33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А
про відмову в прийнятті позовної заяви
"28" березня 2012 р. № 497/12
Суддя Павленко Є.В., розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1
до Рівненської торгово-промислової палати
про стягнення 6 471 грн. 00 коп.
Позивач - громадянин ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою про стягнення з Рівненської торгово-промислової палати 6 471 грн. 00 коп., з яких: 4 100 грн. 00 коп. основного боргу за договором про надання послуг, 1 200 грн. 00 коп. витрат за послуги адвоката, 51 грн. 00 коп. судового збору, 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а також 1 000 грн. 00 коп. моральної шкоди.
Дана позовна заява не може бути прийнята до розгляду господарським судом, виходячи з наступного.
З огляду на положення частини 3 статті 22 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Згідно зі статтями 1, 21 ГПК України позивачами в судовому процесі можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, а також громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до приписів вищезазначених статей Кодексу фізичні особи, які не мають статусу суб'єкта підприємницької діяльності, не можуть бути сторонами у господарській справі, окрім спорів, що виникають з корпоративних відносин.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, ОСОБА_1 має статус суб'єкта підприємницької діяльності, що підтверджується наданою позивачем копією відповідного свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.
Водночас, зі змісту самої позовної заяви слідує, що вимоги про стягнення суми боргу за договором про надання послуг та відшкодування моральної шкоди пред'явлено ОСОБА_1 не як суб'єктом господарювання, а як фізичною особою, у той час як спір, що виник між сторонами (стягнення суми заборгованості) не є корпоративним.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Виходячи з наведених законодавчих положень, а також аналізу суб'єктного складу та характеру правовідносин, суд дійшов висновку, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, у зв'язку з чим у прийнятті вказаної позовної заяви слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 12, 21, пунктом 1 частини 1 статті 62 та статтею 86 ГПК України,
1. Відмовити в прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 до Рівненської торгово-промислової палати про стягнення 6 471 грн. 00 коп.
2. Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу.
Суддя Є.В. Павленко