29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"27" березня 2012 р.Справа № 16/5025/176/12
За позовом Приватного підприємства „Агропром”, м. Волочиськ
до Державного підприємства „Дослідне господарство „Шарівка” Хмельницького інституту агропромислового виробництва національної академії аграрних наук України”, Ярмолинецький район с.Шарівка
про стягнення 157 668,15 грн., з яких 119 379,24 грн. основного боргу, 6 707,04 грн. пені, 29 844,81 грн. штрафу, 1 298,14 грн. 3% річних та 438,92 грн. інфляційних витрат
Суддя В. В. Магера
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю від 01.04.2012р.;
ОСОБА_3 -за довіреністю від 10.01.2012р.;
від відповідача: не з'явився.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ч.2 ст.85 ГПК України.
Суть спору: Позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 157 668,15 грн., з яких 119 379,24 грн. основного боргу, 6 707,04 грн. пені, 29 844,81 грн. штрафу, 1 298,14 грн. 3% річних та 438,92 грн. інфляційних витрат за невиконання відповідачем зобов'язань по договору поставки.
Представники позивача в засідання суду 27.03.2012р. прибули, позовні вимоги підтримали та просили про задоволення позову. Вказали на те, що станом на дату проведення судового засідання 27.03.2012р. заборгованість відповідачем не погашена, що підтверджено одностороннім актом звірки розрахунків станом на 26.03.2012р.
Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, повноважного представник в засідання суду не направив, про поважні причини неявки не повідомив, витребуваного судом письмового відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті та розміром не оспорив, хоча про слухання справи повідомлявся належним чином (ухвали суду від 10.02.2012р., від 05.03.2012р., від 19.03.2012р. отримані відповідачем згідно поштових повідомлень про вручення 18.02.2012р, 10.03.2012р., 22.03.2012р.).
Судом в даному випадку приймається до уваги, що неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на іншу дату. Тому, для уникнення зловживання процесуальними правами, враховуючи, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного його повідомлення про слухання справи в суді, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними документами.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
Приватне підприємство „Агропром”, м. Волочиськ як юридична особа зареєстроване 01.03.2004р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №228067 серія А00, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно довідки статистики №301512 серія АБ від 18.02.2010р.
Державне підприємство „Дослідне господарство „Шарівка” Хмельницького інституту агропромислового виробництва національної академії аграрних наук України”, с. Шарівка Ярмолинецького району як юридична особа значиться в ЄДР як юридична особа, що підтверджено витягом з ЄДР від 27.03.2012р. №13424013.
11.05.2011р. між ПП „Агропром” як постачальником та ДП „ДГ „Шарівка” Хмельницького інституту агропромислового виробництва національної академії аграрних наук України” як продавцем було укладено договір поставки №72-05/11ХМ, відповідно до якого в строки, визначені договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця засоби захисту рослин та/або мікродобрива (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість. (п.п.1.1 договору).
Згідно п.п.1.2, 1.3 договору передбачено, що найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, вартість товару загальна, термін оплати а також інші умови будуть визначені в специфікаціях-додатках до договору, який є невід'ємними частинами договору. Якість товару відповідає сертифікату якості підприємства-виробника.
Вказаним договором сторони передбачили, що постачальник зобов'язаний: поставити товар відповідної якості згідно умов даного договору. Передати товар покупцеві із дотриманням термінів поставки, вказаних у додатках. Якщо інше не буде визначено в додатку, базис поставки товару визначається на складі постачальника. (п.п.3.1.1, 3.1.3 договору).
Покупець зобов'язаний прийняти товар у строки, вказані у специфікаціях. Оплатити вартість товару в терміни, вказані в додатках (специфікаціях), враховуючи при цьому умови п.2.3 договору. Сплатити вартість товару без урахування компенсації в разі протермінування оплати відповідно до п.п. 2.4, 2.5 договору.
Згідно п.п.7.2.1,7.2.2 договору передбачено, що покупець несе відповідальність за затримку з оплатою постачальнику за поставлений товар, сплачуючи штраф в розмірі 25% від суми боргу (його несплаченої частини) на перший день прострочення платежу, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБ України, що діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожний ден6ь прострочення оплати. За відмову від приймання товару, зазначеного в додатках до даного договору, від постачальника, якщо це не пов'язано із п.п. 4.1,4.3 договору, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 25% вартості даного товару.
Згідно додатків до договору поставки від 11.05.2011р. №72-05/11ХМ (додаток №1 від 11.05.2011р., додаток №2 від 18.05.2011р., додаток №3 від 19.05.2011р.) сторони визначили між собою назву товару, кількість, ціну, загальну вартість товару, терміни поставки та календарний графік платежів.
Додатком №1 передбачено погашення суми 63 216,00 грн. до 01.09.2011р., додатком №2 - погашення суми 1 506,96 грн. до 01.09.2011р., додатком №3 -погашення суми 54 656,28 грн. до 20.09.2011р.
На виконання умов договору та додатків до нього, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 119 379,24 грн. , саме: по видатковій накладні №РН-0000600 від 16.05.2011р. через ОСОБА_2 по довіреності №7 від 18.04.2011р. товар суму 63 216,00 грн., по видатковій накладній №РН-0000666 від 18.05.2011р. через ОСОБА_2 по довіреності №8 від 17.05.2011р. товар на суму 1 506,96 грн., по видатковій накладні №РН-0000676 від 19.05.2011р. через ОСОБА_2 по довіреності №10 від 19.05.2011р. на товар на суму 54 656,28 грн.
Оскільки відповідач зобов'язання щодо оплати товару належним чином не виконав, позивач звернувся із позовом до суду про стягнення з відповідача 157 668,15 грн., з яких 119 379,24 грн. основного боргу, 6 707,04 грн. пені за період прострочення з 02.09.2011р. по 20.01.2012р., 29 844,81 грн. штрафу, 1 298,14 грн. 3% річних за період з 02.0.2011р. по 20.01.2012р. та 438,92 грн. інфляційних витрат за вересень-грудень 2011р. згідно поданих в матеріали справи розрахунків.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку про таке:
Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке ж положення містить в ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
З матеріалів справи слідує, що зобов'язання по договору поставки від 11.05.2011р. №72-05/11ХМ позивач виконав в повному обсязі, провівши поставку товару в кількості, в терміни та по ціні, що передбачались додатками до договору на загальну суму 119 379,24 грн. Дане підтверджується також видатковими накладними №РН-0000600 від 16.05.2011р., №РН-0000666 від 18.05.2011р., №РН-0000676 від 19.05.2011р., довіреностями на отримання товару №7 від 18.04.2011р., №8 від 17.05.2011р., №10 від 19.05.2011р.
При цьому доказів про сплату відповідачем у встановлені строки боргу в сумі 119 379,24 грн. суду не було подано, доводи позивача не спростовано.
Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).
Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як слідує із матеріалів справи, позивачем проведено нарахування пені в сумі 6 707,04 грн. по заборгованості 64 722,96 грн. за період прострочення з 02.09.2011р. по 20.01.2012р., по заборгованості 119 379,24 грн. за період прострочення з 21.09.2011р. по 20.01.2012р. із врахуванням п.п.7.2.1 договору, а саме: в розмірі подвійного розміру облікової ставки Національного банку України, яка діяла під час прострочення оплати, за кожен день такого прострочення оплати.
Судом в даному випадку приймається до уваги наступне:
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно вимог ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У відповідності зі ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка, зокрема пеня - ч.1 ст. 546 ЦК України, ч.1 ст.549 ЦК України).
Із врахуванням вищевикладених норм та враховуючи умови договору, судом самостійно проведено розрахунок пені по кожній видатковій накладній наступним чином:
№ п/п Видаткова накладнаСума поставленого товару Період прострочення Сума пені
1.№РН-0000600 від 16.05.2011р.63 216,00 грн. з 02.09.2011р. по 20.01.2012р. 3 783,62 грн.
2.№РН-0000666 від 18.05.2011р.1 506,96 грн. з 02.09.2011р. по 20.01.2012р. 90,20 грн.
3.№РН-0000676 від 19.05.2011р.54 656,28 грн.з 21.09.2011р. по 20.01.2012р. 2 830,31
Таким чином, правомірною є пеня в сумі 6 704,13 грн. (3 783,62 грн.+90,20 грн.+2 830,31 грн.), яка підлягає стягненню із відповідача, а в решті пені в сумі 2,91 грн. суд вважає за доцільне відмовити за безпідставністю.
Судом також приймається до уваги, що п.п.7.2.1 договору від 11.05.2011р. №72-05/11ХМ сторони передбачили відповідальність покупця за затримку з оплатою постачальнику за поставлений товар штраф в розмірі 25% від суми боргу (його несплаченої частини) на перший день прострочення платежу.
За таких обставин, правомірним є нарахування штрафу в сумі 29 844,81 грн., що становить 25% від суми боргу.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем також заявлено до стягнення інфляційні витрати в сумі 438,92 грн. за період вересень-грудень 2011р. згідно поданого розрахунку. При обрахуванні сум інфляційних витрат судом до уваги приймається таке.
Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.
Розрахунки Індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться „ланцюговим” методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, №265 „Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін”). Така позиція узгоджується із висновками, викладеними в постанові Вищого господарського суду України від 10.08.2011р. по справі №16/1812-10 щодо нарахування сум інфляційних.
Враховуючи вищенаведене, судом самостійно проведено перерахування суми інфляційних витрат за період жовтень-грудень 2011р. із суми боргу 119 379,24 грн. за наступним розрахунком -119379,24грн. * 100,3002 (індекс інфляції за період жовтень-грудень 2011р):100 = 119 737,62 грн. (борг із врахуванням інфляційних) -119 379,24 грн. (борг) = 358,38 грн.
За таких обставин, правомірною є вимога про стягнення з відповідача 358,38 грн. інфляційних витрат, тому в решті інфляційних в сумі 80,54 грн. суд вважає за доцільне відмовити за безпідставністю.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 1 298,14 грн. за період з 02.09.2011р. по 20.01.2012р. Судом проведено перерахування 3% по кожній видатковій накладні за наступним розрахунком:
№ п/п Видаткова накладнаСума поставленого товару Період прострочення Сума 3% річних
1.№РН-0000600 від 16.05.2011р.63 216,00 грн. з 02.09.2011р. по 20.01.2012р. 732,31 грн.
2.№РН-0000666 від 18.05.2011р.1 506,96 грн. з 02.09.2011р. по 20.01.2012р. 17,46 грн.
3.№РН-0000676 від 19.05.2011р.54 656,28 грн.з 21.09.2011р. по 20.01.2012р. 547,80 грн.
Таким чином, сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 1 297,57 грн. (732,31 грн.+17,46 грн.+547,80 грн.), а в решті 0,57 грн. 3% суд вважає за доцільне відмовити.
За таких обставин, суд вважає, що позовні підлягають частковому задоволенню в сумі 157 584,13 грн., з яких 119 379,24 грн. основного боргу, 6 704,13 грн. пені, 358,38 грн. інфляційних нарахувань, 1 297,57 грн. 3% річних, 29 844,81 грн. штрафу. В позові в частині стягнення з відповідача 2,91 грн. пені, 80,54 грн. інфляційних нарахувань та 0,57 грн. 3% річних, всього в розмірі 84,02 грн., суд вважає за доцільне відмовити.
У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати у справі належить покласти на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст.1, 2, 45, 12, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД, -
Позов Приватного підприємства „Агропром”, м. Волочиськ до Державного підприємства „Дослідне господарство „Шарівка” Хмельницького інституту агропромислового виробництва національної академії аграрних наук України”, Ярмолинецький район с.Шарівка про стягнення 157 668,15 грн., з яких 119 379,24 грн. основного боргу, 6 707,04 грн. пені, 29 844,81 грн. штрафу, 1 298,14 грн. 3% річних та 438,92 грн. інфляційних витрат задовольнити частково.
Стягнути із Державного підприємства „Дослідне господарство „Шарівка” Хмельницького інституту агропромислового виробництва національної академії аграрних наук України”, Ярмолинецький район с.Шарівка Ярмолинецького району (код ЄДРПОУ 00729770) на користь Приватного підприємства „Агропром”, м. Волочиськ (вул Незалежності, 5/1, кв.16, код ЄДРПОУ 32810350) 119 379,24 грн. (сто дев'ятнадцять тисяч триста сімдесят дев'ять гривень 24 коп.) основного боргу, 6 704,13 грн. (шість тисяч сімсот чотири гривні 13 коп.) пені, 358,38 грн. (триста п'ятдесят вісім гривень 38 коп.) інфляційних нарахувань, 1 297,57 грн. (одна тисяча двісті дев'яносто сім гривень 57 коп.) 3% річних, 29 844,81 грн. (двадцять дев'ять тисяч вісімсот сорок чотири гривні 81 коп.) штрафу, 3 153,32 грн. (три тисячі сто п'ятдесят три гривні 32 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
В позові в частині стягнення 2,91 грн. пені, 80,54 грн. інфляційних нарахувань, 0,57 грн. 3% річних відмовити.
Суддя В.В. Магера
Повний текст рішення складено та підписано 30.03.2012 р.:
Віддруковано 2 прим.
1-до матеріалів справи
2-відповідачу (Хмельницька область Ярмолинецький район с. Шарівка, рекоменд. із повідомлен.)