Справа: № 2а/2370/4774/11 Головуючий у 1-й інстанції: Гаращенко В.В.
Суддя-доповідач: Романчук О.М
Іменем України
"28" лютого 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Пилипенко О.Є.,
Шелест С.Б.,
за участю секретаря Воронець Н.В.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Веста-К»до Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення, -
Приватне акціонерне товариство «Веста-К»звернулися Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення № 423 від 15.04.2011 року в частині не зарахування коштів Фонду, витрачених позивачем на підставі лікарняних листів його працівника в зв'язку з втратою останньою працездатності в сумі 7354,46 гривень, а також нарахованих штрафних санкцій в розмірі 3677,00 гривень.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображених у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 15.04.2011 року № 423 в частині неприйняття до зарахування витрат в розмірі 7354 грн. 46 коп. та накладення штрафу за порушення порядку витрачання коштів Фонду в розмірі 3677 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник відповідача по справі подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у період з 05.04.2011 року по 07.04.2011 року відповідачем було проведено планову документальну перевірку ПАТ «Веста-К»щодо повноти нарахування, своєчасного та повного перерахування страхових внесків, інших платежів до Фонду та правомірності витрачання його коштів на виплату встановлених видів допомоги по соціальному страхуванню, путівок і дотримання діючих положень щодо оздоровлення та позашкільного обслуговування дітей за період з 01 січня 2009 року по 01 січня 2011 року, за результатами якої складено акт № 207 від 07 квітня 2011 року.
Так, проведеною перевіркою були встановлені порушення, зокрема п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», що призвели до неправомірного використання позивачем коштів Фонду.
Відповідно Черкаським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийнято рішення № 423 від 15.04.2011 року про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до якого Фондом не прийнято до зарахування витрати позивача у сумі 7354 грн. 46 коп., донараховані внески у розмірі 29 грн. 45 коп. та накладено штраф за порушення порядку витрачання коштів Фонду в розмірі 3677 грн.
Позивач вважає вищезазначене рішення в частинні неприйняття до зарахування витрат в розмірі 7354 грн. 46 коп. та накладення штрафу за порушення порядку витрачання коштів Фонду в розмірі 3677 грн. неправомірним, оскільки виплата за листками непрацездатності працівнику підприємства -оператору очисних споруд ОСОБА_3 здійснено після проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з названим працівником, за висновками якого, нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом, про що повідомлялось під час перевірки, проте з невідомих причин до уваги Фондом не взято.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ.
Виходячи з положень ст. ст. 9, 10 Закону № 2240-ІII, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.09.2009 року о 17 год. 30 хв. на Приватному акціонерному товаристві «Веста-К»стався нещасний випадок з оператором очисних споруд ОСОБА_3, в результаті чого остання отримала травму спини.
ОСОБА_3 перебувала на лікарняному в періоди з 21.09.2009 року по 22.09.2009 року, з 23.09.2009 року по 15.10.2009 року, з 16.10.2009 року по 24.11.2009 року, з 25.11.2009 року по 15.12.2009 року, з 16.12.2009 року по 25.12.2009 року, з 26.12.2009 року по 03.02.2010 року, з 04.02.2010 року по 09.03.2010 року та з 10.03.2010 року по 14.04.2010 року, що підтверджується відповідними листками непрацездатності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків, зокрема тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.
Документом, який підтверджує настання страхового випадку, зокрема тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, є листок непрацездатності.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Відповідно до пункту 2.1 «Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 р. № 455, листок непрацездатності видається застрахованій особі на весь період тимчасової непрацездатності до відновлення його працездатності або до встановлення йому групи інвалідності.
Листок непрацездатності - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.
Відповідно до пункту 3.3 «Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності» затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 3 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406 у графі «Причина непрацездатності»слід обов'язково підкреслити відповідну причину звільнення від роботи.
Як вбачається з матеріалів справи, у первинному листу непрацездатності № 295388 від 21.09.2009 року причиною непрацездатності ОСОБА_3 зазначено нещасний випадок на виробництві.
Разом із тим, ОСОБА_3 перебувала на лікарняному з 21.09.2009 року по 14.04.2010 року та за вказаний період їй було видано не один листок непрацездатності.
Так, з наявних в матеріалах справи копіях листків непрацездатності вбачається, що причина непрацездатності -нещасний випадок на виробництві та його наслідки, зазначена лише у листу непрацездатності № 295388 від 21.09.2009 року, в інших листах причини непрацездатності зазначені, зокрема, невиробничі травми та загальне захворювання.
Таким чином, зробити однозначний висновок про те, що причиною непрацездатності ОСОБА_3 в період з 21.09.2009 року по 14.04.2010 року є страховий випадок, який розпочався в робочий час з 17:30 год. 21.09.2009 року з причин отримання травми, пов'язаної з виробництвом, з наданих листків непрацездатності не можливо.
Натомість, колегія суддів бере до уваги наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112 затверджений порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.
Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112 розслідування проводиться у разі раптового погіршення стану здоров'я працівника або особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, одержання ними поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання теплового удару, опіку, обмороження, у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, у разі зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків, а також у разі смерті працівника на підприємстві.
Відповідно до ч. 2 п. 10 Порядку № 1112 роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, передбачених пунктом 41 цього Порядку), зобов'язаний утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку у складі не менше ніж три особи та організувати розслідування.
До складу комісії включаються керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (голова комісії), керівник структурного підрозділу підприємства, на якому стався нещасний випадок, представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства (за згодою), представник первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, інші особи (п. 11 Постанови КМУ № 1112).
Судом першої інстанції встановлено, що за наказом територіального управління Держгірпромнагляду по Черкаській області від 30 вересня 2009 року № 55-р комісією у складі 7 осіб у період з 30 вересня 2009 року по 16 листопада 2009 року було проведено спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався на очисних спорудах ВАТ «Веста-К»з одним потерпілим -ОСОБА_3, про що складено акт форми Н-5.
З висновку зазначеного акту форми Н-5 вбачається, що нещасний випадок з оператором очисних споруд ОСОБА_3 вважається не пов'язаним з виробництвом.
Крім того, з довідки від 07.07.2001 року № 309, наданої позивачем, вбачається, що до встановлення причини нещасного випадку з ОСОБА_3 виплата по лікарняним листам не нараховувалась і не виплачувалась.
Виплата за лікарняними листками за вересень та послідуючі періоди проводилась позивачем починаючи з листопада 2009 року, тобто після підтвердження факту, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_3, вважається не пов'язаним з виробництвом.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно виплачено кошти за лікарняними листами за рахунок відповідача, отже, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Веста-К»про визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 423 від 15.04.2011 року в частині не зарахування коштів Фонду, витрачених позивачем на підставі лікарняних листів його працівника в зв'язку з втратою останньою працездатності в сумі 7354,46 гривень, а також нарахованих штрафних санкцій в розмірі 3677,00 гривень, є обгрунтованими.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 липня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст виготовлено: 05 березня 2012 року.
Головуючий суддя Романчук О.М
Судді: Пилипенко О.Є. Шелест С.Б.