36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
20.03.2012р. Справа № 18/243/12
за позовом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській області, вул.Леніна, 1/23,м.Полтава, 36011
до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 36000
про стягнення 10130,18 гривень
Суддя Іваницький Олексій Тихонович
секретар судового засідання Жадан Т.С.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2.Дов.№ 2 від 04.01.2012 року
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення 10130,18 гривень, за договором оренди нерухомого майна № 501/05-Н від 06.12.2005 року, судовий збір- 1609,50 грн.
23.02.2012 року за вхідним № 2785д(канцелярії суду) начальник регіонального відділення ФДМУ, А.Ю. Бережна на виконання вимог п.4 ухвали суду від 10.02.2012 року витяг з ЄДРПОУ. Суд наданий витяг з ЄДРПОУ прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.
Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, втретє на виклик суду не з"явився, витребувані господарським судом відзив та докази по справі не надав. Ухвала суду про відкладення розгляду справи від 01.02.2011року, яка була адресована відповідачу, повернулися до суду, з відміткою пошти про закінчення терміну зберігання.
В п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" зазначено, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу. Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору
З огляду на вищевикладене, а також достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:
06 грудня 2005 року між Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській області та Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1 укладено договір оренди №501/05-Н від 06.12.2005 року (далі -Договір).
Відповідно до умов Договору, орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв у строкове платне користування державне майно -нежитлове приміщення адміністративного корпусу площею 32,1 кв.м. розташованого за адресою: м.Полтава, вул. Котляревського, 20/8 та знаходиться на балансі професійно-технічного училища №10 м. Полтави. 09.02.2007 року,17.12.2007 року, 17.09.2008 року, 05.06.2009 року, 16.02.2010 року сторонами укладались додаткові угоди до цього Договору стосовно зміни розміру орендної плати.
За змістом ст. 283, 286 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно п. 5.7. Договору у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути в останній день терміну дії цього договору орендодавцеві, або підприємству, вказаному орендодавцем, орендоване майно в належному стані.
Пунктом 2.4. Договору встановлено, що майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.
В зв'язку з порушенням орендарем -ОСОБА_1 умов договору оренди, орендодавець -РВ Фонду державного майна України по Полтавській області не мало наміру продовжувати орендні правовідносини та звернулося до суду з позовом про дострокове розірвання договору оренди та зобов'язання повернути з оренди нерухоме майно, що є державною власністю. Договір оренди №501/05-Н від 06.12.2001 року було розірвано рішенням господарського суду Полтавської області від 21.06.2011 року по справі №18/243/12 ,яке підтримане постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.08.2011 року, цим же рішенням було зобов'язано повернути з оренди нерухоме майно. Отже, відповідач зобов'язаний повернути позивачеві орендоване приміщення за актом у належному стані.
Згідно ч.1.2 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Аналогічний обов'язок орендаря сторонами встановлено в пункті 3.9 Договору.
12 грудня 2011 року між Позивачем та Відповідачем по справі було підписано Акт приймання-передачі нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно з яким орендоване державне майно було повернуто Орендодавцеві.
Враховуючи, що єдиною підставою для користування Відповідачем приміщення є оренда, а також те, що з моменту розірвання договору і до дня підписання Акту приймання-передачі державного майна (12.12.2011 року). Відповідач безпідставно користувався державним майном, Позивачем нарахована неустойка у розмірі подвійної орендної плати, яка згідно з доданим до позовної заяви розрахунком за період з 01 жовтня 2011 року по 12 грудня 2011 року становить 10130,18 грн.
Відповідно до ст. ст. 525-527 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, та одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, орендар не повернув об'єкт оренди орендодавцеві у спосіб, передбачений ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України, що згідно з ч. 2 ст.785 Цивільного кодексу України що є підставою для застосування відповідальності у вигляді неустойки в розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.
Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Відповідно до, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом / статті 43 ГПК України.
Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.
Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 38, 43, 44 - 45, 47і, 49, 69, 75, 78, п.4 ч.І ст. 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 до Державного бюджету України (стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, м. Полтава, вул. Леніна, 1/23, 36014, код ЄДРПОУ 22527015) на рахунок 31110093700002 УДКСУ в м. Полтава, код за ЄДРПОУ 38019510, банк одержувача: ГУДКСУ в Полтавській області, МФО 831019, код бюджетної класифікації 22080200, символ 093 -10130,18 грн. неустойки, та судовий збір -1609,50 грн.
3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 до Державного бюджету України (стягувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, м. Полтава, вул. Леніна, 1/23, 36014, код ЄДРПОУ 22527015) на рахунок 35217014000259 ГУДКСУ у Полтавській області, код за ЄДРПОУ 37959255, МФО 831019 судовий збір -1609,50 грн.
3. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
Повне рішення складено 26.03.2012 р.
СУДДЯ Іваницький О.Т.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.