"27" березня 2012 р. Справа № 5016/4184/2011(12/11)
За позовом в.о. Прокурора Ленінського району м. Харкова (61093, м. Харків, вулиця Ільїн-ська, 4) в інтересах держави в особі:
- Міністерства аграрної політики та продовольства України
(01001, м. Київ, вул. Хрещатик,24)
- Державного підприємства “Харківський завод шампанських вин”
(61017, м. Харків, вул. Лозівська, 20)
до відповідача: Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Лиманський”
(57550, Миколаївська область, Очаківський район, с. Куцуруб, вул. Очаків-
ська, 120)
про: стягнення 3980437 грн. 72 коп.
Суддя Семенов А.К.
Представники сторін:
Від 1-го позивача: не присутні.
Від 2-го позивача: не присутні.
Від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 29.09.11 року.
В судовому засіданні приймає участь прокурор Круш Т.О.
Позов поданий в січні 2011 року виконуючим обов'язки прокурора Ленінського райо-ну м. Харкова в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України та ДП "Харківський завод шампанських вин" про стягнення з СВК "Лиманський" 3980437 грн. 72 коп.
Позов обґрунтовується незаконністю перерахування грошових коштів Державним підприємством «Харківський завод шампанських вин»та їх безпідставним набуттям СВК “Лиманський”.
Прокурор в усній формі позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві.
Перший позивач свого представника у судове засідання не направив, про своє відно-шення до спору не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Другий позивач (ДП “Харківський завод шампанських вин ”) свого представника у судове засідання не направив, письмові пояснення по суті спору надав, проти позову запере-чує повністю.
Відповідач (СВК “Лиманський”) письмовій формі проти позову заперечує, свого представника у судове засідання направив, котрий в усній формі заперечення проти позову підтвердив, просив у позові відмовити повністю..
Згідно з вимогами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 27.03.2012 року оголоше-ні вступна та резолютивна частини рішення.
Обставини справи.
15 квітня 2010 року господарським судом Харківської області за заявою СВК “Ли-манський” було відкрито провадження у справі № Б-50/70-10 про банкрутство Державного підприємства “Харківський завод шампанських вин ” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (Т.2 а.с.25-26).
Підставою для відкриття справи про банкрутство було непогашення заборгованості ДП “Харківський завод шампанських вин ” перед СВК “Лиманський” за договором постав-ки №22/10/08 від 07.10.2008 року у розмірі 3980437 грн.72 коп.
20 квітня 2010 року між Державним підприємством “Харківський завод шампансь-ких вин” (за договором боржник) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом “Ли-манський” (за договором кредитор) укладено договір про врегулювання спору (Т.2 а.с.33).
У пункті 1 договору про врегулювання спору зазначено, що заборгованість боржника перед кредитором, котра виникла в результаті невиконання грошового зобов'язання по дого-вору поставки шампанського виноматеріалу №22/10/08 від 07.10.2008 року, станом на 20.04.2010 року складає 3980437 грн. 40 коп.
Пунктом 2 договору про врегулювання спору визначено, що боржник погасить кре-дитору заборгованість в такому порядку:
- до 05.10.2010 року перерахує на розрахунковий рахунок кредитора 1000000 грн.
- до 15.10.2010 року перерахує на розрахунковий рахунок кредитора 2980437 грн.
72 коп.
26 квітня 2010 року ухвалою господарського суду Харківської області по справі № Б-50/70-10 було введено процедуру розпорядження майном Державного підприємства “Харківський завод шампанських вин ” та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Бідну О.І. (Т. 2 а.с.27-30).
В період з 04.10.2010 року по 07.10.2010 року директор ДП «Харківський завод шам-панських вин»перерахував СВК «Лиманський»грошові кошти в сумі 3980437 грн. 72 коп. Це підтверджується платіжними дорученнями (Т. 1 а.с.43-45).
У січні 2011 року в.о. прокурора Ленінського району м. Харкова звернувся з позовом до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Міністерства аграр-ної політики та продовольства України та Державного підприємства “Харківський завод шампанських вин ” і просить стягнути з відповідача (СВК «Лиманський») 3980437 грн. 72 коп.
Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що в період з 04.10.2010 року по 07.10.2010 року директор ДП «Харківський завод шампанських вин»неправомірно перера-хував грошові кошти в сумі 3980437 грн. 72 коп. СВК «Лиманський», а саме:
- здійснив це в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів;
- здійснив це без погодження з арбітражним керуючим, тобто, самостійно розпоря-
дився майном підприємства, вартість якого перевищує один відсоток балансової
вартості активів ДП «Харківський завод шаманських вин.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на ст.ст. 12,13,14 Закону Ук-раїни «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та ст. 1212 Цивільного кодексу України.
23.03.2012 року до господарського суду Миколаївської області від директора ДП «Харківський завод шампанських вин»надійшло письмове пояснення, яким він просить в задоволенні позову в.о. прокурора Ленінського району м. Харкова до СВК «Лиманський»про стягнення грошових коштів в сумі 3980437 грн. 72 коп. відмовити.
У вказаному письмовому поясненні та в раніш наданих письмових процесуальних документах ДП «Харківський завод шампанських вин»зазначає такі підстави для відмови в позові:
- договір про врегулювання спору від 20.04.2010 року був укладений до введення гос-подарським судом Харківської області процедури розпорядження майном ДП «ХЗШВ», а то-му керівник ДП «ХЗШВ»не був обмежений необхідністю погоджувати укладення вказано-го договору із розпорядником майна.
- дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного у справі №Б-50/70-10 про банкрутство ДП «ХЗШВ» не поширювалась на зобов'язання, які виникли у ДП «Харків- сякий завод шампанських вин»за договором про врегулювання спору від 20.04.2010 року;
- ДП «Харківський завод шампанських вин»сплатило заборгованість, тому по даній справі відсутній предмет спору;
- відсутнє право на позов, оскільки при розгляді справи №Б-50/70-10 встановлено відсутність порушення прав ДП «Харківський завод шампанських вин» та СВК «Лимансь-
кий»і на теперішній час будь-які спірні відносини між ними.
Відповідач (СВК «Лиманський»), як вже вище вказано свого представника у судове засідання направив, проти позову заперечує, оскільки ДП «ХЗШВ»перерахуванням СВК «Лиманський»грошових коштів у суміі 3980437 грн. 72 коп. виконало свої зобов'язання за договором про врегулювання спору від 20.04.2010 року. Підстави для визнання перераху-вання Державним підприємством «ХЗШВ»грошових коштів відповідачеві (СВК «Лимансь-кий») незаконними та безпідставного їх набуття останнім відсутні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників учасників судового проце-су, господарський суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову повністю на підставі нижченаведеного.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обста-вини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встанов-люються, зокрема, такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в справі.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.01.2011 заяву СВК "Лиман-ський" про відкликання заяви про порушення справи № Б-50/70-10 про банкрутство ДП "Харківський завод шампанських вин" задоволено, заяву залишено без розгляду, скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, скасовано заходи щодо забезпечення вимог кре-диторів, вжиті відповідно до ухвали від 19.10.2010 року. Підставою для відкликання заяви було повне погашення заборгованості за договором поставки № 22/10/08 від 07.10.2008 року, яка була підставою для порушення провадження у справі про банкрутство боржника.
При розгляді справи № Б-50/70-10 судами було встановлено, що подана 19.10.2010 ро-ку СВК "Лиманський" заява про відкликання заяви про порушення справи про банкрутство відповідає вимогам ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: подана до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство та не порушує прав боржника та кредитора.
Згідно ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або ви-знання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення вико-нання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'яз-кових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення за-ходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверд-жені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборго-ваності із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, подат-ків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до борж-ника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також креди-тори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори -кре-дитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
У пункті 43 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №15 «Про судову практику в справах про банкрутство»зазначено:«Дія мораторію поширюється виключно на вимоги виконавчих документів, що одержані кредиторами за їх позовами або безспірними вимогами зобов'язально - правового характеру на всі види забезпечення вико-нання зобов'язань неплатоспроможного боржника, зокрема зупиняє заходи звернення стяг-нення на заставлене майно та майно, яке знаходиться у податковій заставі на задоволення вмог кредиторів, забезпечених заставою майна боржника, на вимоги щодо стягнення фінан-сових санкцій за порушення норм антимонопольного, банківського, валютного законодавст-ва, законодавства про цінні папери, про ціноутворення тощо».
Таким чином, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це, перш за все, захід, спрямований на зупинення процедури примусового стягнення з боржника грошових зобо-в'язань на користь конкурсних кредиторів, яка проводиться у відповідності з нормами Зако-ну України «Про виконавче провадження», або іншими спеціальними нормами. В той же час, мораторій не може обмежувати боржника, стійка фінансова неплатоспроможність якого не встановлена належними чином, в обсязі його прав та обов'язків як самостійного суб'єкта гос-подарської діяльності, в тому числі, і в праві добровільного виконання своїх зобов'язань пе-ред поточними кредиторами.
Зобов'язання ДП «Харківський завод шампанських вин»щодо сплати СВК “Лимансь-кий” грошових коштів в сумі 3980437 грн. 40 коп. за Договором про врегулювання спору від 20.04.2010 року виникли після порушення справи №Б-50/70-10 про банкрутство ДП «Харкав-ський завод шампанських вин», а тому не відносяться до зобов'язань, стягнення за якими від-бувається у примусовому порядку на підставі відповідних виконавчих документів. СВК «Ли-манський»набув статусу поточного кредитору, погашення грошових зобов'язань перед яким з боку боржника (ДП «Харківський завод шампанських вин»), законодавством не забороне-но.
Прокурором не подано допустимих доказів того, що грошові кошти, які перераховані відповідачу в сумі 3980437 грн. 72 коп. перевищують один відсоток балансової вартості ак-тивів ДП «Харківський завод шампанських вин», тобто, не доведена необхідність погоджен-ня цієї фінансової операції з арбітражним керуючим (розпорядником майна). Письмове по-яснення прокурора Ленінського району м. Харкова, в котрому зазначається, що сума 3980437 грн. 72 коп. перевищує один відсоток балансової вартості активів ДП «Харківський завод шампанських вин, не є допустимим (відповідно до статті 34 ГПК України) доказом по цієї справі (т.1, аркуш справи 100).
Посилання прокурора та першого позивача (в обґрунтування позову) на ст. 1212 Ци-вільного кодексу України, як на одержання відповідачем грошових коштів без достатньої правової підстави не обґрунтовано, а саме.
У частині 1 статті 1212 Цивільного кодексу України зазначено: «Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала».
З матеріалів справи вбачається, що між ДП “Харківський завод шампанських вин ” та СВК “Лиманський” 20 квітня 2010 року був укладений договір про врегулювання спору.
Відповідно до цього договору ДП “Харківський завод шампанських вин ” зобов'яза-лося сплатити СВК “Лиманський” грошові кошти в сумі в розмірі 3980437 грн. 40 коп.
Відповідно до ст.ст. 525,526,629 Цивільного кодексу України, зобов'язання має вико-нуватися відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від зобов'я-
зання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для вико-нання сторонами.
На виконання свого зобов'язання по цьому договору ДП “Харківський завод шампан-ських вин ” перерахувало СВК “Лиманський”, а останній прийняв від першого грошові кош-ти в сумі 3980437 грн. 40 коп.
Грошові кошти в сумі 3980437 грн. 40 коп. були перераховані ДП “Харківський завод шампанських вин ”та отримані СВК “Лиманський” на підставі договору. Тобто, на правовій підставі.
Крім того, обставини, на які посилається прокурор, як на підставу свого позову по да-ній справі (перерахування грошових коштів в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів в процесі провадження у справі № Б-50/70-10 про банкрутство Державного під-приємства “Харківський завод шампанських вин ”, перерахування суми грошових коштів, яка перевищує балансову вартість активів ДП “Харківський завод шампанських вин ” понад 1% без погодження з розпорядником майна), можуть бути підставами для визнання догово-ру від 20.04.2010 року про врегулювання спору недійсним та застосування наслідків недійс-ності правочину.
Проте, договір про врегулювання спору від 20.04.2010 року сторонами не розірваний, недійсним не визнаний, в установленому порядку не оскаржений, позов, щодо застосування наслідків нікчемності правочину не поданий. Отже, договір про врегулювання спору від 20.04.2010 року на теперішній час є чинним.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Прокурором не доведена, незаконність перерахування ДП “Харківський завод шам-панських вин ” СВК «Лиманський»грошових коштів в сумі 3980437 грн. 72 коп.
Прокурором не доведено, що СВК «Лиманський»набув грошові кошти в сумі 3980437 грн. 40 коп. без достатньої правової підстави або підстава, на якій він був набутий, згодом відпала.
Отже, в позові слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 32-34,44,49,82,84,85 ГПК України, господарський суд
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеля-ційним господарським судом.
Оформлене відповідно до статті 84 ГПК України, рішення підписано 30.03.2012 року.
Суддя А.К.Семенов