення вимог про її погашення), передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період (календарний місяць), не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
У разі здійснення протягом звітного періоду виплат, на які нараховуються страхові внески, платники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід) у розмірах, установлених для страхувальників страхових внесків цих виплат.
Перерахування страхових внесків здійснюється платниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів. Остаточний розрахунок за базовий період здійснюється платником страхових внесків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня зазначення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати, на суми яких нараховуються страхові внески.
Згідно п. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Частиною 1 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з урахуванням пені в порядку і в розмірах, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки та суми фінансових санкцій, страхувальник узгоджує її з органом Пенсійного фонду, а в разі неузгодження має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
У зв'язку із несвоєчасною сплатою відповідачем страхових внесків за період червень-вересень 2010 року Пенсійним фондом були ухвалені вимоги про сплату боргу № Ю-74 у від 02.08.2010 року на суму 53824,43 грн., № Ю-74у від 02.09.2010 року на суму 60847,13 грн., № Ю-74у від 05.10.2010 року на суму 52060,49 грн. та № Ю-74у від 01.11.2010 року на суму 45286,51 грн., заборгованість по яким, частково погашена і на момент розгляду справи складала 27 745,69 грн. за вимогою № 74у від 01.11.2010 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки , пені та фінансових санкцій.
Як вбачається з матеріалів справи, частина сум грошових коштів, які сплачувались відповідачем в рахунок погашення визначеної у вимогах заборгованості, зараховувалась Пенсійним фондом в рахунок погашення боргу із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за попередні періоди по яким у відповідача обліковувалась недоїмка, у зв'язку з чим загальна сума спірної заборгованості повністю не була погашена.
Дані обставини підтверджуються наявною у матеріалах справи карткою особового рахунку страхувальника, довідкою Пенсійного фонду про залишок непогашеної заборгованості за спірний період та вищезгаданою деталізацією платежів відповідача у розрізі наявної заборгованості.
Доводи апелянта про те, що в картці особового рахунку зазначені менші суми коштів ніж ті, що були перераховані на погашення заборгованості за спірний період не знайшли свого підтвердження, оскільки певна їх частина була спрямована на погашення боргу, що виник за попередні звітні періоди, а тому сума заборгованості за період червень-вересень 2010 року не була погашена в повному обсязі.
На підставі ч. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість адміністративного позову.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київський іподром» - залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 червня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Хрімлі О.Г.
Судді: Ганечко О.М. Літвіна Н. М.