33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про повернення апеляційної скарги
29 березня 2012 року Справа № 8/2/2012/5003
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуюча суддя Сініцина Л.М., судді Гудак А.В., Олексюк Г.Є., розглянувши апеляційну скаргу прокурора по справі Сопівник А.В. від 13.03.2012 року на рішення господарського суду Вінницької області від 29.02.2012 р. у справі № 8/2/2012/5003
за позовом Заступника військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ
Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник", м. Хмільник, Вінницька область
до відповідача Хмільницької міської ради Вінницької обалсті, м. Хмільник, Вінницька область
про визнання недійсним пункту 1 рішення від 29.01.2004 р. та повернення земельної ділянки
Рішенням господарського суду Вінницької області від 29.02.2012 р. у справі № 8/2/2012/5003 (суддя Грабик В.В.) відмовлено в позові Заступника військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник" до Хмільницької міської ради Вінницької обалсті про визнання недійсним пункту 1 рішення від 29.01.2004 р. та повернення земельної ділянки.
Скаржник прокурор по справі Сопівник А.В. в апеляційній скарзі від 13.03.2012 р. просить скасувати дане рішення та прийняти нове про задоволення позовної заяви військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Центрального військового клінічного санаторію "Хмільник" до Хмільницької міської ради Вінницької обалсті про визнання недійсним пункту 1 рішення від 29.01.2004 р. та повернення земельної ділянки.
Відповідно до частини 2 статті 94 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) апеляційна скарга підписується особою, яка подає скаргу або її представником.
Як вбачається з апеляційної скарги, вона підписана прокурором, який брав участь у справі - Сопівник А.В., а не заступником військового прокурора Вінницького гарнізону, який подав і підписав позовну заяву.
Порядок здійснення представництва визначається нормами ГПК України та інших законів України. Стаття 34 Закону України "Про прокуратуру" визначає завдання прокурора в судовому процесі: прокурор, який бере участь в розгляді справ у судах, додержуючи принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що ґрунтуються на законі.
Відповідно до статті 36 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Формами представництва відповідно до Закону України "Про прокуратуру" є: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, неви-значеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; участь у розгляді судами справ; подання апеляційної, касаційної скарги на судові рішення або заяви про їх перегляд Верховним Судом України, перегляд за нововиявленими обставинами.
Представництво прокуратурою України інтересів держави в суді є одним із видів представництва в суді. За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки. Представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється від інших видів представництва рядом специфічних ознак: складом представників та колом суб'єктів, інтереси яких вони представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації. Отже, за змістом пункту 2 статті 121 Конституції України під представництвом інтересів держави в господарському суді треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи повноваження щодо захисту інтересів держави, вчиняє в суді процесуальні дії. Ці дії включають звернення прокурора до суду з позовною заявою, участь у справах, порушених за його заявою, у разі коли це передбачено законом або визнано за необхідне судом, або за ініціативою прокурора, якщо цього вимагає захист інтересів держави.
Відповідно до статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
ГПК України не визначає, яка саме посадова особа органів прокуратури повинна брати участь у конкретній справі. Певним чином це питання вирішено в інтерпретаційних актах Вищого господарського суду України. У пункті 3 листа від 03.08.1992 р. № 01-8/912, 8а/4 "Про деякі питання застосування Законів України "Про арбітражний суд", "Про прокуратуру" та Арбітражного процесуального кодексу України" зазначається, що питання про те, який прокурор буде брати участь в судовому процесі при розгляді справи, вирішує прокурор Республіки Крим, області чи м. Києва, а про участь прокурора при розгляді справи у Вищому господарському суді України - керівництво Генеральної прокуратури України. Пункт 2 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 22.05.2002 р. № 04-5/570 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" встановлює, що відповідно до статті 13 Закону України "Про прокуратуру" систему органів прокуратури, крім Генеральної прокуратури України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, міських, районних, міжрайонних прокуратур, становлять і інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури. Тому прокурори та заступники прокурорів спеціалізованих прокуратур мають право звертатись до господарського суду з позовами в інтересах держави на загальних підставах. Також у листі від 08.08.1996 р. № 01-8/294 "Про деякі питання участі прокурора в арбітражному процесі" зазначалося, що військові прокуратури регіонів, військові прокуратури Чорноморського флоту та Військово-Морських Сил України мають усі повноваження прокурорів областей щодо участі в судовому процесі. Ці повноваження мають здійснюватись з урахуванням вимог статті 121 Конституції України.
Враховуючи вищевикладене, право підпису апеляційної скарги має військовий прокурор Вінницького гарнізону або його заступник, а не прокурор, який брав участь у справі.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Як вбачається з апеляційної скарги, на її першій сторінці зазначено, що це є позов заступника військового прокурора Вінницького гарнізону, а підписано апеляційну скаргу прокурором по справі Сопівник А.В.
Отже, апеляційну скаргу слід повернути без розгляду.
Відповідно до частини 4 статті 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.
При повторному зверненні, у разі пропуску строку, встановленого для подання апеляційної скарги, апелянт зобов'язаний подати разом з апеляційною скаргою заяву (клопотання) про відновлення строку.
Керуючись статтями 86, 94, 97 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Не приймати до розгляду та повернути апеляційну скаргу прокурора по справі Сопівник А.В. від 13.03.2012 р., всього на 5 аркушах.
Головуюча суддя Л.М. Сініцина
Судді А.В. Гудак
Г.Є. Олексюк