Рішення від 27.03.2012 по справі 15/5025/251/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"27" березня 2012 р.Справа № 15/5025/251/12

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Херсонський машинобудівний завод" м. Херсон

до товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Двір" м.Городок Хмельницька область

про стягнення 531424,65 грн.

Суддя Муха М.Є.

Представники сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 04.01.2012р.

Суть спору: позивач звернувся із позовом до суду про стягнення з відповідача 500 000грн. заборгованості по договору безпроцентної позики № 21/02/11-771 від 21.02.2011р. та 31 424, 65 грн. пені.

Представник позивача в судове засідання не з'явився.

Відповідач письмової позиції з приводу заявлених позовних вимог суду не надав, однак його представник в судовому засіданні щодо наявної заборгованості в сумі 500 000 грн. не заперечує.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

21.02.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Новий двір" (позичальник) та товариством з обмеженою відповідальністю науково - виробничим підприємством "Херсонський машинобудівельний завод" (позикодавець) укладено договір № 21/02/11-771 відповідно до п.1.1 якого позикодавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується надати позичальнику предмет позики (грошові кошти) в розмірі визначеному цим договором, а останній зобов'язується прийняти позику і повернути названу позику позикодавцеві у визначений цим договором строк. Предметом позики є грошові кошти.

Сума позики становить за цим договором 500 000 грн. Позика надається у безготівковому порядку шляхом переказу грошових коштів у розмірі відповідно до п.2.1 договору на розрахунковий рахунок позичальника.

Строк надання позики позичальнику становить 90 банківських днів з моменту надходження коштів на розрахунковий рахунок позичальника. Строк вказаний в п.2.2 договору може бути продовжений за згодою сторін. (п.2 договору).

Позивачем згідно платіжного доручення №1716 від 02.03.2011р. було перераховано ТОВ "Новий двір" 500 000 грн. безпроцентної позики.

Із закінченням строку, вказаного в п.2.2 договору, позичальник зобов'язується протягом одного банківського дня повернути суму позики. Позика повертається у безготівковому порядку, шляхом переказу грошових коштів, у розмірі відповідно до п.2.1 договору, на розрахунковий рахунок позикодавця і вважається поверненою позичальником з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок позикодавця банківської установи, що його обслуговує.

Відповідно до довідки наданої Відділенням №3800 "Херсонська дирекція ПАТ "БАНК ФОРУМ" 90 банківських днів від дати відрахування із ПАТ "БАНК ФОРУМ" коштів, згідно платіжного доручення від 02.03.2011р. за № 1716 у сумі 500 000,00 на поточний рахунок 26002188649 ТОВ "Новий Двір", відкритий у АТ "Райффайзен банк Аваль" у м. Києві МФО 380805, складає у наступному періоді: з 03 березня 2011 року по 13 липня 2011 року.

14.10.2011р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію про повернення суми позики у розмірі 500 000 грн. у строк встановлений ст.530 ЦК України, яка залишена останнім без відповіді.

Пунктом 4.5 договору сторони передбачили відповідальність позичальника за порушення строку повернення позики вказаного в п.3.5 цього договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення повернення позики.

Договір набуває чинності з моменту надання позики позичальнику і є дійсним до моменту його остаточного виконання. (.5.1 договору).

Оскільки відповідач в добровільному порядку не повернув позику у встановлений договором строк позивач звернувся із позовом до суду про повернення 500 000грн. суми позики та про стягнення 31 424,65грн. пені.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку про таке:

Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить в ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи встановлено, що зобов'язання по договору №21/02/11-771 безпроцентної позики від 21.02.2011р. позивач виконав, перерахувавши позику в сумі 500 000грн., що підтверджено поданою в матеріали справи копією платіжного доручення №1716 від 02.03.2011р.

Натомість, доказів на повернення позики в повному обсязі суду не подано, доводи позивача не спростовано.

Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як слідує із матеріалів справи, позивачем проведено нарахування пені в сумі 31 424,65 грн. станом на 09.02.2012р. із врахуванням пунктів 2.2, 3.5, 4.5 договору, а саме: в розмірі подвійного розміру облікової ставки Національного банку України за кожен день такого прострочення повернення позики.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності зі ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка, зокрема пеня - ч.1 ст. 546 ЦК України, ч.1 ст.549 ЦК України).

Із врахуванням вищевикладених норм та враховуючи умови договору, суд вважає, що позивачем правомірно обраховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 31 424,65 грн.

Відповідачем письмової позиції з приводу заявлених позовних вимог суду не надано, однак його представник в судовому засіданні не заперечує щодо наявної заборгованості.

Виходячи із змісту ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст.34 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача правомірними, підтвердженими наявними у справі доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності із ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати у справі належить покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 33, 34, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Херсонський машинобудівний завод" до товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Двір" про стягнення 531424,65 грн. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Двір" м. Городок Хмельницька область вул. Войкова, 14/1А (код за ЄДРПОУ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Херсонський машинобудівний завод" м.Херсон, вул. Тираспільська,1 (код за ЄДРПОУ 35788406) - 500 000 грн. (п'ятсот тисяч гривень 00 коп.) позики, 31 424,65 грн. (тридцять одну тисячу чотириста двадцять чотири гривні 65 коп.) пені та 10 628,50грн. ( десять тисяч шістсот двадцять вісім гривень 50 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Суддя М.Є. Муха

Повний текст рішення виготовлено та підписано 29.03.2012р.

віддруковано 2 примірники: 1 - до справи, 2 - позивачу ( рекомендованим: м.Херсон, вул.Тираспільська,1).

Попередній документ
22312172
Наступний документ
22312175
Інформація про рішення:
№ рішення: 22312174
№ справи: 15/5025/251/12
Дата рішення: 27.03.2012
Дата публікації: 06.04.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Хмельницької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори