02.04.12 Справа № 5021/287/12.
за позовом: Конотопського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно -Західна залізниця» в особі Конотопського будівельно -монтажного експлуатаційного управління № 5, м. Конотоп, Сумська область
до відповідача -Сумського прикордонного загону (військова частина 9953), м. Суми
про стягнення 8918,20 грн.
СУДДЯ МОЇСЕЄНКО В.М.
Представники сторін:
Від позивача - ОСОБА_1 (дов. № 853-ню від 06.03.12р.)
Від відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 25.01.11р.)
Прокурор -не з'явився
За участю секретаря судового засідання Данілової Т.А.
Суть спору: Прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь Міністерства інфраструктури України в особі Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця”в особі Конотопського будівельно-монтажного експлуатаційного управління № 5 -заборгованість за договором на надання експлуатаційних послуг з утримання орендованої будівлі та при будинкової території № 92-10 від 01.08.2010р. в сумі 8918,20 грн.
Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.
Відповідач подав відзив від 27.03.2012р., в якому проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що Постановою Кабінету Міністрів України “Про стан виконання рішень Президента України і Уряду з питань додержання вимог прикордонного і митного законодавства” від 22.02.1994р. №100 (п.8) установлено, що проведення роботи, пов'язаної з обладнанням, утриманням і ремонтом у пунктах пропуску через державний кордон приміщень для виконання зазначених видів контролю та службових приміщень для розміщення відповідних прикордонних підрозділів, що здійснюють контроль на державному кордоні, покладається на Міністерство транспорту (пункти пропуску для залізничного, морського, річкового, паромного та повітряного сполучення).
В судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про зупинення провадження у справі.
Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі суд вважає безпідставним та таким , що задоволенню не підлягає , так як відповідачем не надано жодних доказів підстав зупинення провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
Як вбачається з матеріалів справи, 15.06.2010р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області та відповідачем було укладено договір оренди державного майна № 1540/91-10, згідно з яким останньому передано у строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 375,0 кв. м, які розташовані за адресою Сумська область, м. Конотоп, вул. Свободи, 3, що перебуває на балансі Конотопського будівельно - монтажного експлуатаційного управління № 5 ДТГО “Південно - Західна залізниця”.
01.08.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 92-10 на надання експлуатаційних послуг з утримання орендованої будівлі та прибудинкової території , відповідно до умов якого позивач зобов'язався надавати експлуатаційні послуги з утримання орендованої будівлі та при будинкової території , а відповідач, в свою чергу, брати участь у витратах на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної площі ( за цим договором 282,3 кв.м.).
Відповідно до п. 4.1. договору № 92-10 , сума відшкодування експлуатаційних послуг з утримання орендованої будівлі та при будинкової території визначається калькуляцією, яка є невід'ємною частиною даного договору ( длдаток№1) і перераховується на рахунок підприємства не пізніше місяця наступного за звітним.
Витрати передбачені вказаним договором , які підлягають відшкодуванню відповідачем відповідно до калькуляції ( а.с.14) складають 671,63 грн. , з ПДВ - 805,96 грн. на місяць.
В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач посилаються на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов'язань щодо своєчасного та повного відшкодування експлуатаційних послуг з утримання орендованої будівлі та прибудинкової території , в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 8918,20 грн. за період з січня 2011р. по грудень 2011р.
Відповідач в обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України “Про стан виконання рішень Президента України і Уряду з питань додержання вимог прикордонного і митного законодавства” від 22.02.1994р. №100 (п.8) установлено, що проведення роботи, пов'язаної з обладнанням, утриманням і ремонтом у пунктах пропуску через державний кордон приміщень для виконання зазначених видів контролю та службових приміщень для розміщення відповідних прикордонних підрозділів, що здійснюють контроль на державному кордоні, покладається на Міністерство транспорту (пункти пропуску для залізничного, морського, річкового, паромного та повітряного сполучення). Таким чином, на законодавчому рівні чітко визначено, що обов'язок щодо проведення роботи, пов'язаної з обладнанням, утриманням і ремонтом у пунктах пропуску через державний кордон приміщень для виконання зазначених видів контролю та службових приміщень для розміщення відповідних прикордонних підрозділів, що здійснюють контроль на державному кордоні, покладено на Міністерство транспорту, а тому договори на які посилається позивач суперечать вимогам частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України.
При цьому, суд вважає посилання відповідача необґрунтованими та такими, що не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки суттю вищезазначеного договору є відшкодування експлуатаційних послуг з утримання орендованої будівлі та прибудинкової території, тобто договором не покладається обов'язок на відповідача щодо проведення роботи, пов'язаної з обладнанням, утриманням і ремонтом у пунктах пропуску та службових приміщень для розміщення відповідних прикордонних підрозділів, що здійснюють контроль на державному кордоні. Доказів того, що договір № 92-10 від 01.08.2010р. суперечать вимогам чинного законодавства відповідачем не подано.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач не подав доказів належного виконання зобов'язань щодо своєчасного та повного відшкодування експлуатаційних послуг з утримання орендованої будівлі та прибудинкової території або обґрунтованих заперечень проти позовних вимог, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 8918,20 грн. заборгованості відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем договору № 92-10 від 01.08.10р. на надання експлуатаційних послуг з утримання орендованої будівлі та прибудинкової території.
Згідно Закону України «Про судовий збір», ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню в доход державного бюджету 1609,50 грн. судового збору
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
1.Клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі залишити без задоволення.
2. Позовні вимоги задовольнити.
3.Стягнути з Сумського прикордонного загону (військова частина 9953), пров. Громадянський, 1, м. Суми (код ЄДРПОУ 14321759) на користь Міністерства інфраструктури України в особі Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно -Західна залізниця", вул. Лисенка, 6, м. Київ (код 04713033) в особі Конотопського будівельно -монтажного експлуатаційного управління № 5, вул. Свободи, 57 а, м. Конотоп, Сумська область (код 33239494) 8918,20 грн. боргу за отримані послуги з утримання орендованої будівлі та прибудинкової території .
4.Стягнути з Сумського прикордонного загону (військова частина 9953), пров. Громадянський, 1, м. Суми (код ЄДРПОУ 14321759) в доход державного бюджету м. Суми (р/р 31218206783002 , МФО 837013, ЄДРПОУ 337970593, отримувач - УДКС у м. Суми 22030001) 1609,50 грн. - судового збору.
СУДДЯ В.М.МОЇСЕЄНКО
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 02.04.2012 року.