Справа: № 2а-613/10 Головуючий у 1-й інстанції: Міланіч А. М.
Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
Іменем України
"13" березня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: - Степанюка А.Г.,
суддів: - Кузьменка В.В., Василенка Я.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області на прийняту в порядку письмового провадження постанову Бородянського районного суду Київської області від 08.12.2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, передбаченої ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -
Позивач 05.11.2010 року звернувся до суду з позовом про визнання дій Відповідача протиправними та зобов'язання Відповідача провести перерахунок пенсії у відповідності до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01.09.2007 року.
Ухвалою від 08.11.2010 року поновлено строк звернення до суду з 01.09.2007 року у зв'язку з тим, що Позивач не встиг звернутися до суду в порядку цивільного судочинства у зв'язку зі змінами законодавства у вересні 2010 року.
Постановою від 08.12.2010 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Відповідача та зобов'язано останнього провести Позивачу перерахунок та виплату пенсії у відповідності до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01.09.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду -зміні з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач є особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією посвідчення та отримує пенсію у Відповідача та часткову доплату за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначену у відповідності до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі - Закон). Вказані обставини сторонами не оспорюються.
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 51 Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4 категорії призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч. 1 ст. 39 Закону, пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю -одна мінімальна заробітна плата.
Всупереч ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному постановою КМУ № 836 від 06.07.1996 року щодо ст. 39 Закону та постановою КМУ № 1 від 03.01.2002 року по ст. 51 Закону, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає Закон.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівнянні з постановою КМУ № 836 від 06.07.1996 року та КМУ № 1 від 03.01.2002 року, Відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.
Проте, задовольняючи позовні вимоги з 01.09.2007 року судом першої інстанції не враховано наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судова колегія вважає, що про порушення свого права на отримання допомоги за вищезазначений період у відповідному розмірі Позивач мав дізнатися з дати ухвалення рішення Конституційним Судом України № 6-рп/2007, тобто з 09.07.2007 року.
Згідно із ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач звернувся з позовом 05.11.2010 року, водночас доказів поважності пропущення строків звернення до адміністративного суду не подав.
Судом першої інстанції дане питання було вирішене з помилковим застосуванням норм процесуального права, оскільки на момент звернення Позивача до суду ч. 2 ст. 99 КАС України діяла з урахуванням змін, внесених Законом України «Про судоустрій і статус суддів»від 07.07.2010 року, та встановлювала шестимісячний строк звернення до адміністративного суду. При цьому судова колегія вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що Позивач не встиг звернутися до суду в порядку ЦПК України, оскільки у відповідності до ст. 5 КАС України суд має застосовувати норми процесуального закону на момент вчинення процесуальних дій.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що оскаржуване судове рішення необхідно змінити, залишивши без розгляду на підставі ст. ст. 99, 100 КАС України позовні вимоги в частині зобов'язання Відповідача нарахувати та виплатити державну та додаткову пенсію відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.09.2007 року по 04.05.2010 року включно.
Підсумовуючи наведене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, проте при ухваленні рішення не врахував приписи норм процесуального права.
Приписи п. 4 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 203 КАС України визначають, що за наслідками апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 205 КАС України суд апеляційної інстанції, розглянувши апеляційну скаргу, постановляє ухвалу в разі скасування судового рішення і залишення позовної заяви без розгляду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції -зміні.
Керуючись ст.ст. 99-100, 160, 183-2, 195, 197, 198, 203, 205, 207, КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області - задовольнити частково.
Позовну заяву в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01.09.2007 року по 04.05.2010 року включно - залишити без розгляду.
В решті постанову Бородянського районного суду Київської області від 08.12.2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, передбаченої ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після надсилання її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.
Головуючий суддя Степанюк А.Г.
Судді: Кузьменко В. В. Василенко Я.М