Кіровоградської області
"27" березня 2012 р.Справа № 5013/73/12
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №5013/73/12
за позовом: заступника військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області, м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 84/37
до відповідача: квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда, м. Кіровоград, пров. Училищний, 8
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
І - комунального підприємства "Лісове" Лісівської селищної ради, Кіровоградська область, Олександрівський район, с. Лісове
ІІ - військової частини А0981, м. Кіровоград-25
про заборону вчиняти певні дії та зобов'язання вчинити певні дії,
Представники сторін:
від позивача - завідувач юридичного сектору ОСОБА_1., довіреність №04-4/119 від 10.01.2012р.;
від відповідача - юрисконсульт ОСОБА_2., довіреність №1193 від 15.08.2011р.;
від третьої особи І - керівник Демешко І.О.;
від третьої особи ІІ - юрисконсульт ОСОБА_3., довіреність №83 від 16.01.2012 р.;
у судовому засіданні брав участь помічник військового прокурора Кіровоградського гарнізону Грива Ю.В. (посвідчення НОМЕР_1).
Заступник військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області звернувся до господарського суду з позовною заявою про заборону квартирно-експлуатаційному відділу м. Кіровограда використовувати артезіанську свердловину до отримання дозволу на спеціальне водокористування, яка розташована на території військової частини А0981 (м. Кіровоград 25, територіальне місцезнаходження - Кіровоградська область, Олександрівський район, смт. Лісове). Крім того, прокурор просить зобов'язати відповідача отримати дозвіл на спеціальне водокористування на артезіанську свердловину, розташовану на території військової частини А0981 (м. Кіровоград 25, територіальне місцезнаходження - Кіровоградська область, Олександрівський район, смт. Лісове), судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 23.02.2012р. до участі у справі залучено комунальне підприємство "Лісове" Лісівської селищної ради та військову частину А0981 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Позивач позов не підтримав, вважає, що спір не є підвідомчим господарському суду, тому просить припинити провадження на підставі п.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач позов не визнав в частині заборони квартирно-експлуатаційному відділу м. Кіровограда використовувати артезіанську свердловину до отримання дозволу на спеціальне водокористування, яка розташована на території військової частини А0981 та просить в цій частині відмовити в задоволенні позовних вимог. В частині зобов'язання відповідача отримати дозвіл на спеціальне водокористування на артезіанську свердловину, розташовану на території військової частини А0981, квартирно-експлуатаційний відділ м. Кіровограда надав пояснення про те, що останній звертався до державного управління навколишнього природного середовища в Кіровоградській області за отриманням такого дозволу, але дозвіл не видано з посиланням на те, що його буде видано після отримання комунальним підприємством "Лісове" Лісівської селищної ради дозволу на спеціальне водокористування або після вирішення питання щодо очистки стічних вод та їх скиду у водний об"єкт з розробленням гранично допустимого скиду речовин у водний об"єкт зі зворотними водами.
Представник комунального підприємства "Лісове" Лісівської селищної ради пояснив, що на баланс підприємства передачно очисні споруди, які знаходяться в військовому містечку №25, які раніше перебували на балансі квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда. КП "Лісове" зверталось до державного управління навколишнього природного середовища в Кіровоградській області за отриманням тимчасового дозволу на спецводокористування до проведення реконструкції очисних споруд. Але такого дозволу підприємство не отримало за нестачею коштів.
Представник військової частини А0981 пояснив, що військова частина дозвіл на спеціальне водокористування з метою водопостачання та скиду зворотних вод отримала 27.04.2005 року на строк 3 роки, тобто до 27.04.2008 р. На час отримання дозволу і артезіанські свердловини і очисні споруди знаходились на балансі військової частини. На даний час артезіанські скважини перебувають на балансі квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда, а очисні споруди - на балансі комунального підприємства "Лісове" Лісівської селищної ради. Представник військової частини А0981 підтримав позицію відповідача та зазначив, зокрема, про те, що заборона відповідачу використовувати артезіанські свердловини протирічить вимогам чинного законодавства, оскільки така заборона призведе до припинення водопостачання військовій частині А 0981, яка входить до затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України №520-р від 13.05.2009 р. Переліку військових частин Збройних Сил, які не підлягають відключенню від мереж газо-, водо- та теплопостачання.
У судовому засіданні 13.03.2012 р. оголошувалась перерва до 12 год. 00 хв. 27.03.2012 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, господарський суд
27.04.2005 р. військова частина А0981, на території якої знаходились три артезіанські свердловини глибиною 73,0 м, 82,0 м, 90,5 м кожна та очисні споруди, отримала дозвіл на спеціальне водокористування з метою водопостачання та скиду зворотних вод на строк до 27.04.2008 р. (т.1, а.с.134-137).
Підпунктом "б" п. 5 цього дозволу визначено основні показники діяльності об"єкта водокористувача або проектуємого об"єкту - холодне водопостачання та система опалення об"єктів військової частини та домоуправління №2 Кіровоградської КЕВ району.
По закінченні строку дії вищезгаданого дозволу дія його не продовжувалась і новий дозвіл на спецводокористування військовій частині не видавався.
Із змісту довідки квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда (надалі - КЕВ м. Кіровограда) №188 від 24.01.2012 р. (т.1, а.с.10) вбачається, що балансоутримувачем трьох артезіанських свердловин, які розташовані на території військової частини А0981 є відповідач.
Поряд з цим очисні споруди, які знаходяться в військовому містечку №25 (територія військової частини А 0981), були передані на баланс комунального підприємства "Лісове" Лісівської селищної ради (надалі - КП "Лісове").
Прокурор в своєму позові та поясненнях зазначає, що артезіанські свердловини, які знаходяться на балансі КЕВ м. Кіровограда використовуються для видобутку корисних копалин загальнодержавного значення - питної води без дозволу на спеціальне водокористування.
Так, за результатами проведеної у квітні місяці 2011 року перевірки (акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №07-109 від 06-08.04.2011 р., т.1, а.с.38-43), відповідачу було внесено припис від 11.04.2011 № 108 про усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки, зокрема про отримання дозволу на спеціальне водокористування.
Військовою прокуратурою, в свою чергу, 26.04.2011 та 15.09.2011 на адресу КЕВ м. Кіровограда було внесено 2 подання про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, причин цих порушень і умов, що їм сприяють в діяльності службових осіб Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда (а.с. 11 - 14).
Оскільки відповідачем дозвіл на спеціальне водокористування не отримано прокурор звернувся до господарського суду та просить заборонити КЕВ м. Кіровограда використовувати артезіанські свердловини до отримання дозволу на спеціальне водокористування та зобов'язати відповідача отримати відповідний дозвіл.
В ході вирішення спору у даній справі, відповідач звернувся до державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області з клопотанням (лист №481 від 02.03.2012 р., т.1, а.с.140) про видачу КЕВ м. Кіровограда дозволу на спеціальне водокористування.
На що державне управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області листом №750-06/06-2 від 20.03.2012 р. (т.2, а.с.3) повідомило про те, що дозвіл на спецводокористування буде видано після отримання КП "Лісове" дозволу на спецводокористування або після вирішення КЕВ м. Кіровограда питання щодо очистки стічних вод та їх скиду.
При вирішенні даного спору господарський суд враховує положення ст. 124 Конституції України, відповідно до якої юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають у державі.
За змістом ст.ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи за участю підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 12 цього кодексу господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім визначених у цьому пункті випадків. Поряд з цим даний пункт містить вичерпний перелік спорів, які не підлягають розгляду господарським судом. До них відносяться: спори про приватизацію державного житлового фонду; спори, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спори про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спори, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інші спори, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.
Поданий прокурором спір не підпадає під жодну з перелічених підстав.
Таким чином, враховуючи суб"єктний склад сторін та предмет позову, господарський суд прийшов до висновку, що спір у даній справі підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
З огляду на викладене клопотання позивача про припинення провадження у даній справі на підставі п.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що спір не є підвідомчим господарському суду, не підлягає задоволенню.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми чинного законодавства, господарський суд вважає, що позов прокурора не підлягає задоволенню в силу наступного.
Із матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що три артезіанські свердловини розташовані на території військової частини А 0981 і використовуються з для водопостачання, зокрема, цієї військової частини.
Прокурор наполягає на забороні КЕВ м. Кіровограда використовувати лише одну артезіанську свердловину, при цьому не обгрунтовує та не підтверджує належними доказами, яка саме сверловина не підлягає використанню відповідачем. Прокурором не надано належних дказів на підтвердження того, що одна із трьох артезіанських свердловин не використовується військовою частиною А 0981.
Таким чином заборона використовувати артезіанську свердловину призведе до припинення водопостачання військовій частині А 0981.
Але 13.05.2009 р. Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження № 520-р "Деякі питання безперебійного забезпечення електричною енергією, природним газом, водо- та теплопостачанням військових частин Збройних Сил". Даним розпорядженням затверджено Перелік військових частин Збройних Сил, які не підлягають відключенню від мереж газо-, водо- та теплопостачання (додаток 2). До цього Переліку включено, зокрема, військову частину А 0981.
Отже, вимоги військового прокурора про заборону використання артезіанської сердловини протирічать вимогам вищезгаданого розпорядження Кабінету Міністрів України, а тому не можуть бути задоволені господарським судом.
Крім того, господарський суд прийшов до висновку, що прокурором невірно обрано спосіб захисту порушеного права.
Так, відповідно до норм ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За змістом вказаної статті, звертаючись до суду з позовом, особа має обґрунтувати порушення свого права або інтересу стосовно предмету спору.
Вирішуючи спір, господарський суд встановлює відповідність обраного позивачем способу захисту його порушеного права чи охоронюваного законом інтересу нормам чинного законодавства.
В разі, якщо суд дійде висновку, що позивачем невірно обрано спосіб захисту він повинен відмовити в задоволенні позовних вимог (п.4.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Господарський суд враховує, що відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, Цивільним Кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також іншим спеціальним законодавством, зокрема Водним Кодексом України.
Статтею 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", позивачу, як спеціально уповноваженому органу з питань екології та природних ресурсів, надано право здійснювати контроль за використанням та охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів, територіальних вод, дотриманням норм екологічної безпеки, а також подання позовів про відшкодування збитків, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Статтею 19 Водного Кодексу України передбачено, що державний контроль за використанням і відтворенням водних ресурсів здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його територіальними органами, а також іншими спеціально уповноваженими на це органами виконавчої влади. Порядок здійснення державного контролю у галузі використання вод визначається відповідно до закону.
Відповідно до Положення про державну екологічну інспекцію в Кіровоградській області, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 19.02.2007року №55, Державна екологічна інспекція в Кіровоградській області здійснює реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на території Кіровоградської області.
В силу вимог частин 1, 3 статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України - на пільгових умовах.
Згідно з вимогами пунктів 1, 9 ст. 44, ст. 49 Водного Кодексу України водокористувачі зобов'язані економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відновлення, поліпшення якості та здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу на спецводокористування, який оформляється державними органами охорони навколишнього природного середовища.
Видача дозволу на спецводокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обгрунтуванням потреби у воді, погодженим з відповідними органами. У дозволі визначаються ліміти забору води та скидання забруднюючих речовин.
Пунктом "ж" частини першої статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях віднесено, зокрема, обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об'єктів, незалежно від їх підпорядкування та форм власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.
Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 15 Водного Кодексу України до відання спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить прийняття у встановленому порядку рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів в разі порушення ними вимог водного законодавства.
Рішення про обмеження, тимчасову заборону та припинення діяльності підприємств у разі порушення ними природоохоронного законодавства приймають відповідні органи в межах своєї компетенції, в тому числі Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях, а також спеціально уповноважені державні органи та органи місцевого самоврядування (п.3 Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, затвердженого постановою Верховної ради України від 29.10.1992 р.)
Господарський суд враховує, що заборона відповідачу використовувати артезіанську скважину фактично є обмеженням діяльності цього суб"єкта господарювання.
Відповідно до положень ст. ст. 239, 246 Господарського кодексу України обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання є адміністративно-господарською санкцією, яка може бути застосована до суб'єктів господарювання у разі здійснення останніми господарської діяльності з порушенням екологічних вимог. При цьому, така санкція може бути застосована Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а також іншими уповноваженими органами в порядку, встановленому законом.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства, господарський суд дійшов до висновку, що заборона використовувати артезіанську свердловину до отриманяя відповідачем дозволу на спеціальне водокористування належить до компетенції державної екологічної інспекції та інших спеціально уповноважених державних органів.
Таким чином, встановивши факт порушення з боку відповідача вимог екологічної безпеки, позивач мав право самостійно обмежити діяльність цього суб'єкта господарювання шляхом прийняття відповідного рішення.
Звернувшись із зазначеним позовом до господарського суду, прокурор не довів факту порушення процесуальних прав позивача, а саме - державної екологічної інспекції в Кіровоградській області, яку прокурор зазначив, як орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
В позовній заяві не обгрунтовано належним чином, в чому полягає порушення інтересів держави в особі позивача, суду не надано прокурором доказів, які б підтверджували факт такого порушення.
Слід зазначити, що при наданні пояснень в ході вирішення даного спору, прокурором зазначено про те, що порушення інтересів держави полягає в тому, що здійснення відповідачем спеціального водокористування без спеціального дозволу призводить до нарахування та стягнення шкоди в великих розмірах, чим заподіюється шкода державі. Фактично із пояснень прокурора вбачається, що останній став на захист інтересів держави, але не в особі позивача, а в особі - відповідача.
За викладених обставин господарський суд прийшов до висновку, що у суду відсутні підстави для прийняття рішення про обмеження діяльності відповідача шляхом заборони використовувати артезіанську свердловину до отримання дозволу на спеціальне водокористування.
Не відповідає способам захисту порушених цивільних прав та інтересів, визначених ст. 16 Цивільного кодексу України і вимога прокурора в частині зобов'язання відповідача отримати дозвіл на використання артезіанської свердловини.
Як вбачається із змісту Положення про Державну екологічну інспекцію в Кіровоградській області, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 19.02.2007року №55, основними завданнями інспекції є, зокрема, здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього середовища.
При цьому органом, що видає дозволи на спеціальне водокористування є не Державна екологічна інспекція в Кіровоградській області, а Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області.
Звертаючись з позовом до господарського суду, в частині зобов'язання відповідача отримати дозвіл на використання артезіанської свердловини, в інтересах екологічної інспекції, прокурор не навів, які саме права інспекції, що б випливали з цивільних або господарських правовідносин, були порушені відповідачем і які у визначений прокурором спосіб підлягають судовому захисту.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Господарський суд враховує, ні Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", ні будь-яким іншим законом не передбачено повноважень Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області на звернення до суду з позовами про заборону суб"єктам господарювання використовувати артезіанські свердловини та зобов'язання таких суб"єктів отримувати дозволи на спеціальне водокористування.
Крім того, отримання дозволу на спецводокористування є обов'язком підприємств, установ, організацій, які здійснюють спецводокористування, а тому суд не вправі втручатись в господарську діяльність відповідача.
За викладених обставин позов подано безпідставно, і в його задоволенні слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя О.Б. Шевчук
Повне рішення складено: 02.04.2012р.