"29" березня 2012 р. Справа № 5016/566/2012
Суддя Семенчук Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви
За позовом: Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»,
83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2-а,
54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20/8,
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт -Південь»,
54001, м. Миколаїв, вул. Інженерна, 19,
Третя особа 1 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області,
54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/23,
Третя особа 2 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «БаГор-Сервіс»,
54001, м. Миколаїв, вул. вул. Карла Лібкнехта, 12, кв. 39,
про: визнання недійсним звіту про оцінку описаного і арештованого майна.
встановив: Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк»звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт -Південь»про визнання недійсним звіту про оцінку описаного і арештованого майна ТОВ «БаГор-Сервіс», а саме бази паливно-мастильних матеріалів, що розташована на земельній ділянці площею 0,8269 га за адресою: м. Миколаїв, вул. Кіровоградська, 35, складеного експертом ТОВ «Експерт-Південь»Шустаковським В.А.
За статтею 1 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначена підвідомчість спорів, що розглядаються господарськими судами: справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні, виконанні господарських договорів та з інших підстав.
Аналіз положень статей 3 та 12 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” встановлюють, що оцінка майна є процесом визначення вартості майна за певною процедурою та результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача з визначених питань, за наслідками проведеної оцінки складається звіт про оцінку майна.
Відповідно до преамбули Закону України “Про виконавче провадження” цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Здійснення оцінки майна в порядку, передбаченому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність віднесено до обов'язків державного виконавця при здійсненні виконавчих дій. Таким чином, залучення до проведення виконавчих дій органів, установ, осіб (в тому числі для проведення оцінки) здійснюється відповідно до вимог Закону України “Про виконавче провадження”.
Статтею 58 вищенаведеного Закону визначено право сторін у виконавчому провадженні на оскарження оцінки майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця про таку оцінку, саме як оскарження дії державного виконавця в межах виконавчого провадження щодо прийняття державним виконавцем оцінки майна, що здійснювалась з порушенням чинного законодавства, а не в порядку позовного провадження в межах господарського судочинства.
Оцінка майна, здійснена в процедурі виконавчого провадження, за своєю правовою природою не спричиняє прийняття акта нормативного чи ненормативного характеру, виникнення прав чи обов'язків позивача, а є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань, а відтак не може бути предметом оспорювання у господарському суді. Такої ж правової позиції дотримується Вищий Господарський Суд України в постанові від 14.06.2011 року справа № 2/5/2011/5003.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що у прийнятті позовної заяви слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
На підставі ст. 7 Закону України “Про судовий збір” позивачу слід повернути судовий збір в сумі 1073,00 грн., сплачений за платіжним дорученням № 162 від 26.03.2012 р.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України , - суд
1. У прийнятті позовної заяви відмовити.
2. Повернути Філії Публічного акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний банк ” в м. Миколаєві (код 23042001 ) зі спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у сумі 1073,00 грн., сплачений платіжним дорученням № 162 від 26.03.2012 р.
Суддя
Н.О.Семенчук