36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
20.03.2012 р. Справа №18/43/12
за позовом ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до Публічного акціонерного товариства "Полтавський хлібокомбінат", вул. Комарова, 10-а, м. Полтава, 36008
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Базис-Реєстр-Полтавський", вул. Артема, 13, оф. 36, м. Полтава, 36014
про визнання недійсним рішення загальних зборів
Суддя Босий В.П.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 посв.НОМЕР_1
від відповідача: Пелєвін Д.О., паспорт НОМЕР_2, виданий Миргородським МРВ УМВС України в Полтавській області
від третьої особи: не з'явився
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до вимог ст.85 ГПК України.
Суть спору: розглядається позовна заява в якій позивач просить суд:
- Рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Полтавський хлібокомбінат", які відбулися 06 жовтня 2011 р. під номером два в протоколі № 2 зборів, а саме: згідно ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", уповноважити голову ліквідаційної комісії Бойкова С.В. звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство ПАТ "Полтавський хлібокомбінат" визнати недійсним повністю;
- Повноваження голови ліквідаційної комісії ПАТ "Полтавський хлібокомбінат" Бойкова С. В. на звернення до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство ПАТ "Полтавський хлібокомбінат" визнати недійсними повністю;
- Заяву голови ліквідаційної комісії ПАТ “Полтавський хлібокомбінат” Бойкова С.В. до господарського суду Полтавської області про банкрутство ПАТ ”Полтавський хлібокомбінат” визнати недійсною повністю (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 17.01.2012 р.).
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі, посилаючись на те, що на порядок денний позачергових зборів акціонерів 06.10.2011р. було винесено одне питання - про затвердження проміжного ліквідаційного балансу.
Також вказує про відсутність факту порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
06 жовтня 2011 року 13 год. 00 хв. в приміщені ПАТ "Полтавський хлібокомбінат" відбулись позачергові загальні збори акціонерів ПАТ "Полтавський хлібокомбінат".
Як вбачається з матеріалів справи персональне повідомлення акціонерів, публікація повідомлення в офіційному виданні про проведення зборів акціонерів та оформлення протоколів зборів та підсумків голосування здійснювались Товариством з обмеженою відповідальністю "Базис-Реєстр-Полтавський" (36014 м. Полтава, вул. Артема, 13, оф. 36).
В персональному повідомлені акціонерів про проведення загальних зборів акціонерів ПАТ "Полтавський хлібокомбінат" 06 жовтня 2011 року було включено одне питання: Про затвердження проміжного ліквідаційного балансу.
Інших питань в опублікованому порядку денному зборів акціонерів не було.
Як вказує позивач в обґрунтування позовних вимог, загальні збори акціонерів ПАТ "Полтавський хлібокомбінат" 06 жовтня 2011р. прийняли рішення з питання, не включеного до порядку денного зборів, а саме: рішення вказане в протоколі під номером два: "Згідно ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", уповноважити голову ліквідаційної комісії Бойкова С.В. звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство ПАТ "Полтавський хлібокомбінат".
Позивач стверджує, що для надання повноважень голові ліквідаційної комісії для звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство необхідно було скликати загальні збори товариства.
Порядок прийняття рішень загальними зборами акціонерів встановлено ст. 42 Закону України "Про акціонерні товариства". Відповідно до п. 6 ст. 42 загальні збори не можуть приймати рішень з питань не включених до порядку денного.
У разі, якщо питання не було включено до опублікованого порядку денного зборів акціонерного товариства, рішення цих зборів із зазначеного питання повинні визнаватися недійсними через пряму заборону закону (п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 p. N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").
Таким чином, як зазначає позивач, посилаючись п.6 ст. 42 Закону України "Про акціонерні товариства" та постанову Пленуму Верховного Суду України, від 24.10.2008 р. № 13 п. 22 рішення загальних зборів акціонерів ПАТ "Полтавський хлібокомбінат" від 06 жовтня 2011 року вказане в протоколі № 2 під номером два а саме: Згідно ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", уповноважити голову ліквідаційної комісії Бойкова С.В. звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство ПАТ "Полтавський хлібокомбінат" є недійсним.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази суд дійшов до висновку відмовити в позові, виходячи з наступного:
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Виходячи з цього, господарським судам у вирішенні спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід з'ясовувати чи були порушені корпоративні права позивача внаслідок недотримання товариством норм законодавства або вимог установчих документів (п. 2.2. Рекомендацій Президії Вищого Господарського Суду України від 28.12.2007 p. № 04-5/14 “Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин”).
Згідно із п. п. 18, 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства). При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
Як досліджено судом на порядок денний позачергових загальних зборів ПАТ "Полтавський хлібокомбінат" було винесено одне питання - про затвердження проміжного ліквідаційного балансу, що підтверджується повідомленням учасників товариства про порядок денний позачергових зборів, призначених на 06.10.2011 р., протоколом зборів № 2 позачергових зборів ПАТ "Полтавський хлібокомбінат".
Таким чином, додаткових питань на порядок денний зборів не виносилося, на вказаних зборах було розглянуто одне питання.
Позивач не довів, що на позачергових зборах розглядалося два питання.
Факт порушення рішенням зборів від 06.10.2011 р. прав та законних інтересів акціонера товариства - позивача у справі судом не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Як свідчить протокол позачергових загальних зборів від 06.10.2011 р. голова ліквідаційної комісії Бойков С. В. проінформував акціонерів, що кредитори надали заяви на погашення заборгованості на суму 20 519 875 грн., а вартість активів, які є у товаристві складає 18 002 810 грн. 73 коп. Тобто, вказаної суми недостатньо для задоволення вимог кредиторів.
Таким чином, в силу закону ліквідаційна комісія зобов'язана звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство ПАТ "Полтавський хлібокомбінат". Тобто, саме законом Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом передбачена ліквідація юридичної особи через господарський суд, якщо недостатньо коштів для задоволення вимог кредиторів.
За приписами частини четвертої ст. 105 ЦК України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
З огляду на вищевикладене суд відхиляє твердження позивача про те, що для надання повноважень голові ліквідаційної комісії для звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство необхідно було скликати загальні збори товариства.
До того ж, суд вважає, що позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права в частині вимог про визнання недійсним повноваження голови ліквідаційної комісії ПАТ "Полтавський хлібокомбінат" Бойкова С. В. на звернення до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство ПАТ "Полтавський хлібокомбінат".
Відповідно до ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Аналогічні способи захисту порушеного права передбачені ст. 20 ГК України.
У господарського суду відсутні повноваження захищати права позивача у спосіб не передбачений законодавством.
Заявлення вимог, що не відповідають матеріально-правовим способам захисту порушеного права є підставою для відмови у позові.
Не підлягає задоволенню також вимога позивача про визнання недійсною заяви голови ліквідаційної комісії ПАТ “Полтавський хлібокомбінат” Бойкова С.В. до господарського суду Полтавської області про банкрутство ПАТ ”Полтавський хлібокомбінат”, виходячи з наступного:
Статтею 12 ГПК України визначена підвідомчість спорів господарським судам України, відповідно до норм якої господарським судам, зокрема, підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання актів недійсними.
Частиною другою статі 20 Господарського кодексу України як спосіб захисту прав суб'єктів господарювання передбачено визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.
При цьому, під актом розуміється юридична форма рішень державного чи іншого органу, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язків характер для суб'єктів цих відносин, тобто акти ненормативного характеру породжують певні права та обов'язки суб'єкта (або визначеного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
Заява голови ліквідаційної комісії не є актом у розумінні ст. 12 господарського процесуального кодексу України.
Крім того, позивач просить суд стягнути витрати пов'язані з оплатою послуг адвоката в сумі 2400,00 грн., які надані згідно Договору про надання юридичних послуг від 26.12.2011р.
Судом досліджено, що юридичні послуги надані позивачу суб'єктом підприємницької діяльності ФО-П ОСОБА_2.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (наявне в матеріалах справи) та прийняв присягу адвоката України.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про адвокатуру" оплата послуг адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатом чи адвокатським об'єднанням.
Таким чином, кошти сплачені за надання юридичної допомоги суб'єкту підприємницької діяльності не є судовими витратами і не підлягають відшкодуванню, тому суд відмовляє в стягнення 2400,00 грн.
З огляду на вищевикладене суд відмовляє в позові в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 32-33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Відмовити в позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Полтавський хлібокомбінат" повністю.
Суддя Босий В.П.
Повне рішення підписано: 26.03.2012 р.