01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"13" березня 2012 р. Справа № 10/001-12
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Сай А.С.
розглянувши справу № 10/001-12
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1», с. Ставчани;
до товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий
комбінат», м. Узин Київської області;
про стягнення 655 411,40 грн.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1., довіреність б/н від 26.10.2010р.;
від відповідача: ОСОБА_2., довіреність № 1 від 20.01.2012р.
обставини справи:
До Господарського суду Київської області звернулось з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1»(надалі -позивач) до товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат»(надалі -відповідач) про стягнення 655 411,40 грн.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору транспортного перевезення № 150711-І від 15.07.2011р. повністю не розрахувався за надані послуги з перевезення вантажів, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 649863,35 грн., за прострочення оплати якої нараховані пеня в сумі 4640 грн. та 3% річних у сумі 908,03 грн.
Ухвалою від 23.01.2012р. суд порушив провадження у справі № 10/001-12 та призначив розгляд справи на 07.02.2012р.
Проте, у зв'язку із хворобою судді Привалова А.І., судове засідання, призначене на 07.02.2012р., не відбулося.
Ухвалою від 13.02.2012р. суд повідомив сторін про призначення розгляду справи на 21.02.2012р.
Присутнім у судовому засіданні 21.02.2012р. представником позивача частково надано документи, витребувані судом, та підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.
16.02.2012р. представником відповідача через канцелярію суду наданий відзив № 25 від 06.02.2012р., підтриманий останнім в судовому засіданні, в якому відповідач заперечує проти позову, посилаючись на підписання актів виконаних робіт не уповноваженою відповідачем на такі дії особою, а також звертає увагу на неправомірне нарахування штрафних санкцій, на підставі чого просить відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою від 21.02.2012р. суд відклав розгляд справи на 13.03.2012р., у зв'язку з неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів по справі.
Присутній у судовому засіданні 13.03.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та подав витребувані судом документи.
Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву, та при цьому надав докази часткової сплати заборгованості в сумі 15000 грн. Крім того, представник відповідача просив перенести розгляд справи та надати час для можливості врегулювати спір з позивачем у добровільному порядку.
Представник позивача проти відкладення розгляду справи заперечив.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -
14.07.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1»(за договором -перевізник) та товариством з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат»(за договором -замовник) було укладено Договір транспортного перевезення № 150711-І, за умовами якого перевізник зобов'язується надати замовнику послуги по перевезенню вантажу на умовах, визначених у даному договорі, автомобільним транспортом, а замовник прийняти й оплатити належним чином виконані перевізником послуги по перевезенню. Кількість вантажу -визначається у товаротранспортних накладних. Вартість послуг по перевезенню вантажу визначається перевізником та вказується у додатках до договору, які є його невід'ємною частиною (п.п. 1.1., 1.2., 2.1. договору).
Відповідно до п. 3.2. договору, оплата наданих за договором послуг здійснюється замовником у формі 100% попередньої оплати протягом 2 робочих днів після надсилання рахунку перевізником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок перевізника. Датою виконання перевезення є дата підписання акту виконаних робіт. У випадку відсутності акту виконаних робіт з будь-яких причин, датою виконання перевезення вважається дата надання послуг з перевезення, що зазначена в будь-якому іншому документі, що може підтвердити факт надання послуги.
Отже, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором перевезення вантажу.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України та ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввіреній їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.
На виконання умов договору, позивач надав відповідачу послуги по перевезенню вантажів на загальну суму 1 437 863,35 грн., що підтверджується актами виконання робіт (надання послуг) № 879 від 08.08.2011р., № 1940 від 31.08.2011р., № 5020 від 21.10.2011р., № 5067 від 22.10.2011р., № 5983 від 31.10.2011р. № 5954 від 31.10.2011р., № 7240 від 28.11.2011р., № 7228 від 28.11.2011р., які підписані уповноважними особами перевізника та замовника, а також скріплені печатками останніх. Оригінали вказаних актів виконання робіт (надання послуг) були оглянуті судом під час розгляду справи та копії залучені до матеріалів справи.
Відповідач за надані послуги розрахувався частково в сумі 788 000,00 грн.
На день звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за надані послуги з перевезення вантажів за Договоором № 150711-І від 15.07.2011р. становила 649 863,35 грн.
Відповідно до ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
20.12.2011р. позивач рекомендованою поштою надіслав на адресу відповідача лист за № 354-4 вих., в якому вимагав сплатити борг за отримані послуги в сумі 649 863,35 грн., а також повторно надсилав рахунок на оплату послуг перевезення № 21802 від 20.12.2011р.
Таким чином, виходячи зі змісту листа позивача від 20.12.2011р. за № 354-4 вих., суд дійшов висновку, що цей лист є вимогою про сплату заборгованості, в розумінні ст. 530 Цивільного кодексу України, а тому у відповідача виник обов'язок виконати цю вимогу у семиденний строк від дня її пред'явлення.
Отже, починаючи з 28.12.2011р. відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Відповідач після порушення провадження у справі 20.02.2012р. перерахував на рахунок позивача 15 000,00 грн. заборгованості, що пітверджується банківською випискою з рахунку ТДВ «Узинський цукровий комбінат»за 20.02.2012р., оригінал якої додано до справи.
Таким чином, на день розгляду справи заборгованість відповідача за надані послуги з перевезення вантажів становить 634863,35 грн., яка визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню. В частині стягнення 15 000,00 грн. боргу -провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Крім того, за прострочку платежу позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 4640,02 грн., нараховану за час прострочення платежу з 31.12.2011р. по 16.01.2012р.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 4.2. договору передбачено, що при несвоєчасній оплаті послуг перевізника замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплачепної суми за кожен день прострочення, а також 3% річних від простроченої суми заборгованості відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.
Розрахунок пені, який міститься в позовній заяві та перевірений судом, здійснений позивачем з урахуванням приписів Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996р. № 543/96 та приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, а тому є арифметично вірним.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 4640,02 грн. підлягає задоволенню.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 908,03 грн., нарахованих за час прострочення платежу з 31.12.2011р. по 16.01.2012р.
У відповідності з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
На підставі вказаної норми закону та враховуючи, що розрахунок 3% річних, який міститься у позовній заяві є арифметично вірним, вимоги позивача про стягнення з відповідача 908,03 грн. -3% річних, визнаються судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, оскільки, в порушення приписів ст. 33 ГПК України, належними доказами не підтверджені.
Отже, враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
За рахунок відповідача, на підставі ст. 49 ГПК України, підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору у повному обсязі, оскільки заборгованість в сумі 15000,00 грн. відповідачем була сплачена після порушення провадження у справі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 80 (п. 1-1), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат»(09161, Київська область, Білоцерківський р-н, м. Узин, вул. Маяковського, 2; код ЄДРПОУ 00372536) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1»(81118, Львівська область, Пустомитівський р-н, с. Ставчани; код ЄДРПОУ 32602104) 634863 грн. 35 коп. -основного боргу, 4640 грн. 02 коп. -пені, 908 грн. 03 коп. -3% річних, 13 108 грн. 23 -витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.
3. В частині стягнення 15 000,00 грн. заборгованості провадження у справі припинити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.І. Привалов
Дата підписання повного тексту рішення -02.04.2012 р.