Справа 22ц-0590/3691/12 Суддя 1 інстанції: Зайченко С.В. Категорія 30 Доповідач: Принцевська В.П. УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 березня 2012 року Апеляційний суд Донецької області у складі: головуючого судді Маширо О.П. суддів: Баркова В.М. , Принцевської В.П. при секрепри секретарі Хачатрян А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Артемвугілля» на рішення Центрально-Міського районного суду м.Горлівки Донецької області від 26 січня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Артемвугілля» про відшкрозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Артемвугілля» на рішення Центрально-Міського районного суду м.Горлівки Донецької області від 26 січня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Артемвугілля» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою здоров»я на виробництві, ВСТАНОВИВ: Рішенням Центрально-Міського районного суду м.Горлівки Донецької області від 26 січня 2012 року позов задоволено частково. З даним рішенням не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Він посилається на теРішенням Центрально-Міського районного суду м.Горлівки Донецької області від 26 січня 2012 року позов задоволено частково. З даним рішенням не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Він посилається на те, що суд не звернув увагу на його доводи, що Законом передбачено відшкодування шкоди, спричиненої здоров»ю працівнику, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, при цьому апелянт посилається на Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року по справі № 1-рп/2004. Також апелянт вважає, що вРішенням Центрально-Міського районного суду м.Горлівки Донецької області від 26 січня 2012 року позов задоволено частково. З даним рішенням не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Він посилається на те, що суд не звернув увагу на його доводи, що Законом передбачено відшкодування шкоди, спричиненої здоров»ю працівнику, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, при цьому апелянт посилається на Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року по справі № 1-рп/2004. Також апелянт вважає, що в матеріалах справи немає доказів в підтвердження моральних страждань позивача, що підставою для відшкодування моральної шкоди може бути висновок лікаря Рішенням Центрально-Міського районного суду м.Горлівки Донецької області від 26 січня 2012 року позов задоволено частково. З даним рішенням не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Він посилається на те, що суд не звернув увагу на його доводи, що Законом передбачено відшкодування шкоди, спричиненої здоров»ю працівнику, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, при цьому апелянт посилається на Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року по справі № 1-рп/2004. Також апелянт вважає, що в матеріалах справи немає доказів в підтвердження моральних страждань позивача, що підставою для відшкодування моральної шкоди може бути висновок лікаря -психіатра ЛПУ або МСЕК про стрес (депресію), яку отримав потерпілий в наслідок травми (профзахворювання). Просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалитинове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В судове засідання представник апелянта не з»явився, був повідомлений про час і місце судового засдіання телефонограмою № 94, яка зареєстрована в журналі телефонограм № 2. Позивач в судовому засіданні заперечував проти доводів апелянта, та просив відхилити апелПозивач в судовому засіданні заперечував проти доводів апелянта, та просив відхилити апеляційну скаргу. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає необхідним відхилити апеляційну скаргу з наступних підстав. Статтею 60 Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, що позивачем не надано достатньо доказів в підтвердження того, що йому спричинено моральну шкоду внаслідок професійного захворювання, оскільки суд першої інстанції правильно встановив, що позивач з 29.09.1997 року по 16.08.2011 рік працю Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, що позивачем не надано достатньо доказів в підтвердження того, що йому спричинено моральну шкоду внаслідок професійного захворювання, оскільки суд першої інстанції правильно встановив, що позивач з 29.09.1997 року по 16.08.2011 рік працював в якості підземного гірничого робітника та машиніста електровоза на шахті ім. В.І. Леніна ДП «Артемвугілля». 25.05.2011 року відповідачем було складено акт № 26 розслідування хронічного професійного захворювання. Після проходження ним тривалого лікування в умовах стаціонару висновком МСЕК первинно з 15.08.2011 року йому встановлАпеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, що позивачем не надано достатньо доказів в підтвердження того, що йому спричинено моральну шкоду внаслідок професійного захворювання, оскільки суд першої інстанції правильно встановив, що позивач з 29.09.1997 року по 16.08.2011 рік працював в якості підземного гірничого робітника та машиніста електровоза на шахті ім. В.І. Леніна ДП «Артемвугілля». 25.05.2011 року відповідачем було складено акт № 26 розслідування хронічного професійного захворювання. Після проходження ним тривалого лікування в умовах стаціонару висновком МСЕК первинно з 15.08.2011 року йому встановлено 50% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності за вищевказаним захворюванням. Також апеляційний суд не погоджується з доводами апелянта, що Рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 року по справі № 1-рп/2004 роз»яснено, що законодавством України передбачено відшкодування шкоди, спричинено Також апеляційний суд не погоджується з доводами апелянта, що Рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 року по справі № 1-рп/2004 роз»яснено, що законодавством України передбачено відшкодування шкоди, спричиненої здоров»ю працівника, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, а не підприємством з наступних підстав. Конституційний Суд України в своєму Рішенні від 08.10.2008, № 20-рп/2008 встановив, що положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону N 717-V скТакож апеляційний суд не погоджується з доводами апелянта, що Рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 року по справі № 1-рп/2004 роз»яснено, що законодавством України передбачено відшкодування шкоди, спричиненої здоров»ю працівника, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, а не підприємством з наступних підстав. Конституційний Суд України в своєму Рішенні від 08.10.2008, № 20-рп/2008 встановив, що положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону N 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону N 1105-XIV. Проте Конституційний Суд України роз»яснив в даному Рішенні, що саме правоТакож апеляційний суд не погоджується з доводами апелянта, що Рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 року по справі № 1-рп/2004 роз»яснено, що законодавством України передбачено відшкодування шкоди, спричиненої здоров»ю працівника, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, а не підприємством з наступних підстав. Конституційний Суд України в своєму Рішенні від 08.10.2008, № 20-рп/2008 встановив, що положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону N 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону N 1105-XIV. Проте Конституційний Суд України роз»яснив в даному Рішенні, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 2371 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення необхідно залишити без змін. Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Державного підприємства «Артемвугілля» відхилити. Рішення Центрально-Міського районного судуРішення Центрально-Міського районного суду м.Горлівки Донецької області від 25 січня 2012 року залишити без змін. Ухвала набирає законної сили в момент проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до касаційного суду протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили. Головуючий Судді